Запропонована Мінфіном «податкова реформа» не може бути підтримана, - експерти ЕДК

Пропоновані Мінфіном зміни до існуючої податкової системи України є намаганням дещо удосконалити існуюче податкове законодавство, у той час, коли економічна ситуація вимагає створення принципово нової податкової системи. Такого висновку дійшли експерти Економічного дискусійного клубу, проаналізувавши оприлюднені презентаційні версії концепції податкової реформи.

За оцінками експертів, загальна сума вилучень з економіки до зведеного бюджету та державних цільових фондів складає від 40 до 50 відсотків ВВП. Жодна економіка в умовах тривалого спаду не може нормально працювати (а тим більше — модернізуватись і розвиватися), коли з неї намагаються вилучити половину її ресурсу.

Крім концептуальних рекомендацій, є й інші зауваження та пропозиції до положень, презентованої Мінфіном реформи.

Зокрема, запропонована модель оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ) не відповідає загальній європейській практиці, а саме:

а) передбачається запровадити лінійну модель ПДФО з єдиною ставкою 20%, замість диференційованої, яка застосовується в Європі. Тобто, фактично на 5% підвищиться ставка ПДФО для основної частини працівників із заробітною платою до 13 тис. грн. на місяць;

б) пропонується встановити 20% ЄСВ із фонду оплати праці роботодавця та скасувати 3,6% ЄСВ з найманого працівника. У більшості країн Європи ставки ЄСВ із роботодавця і найманого працівника приблизно однакові. Слід зазначити, що відповідно до норм чинного законодавства, у 2016 році для сплати ЄСВ з фонду оплати праці передбачено, при виконані роботодавцем умов щодо збільшення оплати праці працівників, застосування понижуючого коефіцієнта 0,4, що фактично дозволить зменшити внесок до 14,6%. Тобто, Мінфін пропонує не знизити, а навпаки — підвищити ставку ЄСВ з фонду оплати праці;

в) з 2018 року передбачається застосовувати лише єдиний податковий платіж у розмірі 20% замість двох: ПДФО — 20% та ЄСВ — 20%. Слід мати на увазі, що відповідно до чинного бюджетного законодавства ПДФО розмежовується між рівнями бюджетів (25% − держбюджет; 15% − обласний бюджет; 60% − бюджет громади). Об’єднання ПДФО і ЄСВ призведе до розбалансування місцевих бюджетів та поставить під загрозу адмінреформу, оскільки будуть відсутні стимули для об’єднання задля отримання ресурсу (60% ПДФО).

Крім того, на сьогодні Пенсійний фонд України залишається дефіцитним, трансферт із Державного бюджету України у 2015 році складає майже 77 млрд. гривень. Можна прогнозувати, що внаслідок зменшення надходжень від ЄСВ, принаймні у перші два роки, погіршиться ситуація із дефіцитністю Пенсійного фонду (на 50 — 70 млрд. грн. щорічно).
Зберігатиметься також соціальна несправедливість, а саме:

-ставка ПДФО зросте до 20%, а оподаткування дивідендів збережено на рівні 5%;

-знижується рента за видобуток газу для комерційних потреб (з 55% до 29%; та з 28% до 14%), а для потреб населення залишається на рівні 70%.

Передбачається анулювати спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарських товаровиробників. Слід зауважити, що в останні роки сільське господарство є опорою української економіки та забезпечує надходження валюти за рахунок експорту. Крім того, акумулювання коштів ПДВ на спецрахунках є основним видом державної підтримки агарного сектора (у 2014 році за рахунок пільг з ПДВ сільгоспвиробники отримали 19 млрд. грн., у 2015 році, внаслідок девальвації гривні, сума може бути набагато більшою).

Запропоноване збільшення ПДВ на лікарські засоби з 7 до 20% призведе до додаткового вилучення із доходів населення 9,8 млрд. гривень, що потребує компенсаторних заходів у вигляді адресної підтримки.

За оцінками самого Мінфіну, пропонована «реформа» призведе до розбалансування бюджету на 23,3 млрд. грн., а разом із іншими невирішеними проблемними питаннями втрати бюджету оцінюються у 135 млрд. гривень. Натомість, у якості ресурсів для компенсації втрат бюджету наводяться гасла щодо детінізації економіки, які не підкріплені конкретними заходами та необхідними розрахунками.

Запропонована Мінфіном «податкова реформа» не може бути підтримана та потребує ретельного професійного доопрацювання у форматі відкритого та публічного діалогу із суспільством, вважають експерти Економічного дискусійного клубу.

Прес-служба
Економічного дискусійного клубу

02.10.2015

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119