Особливості оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом — Кодекс) дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290, визначено, що дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Тобто, дивіденди як в розумінні Кодексу, так і в бухгалтерському обліку — це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер залежно від свого вкладу в статутний капітал підприємства.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 Кодексу).
Відтак, абзацом першим частини 5 статті 11 Закону 185-V визначено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзаців 4–7 частини 5 статті 11 Закону 185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, сплатити до Державного бюджету України дивіденди, нараховані пропорційно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах.
Водночас абзацом 8 частини 5 статті 11 Закону 185-V передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до
1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року №241
(далі — постанова КМУ №241) затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році (далі — базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 50 відсотків (абзац 1 п.1 постанови КМУ № 241).
З огляду на викладене, враховуючи положення частини п’ятої статті 11 Закону 185-V у разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, наступним за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету платіж у розумінні абзацу восьмого частини п’ятої статті 11 Закону № 185, а саме частину чистого прибутку. При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені у порядку, визначеному абзацом шостим частини п’ятої статті 11 Закону №185.
У разі встановлення фактів, визначених абзацом 8 частини 5 статті 11 Закону 185-V, територіальні органи ДФС зобов’язані здійснити заходи стосовно забезпечення сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, частини чистого прибутку відповідно до положень частини п’ятої статті 11 Закону 185-V.
При цьому зазначаємо, що контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету частини чистого прибутку закріплено за органами державної фіскальної служби постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету» зі змінами.
Господарські товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюють перерахування відрахувань частини чистого прибутку до Державного бюджету України за КБК 21010100.
Крім того зазначаємо, при виплаті дивідендів або частини чистого прибутку такі товариства відповідно до 57.11.2. п.57.11ст. 57 Кодексу зобов’язані нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів (частини чистого прибутку), що фактично виплачуються, в розмірі ставки, встановленої п. 136.1 ст.136 цього Кодексу.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.11 ст.57 Кодексу.
Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст.57 Кодексу, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним п.п.57.11.3 п.57.11 ст.57 Кодексу.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Також зазначаємо, що оскільки спрямування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за своїм економічним змістом відповідає визначеному п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст.57 Кодексу.
Податкові консультації щодо оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.
Із зазначеною інформацією можна ознайомитись в листі ДФС від 26.08.2015 № 31684/7/99–99–15–02–02–17 
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

16.09.2015

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119