Частка держпідприємств в обсягах виробництва та експорту борошна скорочується - Лавринчук

"Сьогодні виробництво борошна в Україні практично повністю покриває потреби внутрішнього ринку, і доцільно було б нарощувати його експорт, — вважає співголова правління громадської асоціації «Борошномели України» Олександр Лавринчук, — тим більше, що продавати борошно набагато вигідніше, ніж зерно. Але потрібна протекція на державному рівні, оскільки багато країн-імпортерів відкриті для зерна, а поставки борошна «закриваються» митами. В принципі, принаймні, на словах ми бачимо підтримку Мінагропроду в цьому питанні, але від слів до справи міністерство поки не перейшло".

За словами Олександра Лавринчука, допомоги від держави, яка є найбільшим оператором борошномельного ринку, не отримують не тільки приватні компанії, а й державні підприємства. «Якщо подивитися на загальну статистку експорту борошномельної продукції з доданою вартістю, то на держсектор, з його найпотужнішими підприємствами і двома портовими елеваторами, припадає аж 11% від загального обсягу експорту в 258 тис. тонн. При цьому, якщо порівнювати 2013/2014 і 2014/2015 маркетингові роки, частка держпідприємств, як в обсягах виробництва, так і в обсягах експорту борошна скорочується», — каже співголова правління громадської асоціації «Борошномели України».

Він підкреслив, що борошномельний сектор України — один з соціально значущих в агропромисловому комплексі і завжди потребував державної підтримки. «Декларуючи, що хліб є соціально значущим продуктом, держава усунулася від зменшення фінансового та фіскального тиску по відношенню до борошномелів: повністю відсутнє пільгове кредитування підприємств як для закупівлі зерна, так і для необхідної модернізації виробничих потужностей; висока собівартість переробки через дорогі енергоносії і тарифи на залізничні перевезення; відсутність контролю з боку державного регулятора за зростанням цін на зерно; існування обмежень по рентабельності виробництва борошна. При цьому, аграрії мають суттєві державні преференції на виробництво зерна, а його переробники — ні. При експорті продукції відсутнє відшкодування ПДВ. Все тримається на ініціативах окремих підприємств або галузевої асоціації».

Олександр Лавринчук назвав кілька основних факторів, які можуть стимулювати експорт борошна. «Перший фактор — і тут ми перетинаємося з інтересами всіх інших експортерів сільгосппродукції — це реальне повернення ПДВ при експорті борошна. Другий фактор — це зниження тарифів на залізничні перевезення продукції саме зернопереробної галузі до портів. „Укрзалізниця“ є держпідприємством, і було б цілком природно, якби держава таким чином надала преференцію тим галузям, які формують значну частку внутрішнього валового продукту країни. Третій напрям державної допомоги — просування української харчової продукції, у тому числі і борошна, на зарубіжних ринках через торговельні місії в країнах — потенційних покупцях. І, звичайно ж, доступ до кредитних коштів для модернізації виробництва».

07.09.2015

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119