Верховною Радою України 17 липня 2015 року прийнято Закон України №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі — Закон №655), який набирає чинності з 1 вересня поточного року (опубліковано у газеті «Голос України» від 12.08.2015 № 147). Законом №655 внесені зміни до ознак безнадійної заборгованості (підпункти "ґ" і "є" до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), а також додано нову ознаку: заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (додано підпункт "з" до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Підвищено вартісну межу для основних засобів з 2500 гривень до 6000 гривень (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Пункт 46.4 статті 46 Кодексу доповнено тим, що платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає доповнення до податкової декларації також в електронній формі. Уточнено, що податкова декларація повинна бути підписана фізичною особою — платником податків або його представником, тобто з підпункту 48.5.2 пункту 48.5 статті 48 вилучено слово «законним» (раніше було «законним представником»). Якщо податкова декларація надсилається поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (раніше — не пізніше 10 днів) (пункт 49.5 статті 49 Кодексу). Суттєві зміни внесені Законом №655 до статті 52 «Податкові консультації» та до статті 53 «Наслідки застосування податкових консультацій» Кодексу. Так, пунктом 52.4 статті 52 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом №655, визначено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються: - в усній формі — контролюючими органами; - у письмовій або електронній формі — контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси. Згідно з пунктом 53.3 статті 53 Кодексу платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Пункт 53.3 статті 53 Кодексу доповнено таким: «Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію». Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, - якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян); - або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу (доповнення до пункту 86.7статті 86 Кодексу). Відповідно до підпункту "а" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом (раніше пеня нараховувалась від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати). Стаття 129 Кодексу також доповнена пунктом 129.9, відповідно до якого у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом. Відповідно до нового пункту 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню. У разі, якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом №655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили (додано пункт 36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
15.08.2015
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
