13 серпня 2014 року кабінет Міністрів України прийняв Постанову №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» Потім Верховна Рада України продовжила заборону на перевірки діяльності бізнес-структур у першому півріччі 2015 року без спеціального погодження з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з розпорядження Кабміну також зменшено фінансування діяльності природоохоронних структур і значно скорочено чисельність їхніх співробітників. Цим документом фактично заборонено здійснювати охорону навколишнього середовища, контролювати використання природних ресурсів, що поставило всю систему охорони природи країни під загрозу.
Але якщо усунути контрольні природоохоронні перевірки на підприємствах, які є для виробників стримуючим чинником, щоб у гонитві за миттєвим прибутком не перейти межу необоротних процесів. Це стосується як хімічної промисловості й металургії, так і сільського господарства, загалом всієї господарської діяльності.
Зрозуміло, що в країні, де процвітає корупція, природоохоронні структури теж хворіють на неї. Але, попри всі мотивовані випадки «заплющення очей» інспекторів на ті чи інші порушення природоохоронного законодавства з боку бізнесу, все ж у цілому держава контролювала ситуацію у цій сфері.
Підходить до свого завершення мораторій на перевірки, але вже йдуть розмови про його продовження на два роки.
- Сьогодні вже видно, куди може завести ця «новаторська кабмінівська вседозволеність», — вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. — Починається «махновщина» у використанні природних ресурсів. Природоохоронна діяльність в країні повністю паралізована. Вал порушень, що почався, якщо його не зупинити, призведе через тяжкі наслідки для навколишнього середовища до прямої загрози екологічній безпеці країни. Вибір запропонований Кабміном, — «хліб чи охорона природи» — в основі своїй є не вірним. Не хочеться потім жити, хоч і в «золотому замку», але на березі мертвої отруєної річки… Природне середовище, яке нас оточує, — це наше Життя! Руйнуючи природу, ми зрізуємо гілку, на якій сидимо. А зірвавшись розіб’ємося до смерті. Не можна жертвувати повітрям, водою, лісами й річками заради якихось ілюзорних економічних послаблень для великого бізнесу. Це шлях в нікуди! Не можна розвивати економіку, одночасно руйнуючи, калічачи та вбиваючи природу! Для того, щоб добавити пенсіонеру 10 гривень до пенсії, не означає забирати в нього право дихати чистим повітрям. Шматок хліба, добутий таким чином, не піде на користь, тому що рот буде закритий протигазом.
Борис Васильківський, голова громадської організації «ЕкоПраво — Київ» наголошує: "Основна мета уряду — сприяти розвитку економічної діяльності в Україні шляхом зменшення тиску на підприємців з боку контролюючих органів. Однак, на думку природоохоронної громадськості, дія КМУ порушує екологічні права громадян України, адже в ній скасовано й перевірки дотримання екологічного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності. Постанова порушує статті 16, 50 Конституції України, в яких закріплено обов’язок держави гарантувати екологічну безпеку для всього Українського народу, то що кожен громадянин України має право на безпечне для життя й здоров’я довкілля та на відшкодування завданого порушенням цього права збитку. Про гарантії екологічної безпеки та про захист екологічних прав громадян з боку держави йдеться і в статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Громадські природоохоронні організації бачать єдиний шлях відновлення порушених прав громадян — звернення до суду щодо скасування у цій Постанові заборони екологічних перевірок.
Голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко зазначила, що продовження мораторію на екологічні перевірки підприємств є безвідповідальним кроком, який демонструє процвітання корупційних схем у сфері охорони навколишнього середовища. Тепер підприємства можуть безкарно порушувати вимоги природоохоронного законодавства, не боячись того, що до них завітає екологічний інспектор. Тимочко каже, що цьому вже є безліч сумних підтверджень. Зокрема, на протязі 2014 та 2015 років багаторазове отруєння столичної річки Коник. Підприємство з утилізації небезпечних відходів «Технопром» промивало тару, в якій зберігалися пестициди, а брудну воду зливали в річку. Це призвело до масової загибелі всього живого в річки Коник. Тільки після перших отруєнь органи рибоохорони нарахували ОДИН мільйон п’ятнадцять тисяч особин загиблої риби. Сума збитків понад 68 мільйонів гривень. Прокуратура проти керівництва підприємства відкрила кримінальне провадження. Громадські активісти доклали чимало зусиль для того, щоб змусити фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби України приїхати на місце та зробити аналіз води з річки. Тільки після цього було встановлено місцезнаходження підприємства, яке отруювало річку. Іншим прикладом є порушення Коростенським заводом по виробництву пліт з МДФ (Житомирська область) лімітів на викиди та скиди. Це підприємство вже багато років отруює воду та атмосферне повітря, але за відсутністю перевірок зовсім знахабніло. Мешканці всього мікрорайону уникаючи смороду з заводу не можуть відкрити вікна. У річці Уж куди завод скидає відходи господарської діяльності видохли усі живи істоти. Природоохоронну громадськість та місцевих мешканців які намагалися дістати проб повітря та води безпосередньо біля джерел викидів на територію заводу категорично не пропускають. - Таких прикладів за час заборони перевірок можна навести сотні — продовжує Тетяна Тимочко — Зокрема, починаючи з травня 2014 року протягом майже трьох місяців поблизу Ладижина (Вінницька область) горіло міське сміттєзвалище. Мешканці села Ладижинські Хутори Гайсинського району, що знаходиться неподалік, страждали від їдкого диму та смороду, спричинених горінням міських відходів; У листопаді 2014 року на Кіровоградщині гірничодобувне підприємство скидало відходи в річку; У 2015 році на Гусятинщині (Тернопільська область) каналізаційні стоки потрапили в річку Збруч, що спричинило масову загибель риби. Завдяки наполегливості громадських природоохоронних організацій розпочато кримінальне провадження щодо підприємства, яке злило в річку нечистоти; на території дріжджового заводу під Львовом стався вибух аміаку, внаслідок якого відбулося локальне пошкодження комунікацій розчину аміачної води; За прикладами ходити далеко не треба, достатньо подивитися у вікно… Столиця. Тільки за останній рік на столичної акваторії з’явилися більш десятка земснарядів, які на шматки розривають Днепр протизаконно добуваючи пісок. Усі ці випадки підтверджують екологічно небезпечну діяльність, яке має бути під контролем державних органів. Але своїм рішенням Кабінет Міністрів України знищив той єдиний, хоч і недосконалий, механізм, який стояв на варті здорового довкілля. Якщо мораторій і далі буде продовжено, всі порушення розглядатися post factum, тоді як перевага перевірок полягає в тому, що вони є превентивним механізмом, що попереджає порушення. Європейські директиви, які наша країна має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, не залишають підприємства без контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
- В усьому світі є збалансований, цивілізований підхід до розумного співіснування прогресу та природи. Ніде економічної стабільності не досягають за рахунок знищення колиски життя — природи. Навпаки, всі держави приділяють максимум уваги екологічному стану своїх країн, розуміючи, що від цього залежить здоров’я нації — говорить Олександр Чистяков.- Фінансисти, які вигадують ці «новації», не розуміють, що сьогодні заощадження копійки обернеться завтра багатомільйонними, а може навіть непоправними втратами
Голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Валерій Черненко подав у відставку: "Ось і закінчилася моя державна служба, тому що подальше перебування на посаді голови Укртрансінспекццї не має сенсу, — написав Черненко. — Приймаючи закон про заборону перевірок, а також відправляючи понад 500 інспекторів (загальна чисельність інспекції 675 осіб) у відпуску за власний рахунок, чиновники діють в інтересах тіньового бізнесу, який спритно знаходить у їхніх кабінетах «дах».
- Скорочення кількості співробітників природоохоронних структур і урізання зарплати тим, хто залишився, призведе до сплеску корупції та мародерству в природокористуванні. Не може якісно та відповідально виконувати свою роботу голодний і бідний інспектор. Якщо держава не дасть йому бензин для проведення рейдів або достойну зарплату, щоб нагодувати сім’ю, то браконьєри «із задоволенням» допоможуть, — говорить керівник Міжнародної юридичної фірми Олег Голенко. — Для прикладу, сьогодні за екологічним станом у столиці слідкують п’ять інспекторів, які залишилися, але й їм категорично заборонено проводити без дозволу Кабміну позапланові перевірки. Ось і п’ють вони чай, не виходячи зі своїх спорожнілих кабінетів… Прийняття таких законів ставить хрест на виконанні положень природоохоронного законодавства та міжнародних зобов’язань України у сфері захисту довкілля. Неприпустимо будувати собі короткочасний економічний «рай», залишаючи при цьому випалену землю для майбутніх поколінь.
- Верховна Рада підтримала Кабмін і на законодавчому рівні заборонила всі перевірки на перше півріччя. Невідомо, чим керувалися під час прийняття такого рішення депутати, але «маємо те, що маємо», — зазначає кандидат наук з державного управління, член Національної екологічної Ради України Петро Фесянов. — Видно, поки мало що змінилося й потреби олігархів ставлять понад усе. Ось так власники «фабрик, заводів і пароходів» забирають у нас Конституційне право на безпечне навколишнє середовище, право на життя! Громадськість також дуже турбує те, що в Коаліційній угоді повністю відсутні реформи й заходи, що забезпечують збалансований розвиток країни, охорону навколишнього середовища та екологічну безпеку, незважаючи на те, що все це прописано в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Хочете дати поштовх розвитку економіки, вивести з тіни виробництво, так забезпечте економічні преференції для підприємств. Але робить це не за рахунок здоров’я та якості життя всього народу.
Не можна допустити, щоб Україна була зафарбована на екологічній карті Європи в чорний колір!
Ассоциация рыболовов Украины
16.06.2015
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
