Верховний Суд України сформував правову позицію щодо способу захисту переважного права на оренду земельної ділянки

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 15 квітня 2015 було розглянуто справу № 6–55цс15 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов’язання вчинити дії з укладення додаткової угоди.

У справі, яка переглядалась, установивши факт належного виконання позивачем умов договору оренди землі, дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, Верховний Суд України визначив, що у разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України.

Даним рішенням Верховний Суд України сформував остаточну правозастосовчу позицію про те, що укладання орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, з дотриманням останнім положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою для подання позову про визнання недійсним договору оренди, стороною якого він не є.

Відповідно до ст. 3607 Цивільного процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

ALEXANDROV & PARTNERS

29.04.2015

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119