«Актуальні питання сплати та нарахування акцизного податку »

На питання відповідає: Голова комісії з реорганізації, в.о. начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Талпа Вікторія Павлівна.
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в порядок нарахування та сплати акцизного податку, зокрема введена сплата акцизного податку з роздрібного продажу.

1. У літньому кафе плануємо здійснювати продаж пива та сигарет. Чи повинні ми будемо реєструватися платниками акцизного податку та сплачувати його окрім податку з доходів?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку(п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

2. Чи потрібно сплачувати акцизний податок при здійсненні продажу безалкогольного пива?

Відповідно до п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пиво — це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД, встановлені ставки акцизного податку.
В свою чергу безалкогольне пиво відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), на яке ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Отже операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

3. Куди необхідно звернутися власнику ввезеного в Україну транспортного засобу, що переобладнуються в автомобіль, з метою визначення коду УКТ ЗЕД та розміру акцизного податку?
У разі складності платнику податку самостійно визначити код згідно з УКТ ЗЕД переобладнаного вантажного транспортного засобу та суми акцизного податку, що підлягає сплаті до здійснення реєстрації такого транспортного засобу, платник акцизного податку може звернутися до контролюючого органу (ДПІ) за місцем своєї реєстрації і крім заяви довільної форми надати документи про переобладнання транспортного засобу, зокрема, документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
При цьому платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

4. Плануємо імпортувати велику партію алкогольних напоїв різної ємкості. В тарі якої місткості алкогольні напої не підлягають маркуванню марками акцизного податку?
Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Суб’єкти господарювання — юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо, зокрема алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами (п.п. в п. 227.1 ст. 227 ПКУ).
Згідно із ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту) здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту) здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.
Також розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені ст. 11 Закону № 481 вимоги щодо маркування виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту) не застосовуються.
Розлив сидру і перрі (без додання спирту) здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також металеві банки із харчового алюмінію, полімерні пляшки марки ПЕТФ, сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив сидру і перрі (без додання спирту) здійснюється у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,3 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше, а також у тару (посуд) місткістю від 25 до 100 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені ст. 11 Закону № 481 вимоги щодо маркування сидру і перрі (без додання спирту) не застосовуються.
Отже, не підлягають маркуванню марками акцизного податку алкогольні напої, які ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України, в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів.
Крім того Законом № 481 не передбачене маркування акцизними марками виноробної продукції (вин сухих) у тарі місткістю від 50 до 600 літрів (кеги, бачки, цистерни, баки, бочки тощо) та сидру і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю від 25 до 100 літрів.

5. Чи потрібно маркувати акцизними марками алкогольні напої при постачанні їх з України в Крим?
Відповідно до п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) — у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація (п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).
Частиною 5 п. 12.4 ст. 12 розд. ІІ Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636 — VII «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» визначено, що поставка товарів, які мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.
Згідно із ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

6. Яка передбачена відповідальність за зберігання, продаж немаркованих тютюнових виробів?

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).
Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).
Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку — 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

7. Який порядок та терміни сплати акцизного податку з роздрібного продажу і підакцизних товарів?

Згідно п.п. 215.3.10 ст. 215 ПКУ для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 ст. 213 ПКУ, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Відповідно п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — є дата надходження оплати за проданий товар.
Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 ст. 222 ПКУ).
Особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 ст. 222 ПКУ).

8. Підприємство обслуговується в СДПІ одного міста та має розгалужену мережу роздрібного продажу алкогольних напоїв в інших містах. До якого контролюючого органу подавати податкові декларації та сплачувати акцизний податок?
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку , або який перебуває на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, повинен подавати податкові декларації до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
9. За яких умов у підприємства припиняється обов’язок подачі декларацій з акцизного податку?
Відповідно до змін, внесених до статті 49 Податкового кодексу України Законом України № 71, обов’язок подавати декларацію акцизного податку у платника виникає за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, тобто у разі відсутності об’єктів (показників) оподаткування у звітному періоді декларація за такий звітний період може не подаватися. Однак ця норма не стосується платників акцизного податку, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Такі платники зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
10. Який курс гривні необхідно застосувати для обчислення акцизного податку з товарів, на які встановлені ставки в іноземній валюті?
Відповідно до п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
11. Як документально підтвердити, що реалізація нафтопродуктів у роздрібній мережі проведена безпосередньо кінцевому споживачу?
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»: роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купілвю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442).
Згідно із Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документа).

12. Скільки декларацій акцизного податку та додатків 6 потрібно подавати підприємству, яке здійснює реалізацію алкогольних напоїв в декількох пунктах продажу, розташованих в населених пунктах, який обслуговується в одному контролюючому органі?
Форма декларації акцизного податку , порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на території підпорядкованій різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), формує Декларацію та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.
Якщо у суб’єкта господарювання точки продажу зареєстровані в декількох органах самоврядування, які обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад об’єднана ДПІ), то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з відповідною кількістю Додатків 6.
При цьому у гр. 7 «Місцезнаходження пункту продажу товарів» загальної частини Декларації слід зазначати місцезнаходження всіх пунктів продажу підакцизних товарів, операції з реалізації яких відображені у такій Декларації.

28.04.2015

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119