ВІКТОРІЯ МАЛЬЦЕВА: "В Українському суспільстві існує чимало міфів, пов’язаних із оподаткування доходів пересічних громадян"

Що змінилося у роботі районної податкової інспекції після Вашого призначення її начальником?
Можу сказати, що мене було призначено на посаду начальника інспекції у дуже нелегкий для країни час — соціально-економічної нестабільності, обумовленої суттєвими політичними потрясіннями у державі.
У свою чергу, керівництвом Міністерства доходів і зборів було поставлено перед нами декілька основних завдань — стабілізація надходжень до державного бюджету; дотримання принципів партнерства, відкритості і прозорості у взаємовідносинах з платником; тотальна боротьба з тіньовим бізнесом, насамперед, мінімізаторами, задіяними у формуванні «штучного» податкового кредиту або в схемах ухилення від оподаткування, а також незаконним відшкодуванням податку на додану вартість.
На сьогодні ми маємо достатні здобутки у виконанні поставлених завдань. Так, до загального фонду державного бюджету за підсумками восьми місяців поточного року інспекцією мобілізовано коштів в обсязі понад 4 млрд. гривень.
Нами налагоджено взаємозв’язок із сумлінними платниками, проблемні питання яких намагаємося вирішувати фахово і оперативно.

А щодо мінімізаторів?
В рамках функціонування створеної із складу працівників структурних підрозділів інспекції робочої групи нами здійснюється ризикоорієнтовний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. В першу чергу, на етапі реєстрації податкових накладних та подання податкової звітності платником. Як результат, протягом п’яти місяців нашої роботи упереджено «схемний податковий кредит» по податку на додану вартість у сумі близько 1,2 млрд. гривень. При цьому, слідчим управлінням фінансових розслідувань інспекції при взаємодії та тісній співпраці з правоохоронними органами здійснюється відпрацювання 16 суб’єктів господарювання, задіяних у схемах ухилення від сплати податків, за ознаками складу злочину, передбаченого статтями 205 та 212 Кримінального кодексу України.

Що Ви вважаєте головною метою на посту очільника інспекції?
Мені згадуються слова Кеннеді: «Не треба запитувати що твоя країна зробила для тебе, запитай, що ти зробив для своєї країни». Тому, як керівник, вбачаю головним у своїй роботі ефективне управління ввіреним мені колективом задля внесення нашого посильного вкладу у спільну справу розбудови України як заможної європейської країни. Тільки наполегливо та самовіддано працюючи ми зможемо досягнути тих високих цілей і ідеалів, за які виступала громадськість під час революційних подій на Майдані Незалежності.

Однією із головних вимог громадськості було і залишається прийняття кардинально нових кадрових рішень. На скільки серйозними були кадрові зміни на рівні районної інспекції?
Не секрет, що 80 відсотків успіху у будь-якій справі належить правильній побудові команди. А в умовах відродження національної ідеї та прагнення подолання корупції, як головного негативного чинника суспільного розвитку, кадрова політика державної установи є надзвичайно важливою.
Головний принцип моєї стратегії в підборі кадрів — це принцип «3 П» — порядність, професіоналізм та патріотичність. Вважаю, що саме ці якості обов’язково повинні бути притаманні кожному податковому інспектору як еталону державного службовця.
Адже тільки із справжніми професіоналами, для яких гідність та порядність не просто красиві слова, можна втілювати в життя усі задуми, яких прагне наше суспільство, і створити потужний орган державної влади, який стоятиме на захисті фінансових інтересів країни.

Які методи боротьби з корупцією, на Ваш погляд, можна сьогодні запропонувати?
По-перше, потрібно розуміти, що корупція — це хвороба, яка сидить настільки глибоко у суспільстві, що почала сприйматися як звичайне буденне явище. І викорінити таку хворобу буде дуже нелегко. Насправді, жодна країна світу не подолала її на 100 відсотків.
По-друге, після зимових подій на Майдані український народ вийшов на якісно новий рівень розвитку. Молодь — це наше майбутнє і саме ця молодь уже точно знає, що не хоче жити у країні, наскрізь пронизаній хабарництвом. Це вже не те суспільство, що було рік тому. Ми змінилися.
По-третє, хоч побороти прояви корупції повністю практично не можливо, але в наших силах на законодавчому рівні створити такі умови, коли наслідки та ризики недобросовісної поведінки дадуть змогу людині обрати правильну стратегію поведінки. При цьому ці умови необхідно безумовно підтримувати у повсякденному житті, незалежно від того, чим людина займається або яку посаду в державних органах влади обіймає.

Поряд із незаконним відшкодуванням ПДВ, існуванням «конвертаційних центрів» не менш негативним явищем є виплата нелегальної заробітної плати. Яким чином, на Вашу думку, можливо вирішити дане питання?

Відомий американський економіст Артур Лафер довів, що будь-яка економіка має межу у податковому навантаженні, перетинання якої неодмінно призведе до зменшення доходів бюджету, втрати приватної ініціативи та свідомого прагнення інвестувати у розвиток виробництва або споживання.
На сьогодні в українському суспільстві існує чимало міфів, пов’язаних із оподаткуванням доходів пересічних громадян. Більшість платників податків щиро переконана в тому, що всі їхні негаразди спричинені високим податковим навантаженням в країні. Водночас статистика стверджує, що Україна не належить до держав світу з найвищими податками на доходи фізичних осіб.
Для порівняння, у всіх країнах Європейського союзу ставки податку з доходів громадян в декілька разів перевищують ті ставки, які діють в Україні. Так, у Нідерландах максимальний розмір податку з доходів фізичних осіб становить 52 відсотки, Швеції — 59 відсотків. І такий рівень відрахувань до державного бюджету не стає перешкодою мати цим країнам високий рівень життя населення. Але в цих країнах, як правило, громадяни з невисокими зарплатами звільняються від податку з доходів. Натомість основний обов’язок наповнення бюджету лягає на заможні верстви населення, для яких встановлена прогресивна шкала оподаткування.
З іншої сторони я проводжу паралелі із питанням корупційних правопорушень. Тенденція до ухилення від оподаткування, тобто виплата заробітної «плати у конвертах» — це хвороба українського суспільства. Подолати її ми можемо лише змінивши свої стереотипи. Кожен громадянин повинен чітко усвідомити, що економіка держави, розвиток соціальних та економічних програм абсолютно не можливі без стабільного внеску кожного громадянина до державної казни. Це саме той випадок, коли потрібно запитати себе: «А що я зробив для своєї країни». Коли громадяни почнуть свідомо відмовлятися від тіньових неоподатковуваних доходів, тоді у підприємств залишиться лише один шлях — сумлінно сплатити податки. Але для того, щоб ця соціальна свідомість підвищилася до такого рівня громадяни повинні довіряти свої владі, повинні бути впевнені, що жодна бюджетна гривня не буде витрачена на неправомірну користь державних чиновників.
А місія держави у цьому контексті полягає у створенні бази оподаткування, яка б дозволила сформувати оптимальне податкове навантаження для усіх верств населення, та механізму витрачання бюджетних коштів, який дозволить громадськості проконтролювати використання кожної гривні з цих коштів.

Фахівці Світового банку відзначають, що середнє українське підприємство в рік платить 22 види податків. Які Ваші думки з цього приводу? Чи потрібно змінювати Податковий кодекс України?
Завжди потрібно пам’ятати, що бізнес — це фінансовий оплот країни, запорука її розвитку та процвітання.
Вважаю, що кількість податків і зборів, дійсно, потрібно скоротити, одночасно спростивши процедуру їх адміністрування, максимально перевести її на електронний варіант. Адже їх кількість в діючій системі оподаткування становить 22 одиниці. А деякі з них забирають суттєвий обсяг часу для адміністрування як у фіскальних органів так і у бізнесу і не мають суттєвих обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів.
При цьому, на мій погляд, обов’язково необхідно приділити увагу адмініструванню податків на додану вартість та прибуток. А саме — запровадженню:
спецрахунків по сплаті ПДВ, що дасть змогу вирішити проблеми втрат державного бюджету, корупції та зловживань під час відшкодування ПДВ, а також надасть можливість сумлінному платникові своєчасно отримувати та поповнювати обігові кошти, не чекаючи відшкодування місяцями;
бази оподаткування по податку на прибуток, яка визначатиметься за правилами бухгалтерського, а не податкового обліку.
Поряд з цим, зміни у системі оподаткування повинні містити посилення відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих грошових зобов’язань та запровадження інституту відповідальності власників і засновників суб’єктів господарювання.
ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

26.09.2014

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119