Опади збільшили поширеність і ураженість рослин хворобами
Для третьої декади травня була характерною мінлива погода з коливанням температурного режиму. В областях спостерігались локальні зливові дощі місцями з градом. Однак зміна погодних умов не мала негативного впливу на загальний стан сільськогосподарських культур. Погодні умови, сприяли живленню, розвитку та розселенню шкідників. Опади збільшили поширеність і ураженість рослин хворобами. У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується заселення посівів, відкладання яєць та незначне відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які за чисельності 0,5–2 імаго та 0,2–1 личинок на кв.м заселили та пошкодили 1–7% рослин на 15–55% обстежених площ. Прохолодна, дощова погода не сприяє збільшенню чисельності шкідника, яйцекладка відбувається мляво. Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників. Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, зерновим колосовим культура завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 3–15% рослин. Середня чисельність фітофага складає 1,4 — 3 макс.6- 9 (Одеська, Херсонська обл.) екз. на колос. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29–30 °С і вологість 35–50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. У південних областях відмічено літ зернової совки. Повсюди посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5–1 жуків на кв.м пошкодили до 3% рослин. В ярині шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2–10% рослин у слабкому і середньому ступенях. Повсюди в посівах зернових колосових культур погодні умови сприяли наростанню розвитку грибкових хвороб, зокрема борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, темно-бурої, сітчастої плямистостей, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, осередково ринхоспоріозу, піренофорозу, інших хвороб, якими уражено 2–18, подекуди в господарствах Закарпатської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Херсонської, Хмельницької та інших областей до 20–25% рослин (борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз). У господарствах Закарпатської, Львівської та Чернігівської областей у посівах вівса триває розвиток червоно-бурої плямистості, якою охоплено до 4% рослин. Повсюди 1–11% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, сірим довгоносиком, піщаним мідляком, дротяниками. Осередково в господарствах відмічено розвиток кореневих гнилей та гельмінтоспоріозу, якими уражено до 2% рослин. Рослини гороху, сої, багаторічних трав заселяють та пошкоджують горохові попелиця, зерноїд, трипси, плодожерка, осередково гусениці листогризучих совок, лучного метелика та чортополохівки. Подекуди рослини уражені кореневими гнилями, фузаріозом, пероноспорозом, аскохітозом. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля. Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2–8% рослин (Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька обл.), за чисельності 2–8 екз. на кожну. Триває пошкодження посівів звичайним та сірим буряковими довгоносиками, які за чисельності 0,1–1 пошкодили 2–6, осередково до 16% рослин у слабкому ступеню (Київська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, крихітки, бурякові мінуючі мухи, щитоноски. На 1–3% рослин (Київська, Рівненської, Сумська, Тернопільська обл.) поширюється коренеїд, розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами. Озимому ріпаку шкодять личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяний стручковий комарик. 8–12% рослин хворіє на пероноспороз, фомоз, циліндроспоріоз. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Захист ярого ріпаку проти шкідників проводять до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ. У посівах соняшнику шкодять довгоносики, піщаний мідляк, дротяники, тютюновий трипс, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 2–8, осередково до 15% (сірий довгоносик, Київська обл.) рослин. Спостерігається наростання чисельності та шкідливості геліхризової попелиці, якою заселено 3–14% рослин у слабкому ступені. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих совок, осередково лучного метелика, чортополохівки. У 1–3% рослин охоплено пероноспорозом, фомозом. Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури активно заселяє та пошкоджує колорадський жук, продовжується яйцекладка, на півдні відродження личинок. Так, у степових та лісостепових областях фітофагом за чисельності 1–6 імаго, 1–8 личинки на кущ пошкодили 18–35% рослин у слабкому ступеню. За умов жаркої погоди (t вище 26°С, вологість 58–75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10–20 екз. на кожній з 8–10% заселених рослин. Повсюди в посадках картоплі відмічено ураження рослин фітофторозом та альтернаріозом. Капусті завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У посадках цибулі шкодять цибулева муха, прихованохоботники. Повсюди на неугіддях, забур’янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць першого покоління совки-гамми, капустяної, люцернової, карадрини (помідорної), бавовникової, городньої та інших листогризучих совок. Гусеницями совок за чисельності 0,5–2 екз. на кв.м пошкоджено 2–10% рослин на 10–20% обстежених просапних культур. У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1–6 (Одеська, Луганська, Херсонська обл.) екз. на 10 кроків. У крайових смугах соняшника, кукурудзи та багаторічних трав відбувається незначне відроджуються гусениці фітофага. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць. У Луганській, Одеській та інших південних областях на неорних землях і пасовищах триває розвиток італійського пруса (0,5–1 екз. на кв.м) та нестадних (0,5–1 екз. на кв.м) видів саранових. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами. Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Триває живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, медяниць та плодових кліщів. У занедбаних садах шкодять яблуневі молі, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, непарного шовкопряда. На кісточкових триває розвиток моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, зерняткових — борошниста роса, парша. У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, інші кліщі; з хвороб — мілдью. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
31.05.2021
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119