За час дії зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродукції з України до цього регіону збільшився в 1,5 разу – Інститут аграрної економіки

За три роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу збільшився у півтора рази: з 4,2 млрд дол. США у 2016 році — до 6,3 млрд дол. США 2018 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, поставки вітчизняної агропродовольчої продукції до Європейського Союзу у 2018 році здійснювалися, як і в попередні роки, в основному до семи країн: Іспанії, Польщі, Нідерландів, Італії, Німеччини, Бельгії та Франції. Сумарна частка цих країн становить 80% у загальному експорті сільгосппродукції до ЄС.

Основу вітчизняного агропродовольчого експорту до Євросоюзу традиційно складають зернові та олійні культури, жири та олія, залишки і відходи, налічуючи в підсумку 4/5 його вартості.

Визначальними продуктами українського аграрного експорту до Євросоюзу у 2018 році залишилися зернові культури. Їх продаж приніс виручку в 2,2 млрд дол. США, переважно за рахунок поставок до країн Європи 11,9 млн т кукурудзи та близько 1,5 млн т пшениці, зазначив експерт.

Експорт насіння олійних — переважно реалізація ріпаку та сої — склав у вартісному виразі 1157 млн дол. США.

Обсяги поставок олії на ринки європейських країн, у тому числі 1,26 млн т соняшникової олії, становили у вартісному вимірі понад 900 млн дол. США.

Левова частка суми від експорту залишків та відходів — 407 млн дол. США — отримана за 2,1 млн т соняшникової макухи.

Крім того, торік помітно збільшилися обсяги поставок з України до ЄС свіжих та сушених бобових овочів (близько 300 тис. т), м’яса птиці (105 тис. т) і яєць (понад 6 тис. т).

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу, намітилася позитивна тенденція поступового збільшення кількості вітчизняних підприємств, що мають право експортувати свою продукцію, зокрема тваринницьку, до країн — членів ЄС. Торік їх число перевищило 300 агроформувань, причому це були постачальники як харчових продуктів, так і іншої супутньої продукції тваринного походження, поінформував Микола Пугачов.

Загалом у 2018 році з України здійснювався експорт близько 40 квотованих товарних позицій. Зокрема, у переліку продукції з повністю закритими квотами не було ячменю та цукру, однак до нього були додані м’ясо птиці, масло, окремі продукти з солоду і крохмалю.

Хоча 2018 року порівняно з попереднім роком ситуація з використанням квот дещо покращилась, більшість квот не була використана навіть наполовину, зауважив науковець.

За підсумками 2018 року, Україна в повному обсязі використала безмитні квоти на експорт до ЄС пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, обробленого крохмалю, солоду і клейковини, продуктів переробки солоду і крохмалю, оброблених томатів, меду, вершкового масла і м’яса птиці.

Крім того, вичерпано додаткові преференційні квоти на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом 2018 року.

Майже цілком вибрані квоти на крохмаль і часник.

Як і торік, на початку 2019 року вітчизняні експортери закрили річні основні квоти на поставки до Євросоюзу меду та яблучного і виноградного соків.

Цього року продовжиться планове зростання кількісних обсягів деяких основних квот експорту агропродукції до ЄС та дія наданих Україні восьми преференційних квот.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, є всі підстави очікувати , що у 2019 році експортні поставки агропродукції з України до Євросоюзу зберігуться на рівні показників минулого року, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

04.03.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119