«0,1% платників в країні забезпечує 60% всіх надходжень до бюджету», - К. Коренюк
Протягом останнього місяця Державна фіскальна служба з усіма її підрозділами є чи не найзатребуванішим ньюзмейкером. Теми структурного реформування ДФС (а точніше - її поділу на дві служби), виконання плану по податках-2019, участі податківців у різних кампаніях з детінізації ринків - в топах ЗМІ. Одна з чи не найбільших інтриг: чи впораються поточного року фіскали з показниками по збору податків, який їм накреслив Мінфін. Адже їх обсяги в середньому на 20% перевищують показники-2018 (які, до речі, виконувались з певними зусиллями). Про це та інше у ексклюзивному інтерв’ю Тaxlink розповів виконувач обов’язків начальника Офісу великих платників податків ДФС України Кирило Коренюк. Пане Кириле, протягом останніх років Офіс впевнено займав позиції лідера по податках та зборах: біля 60% всіх податкових відрахувань до бюджету забезпечували саме ваші платники. Як прогнозуєте: чи збережеться ця тенденція поточного року? Офіс адмініструє податки, які сплачують найпотужніші підприємства в країні. Чисельністю їх не багато, однак саме вони забезпечують левову частину надходжень. Ось вам нещодавня статистика, яка є дуже показовою,- щодо надходжень по ПДВ. За результатами роботи грудня 2018 року платниками Офісу задекларовано до сплати понад 12 млрд. грн. цього податку. Це трохи не на 3 млрд. грн. (або на 30%) більше в порівнянні з показником попереднього звітного місяця. Найбільший внесок в наповнення бюджету зі сплати податку на додану вартість по декларації за грудень 2018 року забезпечили підприємства тютюнової, видобувної та енергетичної галузей. В цілому за 2018 рік надходження від податку на додану вартість склали 120 млрд грн, що на 9 млрд грн, або 8,2% більше, ніж у 2017-му. Взагалі, за підсумками 2018 року великими платниками сплачено до Державного бюджету понад 297 млрд грн, що майже на 40 млрд грн, або на 15% більше, ніж попереднього року. При цьому, частка податкових платежів від великих підприємств, які обслуговуються в Офісі, склала 56% від загальних зборів до Держбюджету. Ми забезпечили 77% податку на прибуток, 57% - ПДВ, 96% - акцизного податку з вироблених в Україні товарів. А у перший місяць року великий бізнес наповнив Держбюджет майже на 20 млрд грн. Найбільш вагому частку надходжень склав знову ж таки податок на додану вартість -біля 12 млрд грн. Варто відзначити також значне зростання надходжень від податку на прибуток: в січні 2019 року порівняно з аналогічним періодом минулого року його сума збільшилась на 0,7 млрд грн, тобто на 65,6% й склала понад 1,8 млрд грн. Надходження від акцизного податку на вироблені в Україні товари склали понад - 3, 5 млрд грн. Це, до речі, 94% від усіх акцизних надходжень з українських товарів до Держбюджету у січні. Тобто, тенденція, про яку Ви сказали, безумовно, зберігається. Я правильно розумію, що такі масштабні показники забезпечують трохи більше тисячі платників, які, власне, обслуговуються у Офісі? Якщо бути точними: у нас обслуговуються цього року 1473 великих платники. І це лише 0,1% від всіх юросіб-платників у країні. Повторюю: 0,1%! Цьогоріч, до речі, до лав платників Офісу приєдналися ще 350 підприємств. ДФС рапортує, що кількість перевірок бізнесу рік до року падає. Начебто, в 2019-му перевірять за планом-графіком майже на 20% менше підприємств, ніж минулого року. У вас така ж тенденція? Так, кількість підприємств, які потрапляють до плану-графіку перевірок, невпинно зменшується. Скажімо по Офісу цьогоріч ми перевіримо лише 103 підприємства, які демонструють ті чи інші ризики. Маю наголосити, що ключовий принцип контрольно-перевірочної роботи Офісу великих платників (як і в цілому в ДФС) - ризикоорієнтованість. Тобто - вибірковість контролю на основі ризиків несплати податків. Підприємства, які дотримуються політики прозорого ведення бізнесу та мають високу податкову дисципліну, можуть працювати спокійно - їх перевірки оминуть. Отже, ще раз ставлю запитання: за рахунок чого тоді плануєте виконувати цьогорічні показники? За рахунок трьох ключових складових. Перше: економічний зріст, який спостерігаємо останніми роками. Друге: подальша кампанія по детінізації різних сфер економіки. Як це може успішно відбуватись, бачимо по ринку праці. Третє: фактор, який залежить суто від нас, фіскалів. Маю на увазі руйнацію схем по уникненню від оподаткування та боротьбу з оптимізацією податків. Які сфери ви б віднесли до найбільш цікавих з точки зору ризиків? Їх декілька. Це ті напрямки, де обертаються найбільші готівкові кошти, які легко «приховати» від оподаткування. Передусім: будівництво, сфера перевезень, IT-cфера. Під час кампанії по детінізації ринку праці, про яку вже згадав вище (ми брали в ній участь разом з Мінсоцполітики), побачили багато дивного. Як, скажімо, компанія, що має в штаті декілька десятків співробітників з майже мінімальною зарплатнею, розгорнула чимало будмайданчиків просто у центрі Києва. Або як в IT-компанії (ця сфера вже декілька років має пільгу по сплаті ПДВ) майже не сплачується податок на прибуток. В то же час ця компанія співпрацює з 2–3 тисячами фізосіб-підприємців, які зовсім нещодавно були її штатними працівниками й на рахунки яких тепер перераховується левова частка обороту підприємства. До речі, щодо IT в мене є багато думок. За 5 років (з 2013 по 2018-й рік) учасники цього ринку отримали від держави пільгу на загальну суму понад 5,5 млрд грн. Саме стільки триває тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції. Чи виправдав він себе? Це ще треба вивчити. Але, думаю, це вже буде тема для іншого інтерв’ю… Бізнес намагається завадити вам проводити перевірки? Й таке буває. Буває, що підприємство, яке стоїть у списку графіку перевірок, несподівано зникає - перевіряти нема кого. Але в цілому бізнес адекватно реагує. Якщо в нього чесна й прозора політика щодо сплати податків, звісно. Втім, навіть серед несумлінних платників зустрічаються такі, що перевірок не бояться. Не бояться? А чого ж вони тоді бояться? Вони бояться, коли бенефіціару тої чи іншої компанії ми чи от, скажімо, ви, журналісти, задаємо питання щодо виникнення грошей - як на рахунках банків в нашій державі, так і в закордонних банках, де (як їм здається), ці гроші у повній безпеці. Вони оточують себе найкращими юристами, адвокатами - їх штат у деяких компаніях надзвичайно великий. Але не врятує жоден адвокат, коли порушуєш закон. Рано чи пізно доведеться відповідати. Так заведено у всьому світі - так має бути і у нас. Україна долучається до міжнародного податкового простору як рівноправний учасник, і починає застосовувати загальноприйняті правила. Адже намагання мінімізувати оподаткування або взагалі уникнути сплати податків з боку великого (та й не лише великого) бізнесу- це не лише українська проблема. Отже фіскали всього світу намагаються йти хоча б на півкроку попереду, бачити заздалегідь відповідні алгоритми й прийоми. Знаючи, як можна виявити та зруйнувати популярні нині інструменти агресивного податкового планування, можна упередити мінімізацію, й достатньо ефективно. Скажімо, вам відомо, що за п’ять років - з 2013 по 2018-й - коли розпочалась активна міжнародна кампанія з підвищення податкової прозорості, у світі було виявлено понад 93 млрд євро додаткових податкових доходів, які намагалися «приховати»? Ми, до речі, в Офісі прагнемо бути у тренді - інакше просто не можна. Часто спілкуємось з іноземними колегами, проводимо семінари, підвищуємо власний професійний рівень, вчимося упереджувати будь-які намагання ухилитись від законної сплати податків. Не без задоволення зазначу: все це у відповідь підіймає податкову культуру платників. Яку проблему ви б назвали найгострішою сьогодні для податківців? Кадрову. Найкращі кадри, щойно набираються досвіду, запрошуються бізнесом на більш цікаві умови - і я не можу їх втримати. Надто невелика зарплатня - натомість, дуже складні умови праці, колосальна відповідальність. Це до речі, не лише проблема України. Я нещодавно спілкувався з колегами зі Швеції - там подібна ж ситуація. Державі (навіть найрозвинутішій в Європі) складно конкурувати з великими корпораціями. На жаль. Залишається сподіватись на свідомість працівників. І, до речі, я безмежно вдячний всьому колективу Офісу. За пів-року, які я його очолюю, ми встигли стати однією сім’єю. В мене найкращі працівники, найкращі фахівці, найкращі люди. На них - вся надія…
Одеське управління Офісу ВПП ДФС
15.02.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
