Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є загрозливим фактором для економіки України

Очевидно, що у 2018 році в Україні збільшиться негативне сальдо зовнішньої торгівлі, про це свідчать дані за одинадцять місяців — майже 9 млрд. дол., в той час як за аналогічний час 2017р. сальдо так само було від’ємним, але лише 5,3 млрд. дол. За цей період 2018р. експорт зріс на 9,9%, імпорт — на 16,7%. За кордоном Україна купує паливо, машини і обладнання, хімічну продукцію, транспортні засоби, пластмаси, а експортує традиційно продукти сировинного типу — АПК ( до 45% від загального обсягу експорту) і метали ( до 25%). Негативний платіжний баланс провокує нестачу валюти на внутрішньому ринку, створює тиск на курсову стабільність. Окремою проблемою є сировинна структура вітчизняного експорту (що корелюється з структурою вітчизняної економіки загалом), який через кон’юнктуру світового ринку постійно знаходиться в зоні ризику, де ціни і попит не є стабільними. На загрозу такої ситуації, а на також низьку ефективність державної зовнішньоторгової політики звертають увагу в УСПП.
«Безумовно, успішна експортно-імпортна політика існує лише там, де стабільно, на основі розроблених державою програмно-цільових методів розвивається економіка. В Україні вектори зовнішньої торгівлі, якщо так можна сказати, треба розвернути в інший бік. Державі треба припинити продавати сировину і незворотньо збільшувати долю товарів з високою доданою вартістю в структурі експорту, які Україні здатна випускати відповідної якості і в достатній кількості. Для цього в нас є величезний потенціал, але потрібні не окремі спорадичні дії, а ефективні зусилля, продумані стратегії і програми, відповідальність за їх виконання з боку держави. Ось чому УСПП, Антикризова рада громадських організацій наполягають на створенні та реалізації комплексної державної програми індустріального розвитку», — переконаний Анатолій Кінах.
На його думку, не менш важливою є розробка і впровадження сучасної державної експортної політики, яка в розвинутих країнах — США, Китаї тощо дорівнює експортної експансії, а в нас лише поглиблює статус сировинної країни. Притчей во язицех стало Експортно-кредитне агентство, яке, попри ухвалення відповідного закону і навіть виділення фінансування, до цього часу не запрацювало, хоча саме воно мало запустити систему державної підтримки та просування українського експорту, захистити вітчизняного виробника від ризиків неплатежів, фінансових втрат та забезпечити йому доступне фінансування.
«Про це соромно говорити, однак весь час щодо започаткування ЕКА створювалися штучні перешкоди. При участі урядовців, за підтримки міжнародних партнерів тривала кампанія з передчасності його заснування. Такі дії є незрозумілі і абсолютно неприпустимі, вони шкодять економіці, поглиблюють відсталість господарського комплексу, зовнішню залежність країни», — каже президент УСПП.
Експортна політика, про що йдеться в ухваленій УСПП «Платформі економічного патріотизму», передбачає курс на лібералізацію валютного регулювання, спрощення участі у державних тендерах за кордоном, відновлення роботи торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ, особливо в країнах, з якими сформувалося від’ємне торгівельне сальдо тощо.
«Треба окремо проаналізувати ефективність зон вільної торгівлі, які працюють нині з ЄС, Канадою, Ізраїлем тощо. Це важливі кроки, вони знімають зайві бар’єри, додають нові можливості. Так, доля експорту ЄС в зовнішній торгівлі України склала в 2018 році 43%, до 15 % зросла доля продукції з високою доданою вартістю. В той же час без змін пріоритетів промислового виробництва ці сучасні спроби розширити ринки збуту будуть мати тимчасовий ефект. Нещодавня угода про ЗВТ с Ізраїлем підписана в момент, коли наш експорт традиційно складається з сировини, а імпорт сюди — з продукції з доданою вартістю. В документ не увійшли вітчизняні послуги, в тому числі — сфери ІТ, які швидко ростуть і дозволяють наблизитись до світового інноваційного простору. Питається, чому МЕРТ не захищає такі важливі для країни позиції?» — наголошує Анатолій Кінах.
На погляд промисловців, складною для України буде вільна торгівля з Туреччиною, угоду про яку так прагнуть підписати зараз. В той час майже не додається зусиль для переговорів з дійсно перспективними країнами, серед яких — Індія, Ірак, Єгипет тощо.
«Сальдо торгової діяльності — це інтегральний показник, який свідчить про стан справ в економіці в цілому, її окремих сферах, експортно-імпортній політиці. Необхідно об’єднати зусилля бізнесу та уряду для максимальної реалізації нашого зовнішньоекономічної потенціалу, підтримки експортоорієнтованих галузей господарства та використовувати усі наявні інструменти для нарощування вітчизняного технологічного експорту, розширення горизонтів поставок продукції», — підсумував лідер промислової громади.

УСПП

30.01.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119