Здорове продовольство - ключ до ліквідації голоду та всіх форм неповноцінного харчування

Не за горами 2030 рік — час, до якого має бути досягнута мета Нульового голоду, і країни Європи та Центральної Азії не можуть дозволити собі втратити пильність.

Світова спільнота прийняла на себе зобов’язання ліквідувати голод та усі форми неповноцінного харчування до 2030 року — це є Ціллю сталого розвитку 2 Порядку денного на період до 2030 року. Це був рішучий і амбіційний вибір і досягти цієї мети буде непросто, хоча як і раніше я переконаний, що це можливо.

Країни Європи та Центральної Азії на вірному шляху. Більшість з них досягли значного прогресу в зменшенні кількості населення, що страждає від голоду. Проте важливі питання, пов’язані з продовольчою безпекою і харчуванням як і раніше стоять на порядку денному.

Деякі країни регіону все ще вимушені боротися з «потрійним тягарем» неповноцінного харчування: недоїданням, дефіцитом поживних мікроелементів і — одночасно з цим — зі швидко зростаючими темпами надмірної ваги і ожиріння.

Дефіцит поживних мікроелементів та переїдання дітей і дорослих стали двома основними проблемами в області продовольчої безпеки і харчування в регіоні; обидві вони ведуть до зниження людського потенціалу і до втрати продуктивності.

Напевно, найбільше занепокоєння викликає показник наявності середньої або важкої відсутності харчової безпеки, заснований на Шкалі сприйняття відсутності продовольчої безпеки. Дані опитування свідчать, що 14,3 мільйонів дорослого населення в регіоні досі відносять себе до категорії людей, що страждають від тяжких форм відсутності продовольчої безпеки.

До голоду і неповноцінного харчування призводить безліч взаємозв’язаних причин. Тому для вирішення цієї проблеми потрібно вжити комплексні заходи. Давайте розглянемо складові елементи цих комплексних заходів :

Перше — стійкі продовольчі системи. Упродовж усього шляху від виробництва до споживання стійке сільське господарство та продовольчі системи забезпечують продовольчу безпеку і харчування для всіх, не ставлячи під загрозу здатність Землі продовжувати виробництво для майбутніх поколінь. Враховуючи наслідки зміни клімату, це означатиме ведення стійкого сільського, лісового і рибного господарств, диверсифікацію виробництва та забезпечення того, щоб сільське господарство сприяло пом’якшенню наслідків зміни клімату й адаптації до нього. Це також означає, що природні ресурси цього регіону — вода, ґрунти, біорізноманіття, ліси, унікальні й уразливі екосистеми — повинні управлятися стійкими методами.

Друге — цілорічний доступ до достатньої кількості продовольства та здорового раціону харчування для усіх. Викорінювання голоду — це серйозний виклик не лише відносно неповноцінного харчування. Нині у світі спостерігається епідемія зайвої ваги і ожиріння. Число людей, що страждають від них, росте у більшості як розвинених країн, так і тих, що розвиваються. У 2016 році більше 1,9 мільярда людей страждали від надмірної ваги. 650 мільйонів з них страждали від ожиріння. Надмірне вживання перероблених продуктів харчування з високим вмістом солі і цукру — головна причина надмірної ваги і ожиріння. Країни повинні вирішувати цю проблему, пропагуючи здоровий раціон харчування. Фундаментальну роль в цьому грає національна державна політика. Споживачі повинні знати про користь і шкоду того, що вони їдять. Необхідно вживати заходи, спрямовані на інформування з питань харчування, підвищення обізнаності, а також на регулювання питань, що стосуються маркування та реклами.

Третє — скорочення харчових відходів і продовольчих втрат. Щороку третина усього зробленого людством продовольства втрачається або потрапляє у відходи. Для того, щоб зупинити цей процес, потрібно аби виробники, роздрібні торговці та споживачі усіх країн світу узяли на себе зобов’язання мінімізувати втрати продовольства на стадіях виробництва, зберігання і транспортування, а також скоротити харчові відходи в роздрібній торгівлі та у щоденному житті , сприяючи здійсненню споживачами усвідомленого вибору. Тут хотілося б підкреслити, що деякі зацікавлені сторони у сфері виробництва продовольства в регіоні вже запропонували конкретні заходи і рішення. У декількох країнах впроваджуються ініціативи по інформуванню, пошуку рішень і вжиттю законодавчих заходів. Підвищення ефективності фермерських господарств в регіоні приведе до скорочення втрат в процесі виробництва.

І нарешті, покінчити з бідністю в сільських районах. Підтримка дрібних виробників і сімейних фермерських господарств має важливе значення, оскільки саме вони грають ключову роль в стійкому забезпеченні продовольством зростаючого населення світу і сприяють викорінюванню крайньої бідності до 2030 року.

Менше 12 років залишається до 2030 року і країни Європи та Центральної Азії не можуть дозволити собі втратити пильність. Просування відповідального виробництва та споживання — ключ до стійкого розвитку.

16.05.2018

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119