РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМ ДЕРЖРИБАГЕНТСТВА (14.04.2015 –19.07.2017)
1. Рибне господарство отримало належне місце в українському агросекторі Протягом багатьох років рибна галузь не була на «порядку денному» агросектору: держава фінансувала по залишковому принципу (наприклад, з 2013 по 2016 рр. взагалі не виділяли кошти на програми зариблення, виділялося вкрай мало коштів на матеріально-технічне забезпечення функції контролю — органи рибоохорони), про неї майже не згадували публічно та в ЗМІ — ані про досягнення галузі, ані про можливості, ані про яскраві успішні кейси українських рибних фермерів. Нам вдалося ввести рибне господарство у «порядок денний» українського агросектору — зробити її значущою для держави, споживачів, потенційних інвесторів та міжнародних партнерів. Яскравий приклад, це прийняття на Кабміні у жовтні 2015 року за 1 засідання 11 постанов для галузі (в історії галузі не було випадків такої уваги до неї), збільшення галузевого фінансування галузі державою в 3 рази до 370 млн в 2017 р. проти 120 млн у 2015, включаючи кошти на оснащення рибоохоронного патруля (40 млн грн), відновлення фінансування програм зариблення (33 млн.грн) та селекції (7 млн грн), вперше за багато років адекватне фінансування паливно-мастильних матеріалів для патруля (27,2 млн грн — у 2017, 3,3 млн -2016, 3,3 млн — 2015, 2,7 млн — 2014). Перші спільні проекти з електронізації галузі з Естонією та Норвегією, спільні наукові програми з міжнародними організаціями — ГКРС ФАО. 2. Діалог і відкритість до підприємців, агентство протягом цього періоду часу завжди було відкритим до зустрічей та пропозицій. Це підтверджують реальні позитивні відгуки підприємців галузі. 3. Створили Рибоохоронний патруль з якісно іншими підходами до роботи, було запущено 20 управлінь по всій Україні. • Нові принципи роботи, персонал, техніка, паливо, заробітна плата (середня зарплата патрульного в регіонах зараз від 10 тис грн, до реформи було 1,2 тис грн). Результати роботи «пілотного» Київського рибоохоронного патруля за 1-ий рік: детінізація промлову +40% по області. +75% до обсягу зафіксованих збитків — 1,9 млн грн. проти 1,1 млн грн за часів ліквідованої рибоохорони. Вилучено в 2,5 рази більше незаконно добутої риби — 9,5 тонн. • Патрулі по всі території України запускалися впродовж 2016–17 рр., вони працюють менше 1 року, проте можемо підбити ефективність їх роботи через показники досягнуті під час боротьби з ННН-рибальством в ході нерестової заборони на вилов риби. В 2017 році зафіксовано порушення із збитками на суму 65,1 млн грн. Це в 9 разів більше, ніж в 2016 — 7,3 млн грн. Результат 2017 року свідчить не про збільшення кількості порушень, а про значно вищу ефективність патруля у порівнянні з ліквідованими органами рибоохорони 4. Стимулювали рибне фермерство • Вперше в історії України аквакультуру та переробку рибної продукції було виділено як окремий напрямок фінансування в міжнародній програмі — 1/3 від кредиту 400 млн євро Європейського Інвестиційного Банку на агрокомплекс. Ці кошти допоможуть залучити у галузь сучасні технології, розвиватися малому і середньому бізнесу. • У вересні 2016 року було підписано Меморандум з Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів» з метою стимулювання власне українського виробництва риби та морепродуктів. • У листопаді 2016 року випущено перший в Україні практичний посібник з аквакультури «Сучасна аквакультура: від теорії до практики». Посібник розміщено у вільному для всіх доступі на сайті Держрибагентства. 5.Спростили підприємницьку діяльність для рибалок-промисловиків • Дерегуляція і розподіл часток на промлов не на 1, а на 5 років, дозволи на промлов можна отримати не 1 раз на рік у січні, а протягом всього року, строки скорочено з 30 до 5 робочих днів. При розподілі часток на промлов виключено суб’єктивний людський фактор, введена універсальна формула — комбінований принцип розподілу ресурсу (історичний підхід та аукціон). • У грудні 2015 року скасовано 7 дозвільних документів та бюрократичних процедур: ліцензію для риболовних підприємств, окрім тих, що здійснюють лов у водах за межами юрисдикції України; ведення окремого реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів, ведення обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів і пресервів із водних біоресурсів і присвоєння таким суб’єктам номерів; облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) для визначення рівня індикативних цін на такі товари (дублює функцію Державної фіскальної служби); атестацію педагогічних працівників навчальних закладів I рівня акредитації, що належали до сфери управління Держрибагентства; при видачі дозволів на промлов для захисту економічних інтересів українськиї рибалок скасували жорстку прив’язку до міждержавних угод, пов’язаних з РФ 5. Розпочали спільні проекти з електронізації галузі з міжнародними партнерами: • Співпрацюємо разом Норвегією та Естонією над впровадженням систем дистанційного моніторингу рибальських суден та звітності про вилов. • Започаткували спільні наукові дослідження із ГКРС ФАО. Підписано угоду із ГКРС ФАО щодо першої в Україні програми «Технічна допомога для ведення відповідального рибальства і сталої аквакультури» за фінансування ГКРС ФАО. Передбачає наукові дослідження стану рибних запасів Чорного моря, дослідження з метою визначення перспективних видів для марикультури, проведення тренінгів для українського рибоохоронного патруля, розробку та впровадження електронних систем моніторингу і звітності про вилов морських риболовецьких суден 6. Любительське і спортивне рибальство: • Розмежування любительського (спортивного) і промислового рибальства на водоймах Дніпровського каскаду. • Заборонили промислове рибальство на притоках, затоках та верхів’ї Дніпра в межах м. Києва • Розробили електронну карту водойм Київської області із GPS-координатами місць, заборонених місць для рибалки (заповідні зони, зимувальні ями, нерестовища, тощо). Поетапно впроваджуємо карту для інших областей України. • Разом з громадськістю розробили нові Правила любительського і спортивного рибальства • Законопроект про збільшення відповідальності за порушення правил рибальства (№5262). Держрибагентства пропонує збільшити розміри штрафів, оскільки не зупиняє нинішні штрафи за порушенням правил рибальства 34–170 — порушників не зупиняють. Відповідно законопроекту, мінімальний штраф становитиме 1700 гривень, а за порушення, що спричинило тяжкі наслідки, — до 255 тисяч гривень. За перебування на водоймі із забороненими знаряддями лову, такими, як електровудка чи вибухові речовини, пропонуємо ввести кримінальну відповідальність. Відповідний законопроект №5262 уже пройшов погодження в кабінетах та чекає на розгляд у Верховній Раді. 7. Відновили контроль над танкером «Таманський» та державним риболовецьким флотом (4 судна), вперше за 18 років держава отримала дивіденди за два роки близько 40 млн грн. 8. Спільно з експертами Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» (ЄС).Розробили законопроекти для впровадженню найкращих європейських практик — сертифікат погодження риби і фонд підтримки рибного господарства. • За даними галузевих асоціацій та експертів, в 2015 році незаконний вилов риби склав більше 200 тис тонн проти легального вилову у 80 тис. Сертифікат походження риби та системи моніторингу вилову риби виведе рибну галузь «з тіні», унеможливить реалізацію браконьєрської риби та позбавить незаконний промисел економічного змісту. Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Кожен бажаючий, і представник державного органу, і звичайний споживач зможе зайти на спеціальний електронний портал та перевірити законність походження риби. Сертифікат супроводжуватиме рибу з моменту вилову до місця її реалізації, міститиме інформацію щодо суб’єкта господарської діяльності, назви водойми, де було здійснено лов, дати вилову, кількості виловленої риби тощо. • Фонд підтримки розвитку рибного господарства. Рибна галузь України повинна фінансуватися за моделлю європейських країн, коли кошти, що згенерувала галузь направляються на її ж розвиток. Йдеться про цільові програми зариблення, меліорації, наукові дослідження та оновлення риболовецького флоту. Наповнюватися Фонд буде за рахунок плати за спеціальне використання водних біоресурсів, адміністративних стягнень за порушення законодавства про охорону водних біоресурсів, відшкодування шкоди тощо. Наприклад, в 2016 році тільки за порушення правил рибальства рибному господарству було нараховано 35 млн грн. збитків, накладено 3,8 млн грн. штрафів. Крім того, є надходження від компенсації за промисловий вилов, днопоглиблювальні роботи. Проте, зараз ці кошти розпорошуються в бюджеті, не використовуються для того, щоб відновлювати рибні запаси. Існування подібних Фондів підтримки рибної галузі широко використовується в Європі. Зокрема, існує Європейський Фонд морського та рибного господарства, програма фінансування рибальства Словенії у 2016–20 рр., Латвійський Фонд рибного господарства, що успішно функціонує з 1992 року. Фонд має розподіляти кошти за прозорою для суспільства процедурою. Звіти про діяльність Фонду та витрачені кошти мають регулярно оновлюватися та бути відкритими в режимі он-лайн.
14.08.2017
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
