«Гаряча лінія» на тему: «Оподаткування акцизним податком»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Оподаткування акцизним податком»
Питання 1. Доброго дня. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання? Відповідь: Згідно з підпунктом 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями (далі — Кодекс) об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 Кодексу. У разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції). Норми втрат і виходу вказаних товарів (продукції) затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 214.6 статті 214 Кодексу). У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку — продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (пункт 217.5 статті 217 Кодексу). Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції). Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення. При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов’язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю. Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов’язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції). У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.
Питання 2. Які встановлені строки подання декларації акцизного податку та строки його сплати при реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів? Відповідь: Пунктом 222.3 статті 222 Кодексу визначено строки сплати податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (підпункт 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 Кодексу). Особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (підпункт 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Кодексу). Пунктом 223.2 статті 223 Кодексу, зокрема, встановлено, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статті 46 Кодексу.
Питання 3. Яким чином виробник пального може збільшити на обліковій картці в системі електронного адміністрування реалізації пального показники суми залишку акцизного податку, на яку він має право зареєструвати акцизну накладну, якщо реалізація пального здійснюється за нульовою ставкою акцизного податку при наданні податкового векселя (сплати податку коштами протягом останніх 12 місяців немає)? Відповідь: Згідно з абзацом першим пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Відповідно до пункту 33 розділу IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 (далі — Порядок №113), у разі, коли у платника податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП), він має право надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишку пального (далі — Заявка), яка реєструється ДФС в СЕАРП, за умови наявності у такого платника сум залишку акцизного податку, перерахованого платником на електронний рахунок, та наявності обсягів залишку пального, що зменшуються згідно із Заявкою. Заявка складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, коли виникає потреба поповнити обсяги залишку пального в СЕАРП. Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник податку має право на реєстрацію Заявки (SЗап), обчислюється як загальна сума поповнення платником з поточного рахунка його електронного рахунка (SПопрах) за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП Заявках (SАп) з урахуванням коригувань до цих Заявок такого платника. Такі суми обчислюються наростаючим підсумком починаючи з 01.03.2016 року. Перерахунок показників (SЗап, SПопрах, SАп) здійснюється протягом операційного дня, що настає за днем отримання ДФС документів, на підставі яких проводиться розрахунок. Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі — Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550 (далі — Порядок №14). Згідно з підпунктами 8 — 10 пункту 5 розділу IV Порядку №14 сума пільг за податковими векселями, виданими при отриманні нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, за нульовою ставкою згідно з підпункту 229.2, 229.4, 229.6 статті 229 Кодексу проставляється у рядках В13, В14, В15 Декларації відповідно. Водночас, перелік операцій з підакцизних товарів (продукції), у результаті яких виникає податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку зазначається у другій колонці рядків В1 — В9 Декларації (підпункту 2 пункту 5 розділу IV Порядку №14). Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, зазначається у додатку 4 до Декларації, порядок заповнення якого визначено пункту 4 розділу V Порядку №14. Отже, виробнику пального на суму, що відповідає обсягу пального, яке оподатковується за нульовою ставкою при наданні податкового векселя, контролюючим органом на обліковій картці не відкривається овердрафт, розрахований з урахуванням задекларованих до сплати та погашених зобов’язань з акцизного податку з реалізації пального за останні 12 звітних місяців, оскільки зазначені у податковому векселі зобов’язання відображаються у Декларації як пільга та не декларуються до сплати до бюджету. У разі необхідності, виробник пального може збільшити обсяг залишків пального на обліковій картці в СЕАРП (на який він має право зареєструвати акцизні накладні) шляхом надіслання до ДФС Заявки. При цьому при утворенні надміру сплаченого акцизного податку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету відповідно до пункту 43.6 статті 43 Кодексу.
Питання 4. Чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)? Відповідь: Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон) роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій (статті 15 Закону). Згідно із підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (статті 17 Закону).
02.12.2016
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
