Експерти, науковці та громадськість зібралися, щоб вирішити проблему водяного горіха на Київському водосховищі
За словами експертів, 14 км квадратних Київського водосховища заросло чилімом. За останні кілька років неконтрольовані розростання чиліму зменшили рибопродуктивність водосховища на 3540%. Існуючі зарості чиліму призводять до зменшення рибопродуктивності у середньому на 400 тонн щорічно. Така ситуація спричинена тим, що чилім сповільнює розвиток фітопланктона і створює під собою «мертву» воду там не живуть біоресурси та немає кисню. В деяких країнах навчились застосовувати насіння водяного горіха в харчову та фармацевтичну промисловість. Використання природних ресурсів, занесених до Червоної книги України, можливе для проведення науково-дослідних робіт і з метою селекційної роботи. Для цього, Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України має доопрацювати наявне науково-біологічне обґрунтування. До таких висновків дійшли учасники круглого столу щодо питань чиліму, який відбувся 26 вересня у приміщенні Держрибагентства.
В зустрічі взяли участь заступник Голови Держрибагентства Андрій Кравченко, начальник Управління організації рибальства, аквакультури та наукового забезпечення галузі Держрибагентства Андрій Чуклін, директор Департаменту охорони природних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України Михайло Томахін, депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін, доктор біологічних наук Інституту рибного господарства Ігор Бузевич, Голова Громадської ради Держрибагентства Віктор Скарлат, Голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков, а також представники Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту гідробіології Національної академії наук України, Департаменту агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації, Асоціації рибалок промисловиків Київського водосховища та Відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля.
Після отримання науково-біологічного обґрунтування від Інституту рибного господарства, Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного та Інститутом гідробіології Національної академії наук України буде надано експертні висновки щодо ситуації з чилімом та фінальні рекомендації по вирішенню проблеми.
На заході було внесено пропозиції до Міністерства екології та природних ресурсів України про опрацювання питання проведення робіт по вилучення водяного горіха на мілководдях водосховищ, особливо Київському, відповідно до статті 22 Закону України «Про рослинний світ» (задля регулювання поширення і чисельності окремих видів дикорослих рослин з метою охорони здоровя населення, запобігання захворюванню тварин та заподіянню збитків рослинному світу, господарюючим субєктам можуть здійснюватися заходи, спрямовані на регулювання поширення і чисельності окремих видів дикорослих рослин (отруйних, наркотиковмісних, карантинних тощо). З метою регулювання чисельності водяного горіха пропонується провести меліоративний або селективний викос водяного горіха і подальше його перероблення для потреб народного господарства.
Також було запропоновано внесення відповідних змін до Закону України «Про Червону книгу України» в частині вилучення водяного горіха з Червоної книги.
Депутат Київської облради Андрій Пещерін повідомив, що у Київській обласній раді створена тимчасова комісія з питань вивчення та розвитку рибогосподарського комплексу Київської області. Одним із завдань комісії є питання водяного горіха. Комісія має на меті напрацювати та затвердити програму розвитку рибогосподарського комплексу Київщини з метою покращення екологічної ситуації на водних об’єктах області, а також розвитку рибного господарства в регіоні.
07.10.2016
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119