«Гаряча лінія» на тему: «Зміни до Податкового кодексу України»

Заступник начальника юридичного управління
ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Катерина Рєпіна

Питання 1. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів операції з відпуску підакцизного пального через власну АЗС із застосуванням РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів за договором відповідального зберігання-відпуску власнику пально-мастильних матеріалів (далі — ПММ) (не іншим клієнтам)?

Відповідь. Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) не вважаються продажем товарів операції з надання товарів, зокрема, у межах договорів схову (відповідального зберігання).
Підпунктом 14.1.212 цього пункту передбачено, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це, зокрема, фізичний відпуск з АЗС та/або АГЗС товарів, зазначених у п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО), для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п.216.9 ст.216 Податкового кодексу).
Водночас п.12 ст.9 Закону про РРО встановлено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Враховуючи зазначене, РРО можуть не застосовуватися лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємностей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.
Таким чином, при фізичному відпуску пального власнику ПММ (не іншим клієнтам) через власну АЗС для заправки власних (орендованих) автомобілів виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації (відпуску) пального, при якому здійснюється розрахункова операція.

Питання 2. Хочу запитати, як підприємству, яке планує реалізовувати пальне, зареєструватися платником акцизного податку та чи передбачено відповідальність за здійснення такої реалізації без реєстрації?

Відповідь. Підпунктом 212.1.15 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу визначено, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI зазначеного Кодексу — це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
Згідно з п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі — заява), форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Таким чином, підприємство, яке реалізує пальне у розумінні п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку.
При цьому відповідно до п.п.213.1.12 п.213.1 ст.213 зазначеного Кодексу податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку у разі здійснення підприємством операцій з реалізації пального виникатиме лише у разі перевищення обсягу реалізованого над обсягом отриманого пального.
Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців у розмірі 100% вартості реалізованого пального (п.117.3 ст.117 Податкового кодексу).

Питання 3. Хочу отримати відповідь на питання: чи має право фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування включати до витрат суму сплаченого акцизного збору з роздрібного продажу підакцизних товарів?

Відповідь. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст.177 Податкового кодексу.
Так, відповідно до п.177.2 цієї статті об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Для фізичної особи — підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п.177.4 ст.177 Податкового кодексу.
При цьому Податковим кодексом не передбачено віднесення до витрат фізичної особи — підприємця сум акцизного збору.
Пунктом 177.10 ст.177 Податкового кодексу визначено, що фізичні особи — підприємці зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.
Форму та порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», яким передбачено зазначення суми отриманих доходів без ПДВ. Суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не виключаються із сум отриманого доходу.

Питання 4. Чи має право обрати першу групу єдиного податку фізична особа — підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку?

Відповідь. Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 грн.
Згідно з п.1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату України від 26.07.2005 №209, торгове місце — площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Отже, фізична особа — підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, розташованому на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

16.06.2016

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119