Чому в Україні дешевшають кавуни і як вони приживаються по всій країні

12.08.2024 07:44 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
З російською окупацією півдня Україна практично втратила свого головного постачальника кавунів — Херсонщину. Однак тепер, коли конкуренції з нею більше немає, перспектива вирощувати їх в інших регіонах стала привабливішою. Якою буде альтернатива херсонському кавуну? Суботнім ранком біля червоного корпусу університету Шевченка в центрі Києва стоїть легкове авто з відкритим багажником, догори заваленим кавунами, пише BBC Україна. Пів тонни смугастих велетнів, які приїхали прямо з баштану у полтавському селі, розбирають менш ніж за годину. Покупці вже сплатили за них в інтернеті і сюди приїхали, тільки щоб забрати кавуни собі на стіл. Ці кавуни виростив і привіз до столиці підприємець Сергій Марченко. Як не дивно, його основна діяльність з фермерством не повʼязана, а кавуни — це радше хобі. Утім, це хобі може дещо розповісти про те, як змінюється виробництво і споживання кавунів в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Схоже, що Україна у кавуновому питанні вимушено повертається до часів, про які писав ще Всеволод Нестайко у своїх «Тореадорах з Васюківки» — там головні герої «навідувались» до великого колгоспного баштану в центрі Україні. Та й старші люди часто згадують, що у їхньому дитинстві великий кавуновий баштан — це була не рідкість по всій Україні. До великої війни Херсонщина була безперечним лідером у вирощуванні кавунів, майже половина всієї посівної площі в Україні припадала саме на цей регіон. Особливі піщані ґрунти, кількість сонячних днів та тепло створили найкращі умови для великих і ранніх врожаїв, а також вплинули на смакові якості, що перетворило херсонський кавун на впізнаваний бренд. Віднедавна херсонський кавун ще й отримав географічне зазначення, що підтверджує звʼязок особливої якості продукту з певною територією. «У нього три складові», — пояснює BBC Україна Юрій Палічев, виконавчий секретар «Асоціації виробників Херсонського кавуна»По-перше, це традиція вирощування — на цій території віками вирощували кавуни, й ще у XVIII столітті існувала назва херсонський кавун.По-друге, піщані ґрунти таврійського регіону, де раніше проходило річище Дніпра. І зрештою смакові властивості. Херсонський кавун — солодкий, рівень цукрів у ньому має бути не менше 12 за шкалою Брікса, а нітратів — не більше сорока, пояснює Палічев. Утім, повномасштабне вторгнення Росії практично викреслило цей регіон з аграрної мапи України. Лівий берег Херсонської області, де росли найкращі сорти кавунів, та південь Запорізької залишаються в окупації. Але й на звільнених територіях близькість лінії фронту та міни в полях заважають фермерській діяльності. Багато фермерів з окупованих територій переїхали на нові місця і намагаються відродити свій бізнес в інших кліматичних умовах. А для декого відсутність конкуренції з Херсоном відкрила нові перспективи. Український кавун розпочав сміливу подорож мапою України. Тепер кавуни вирощують майже всюди — від північного сходу на Харківщині до Львівщини і Закарпаття. А зниження ціни в цьому сезоні, кажуть експерти, переконливо свідчить, що пропозиція на ринку достатня, аби задовольнити попит. Як усе це змінює ринок кавунів? Чи є вирощування цієї ягоди в інших частинах України таким же економічно вигідним, як на півдні, і отже, чи будуть кавуни — дешевими? А головне — чи буде альтернатива херсонському кавуну такою ж смачною? Як кавуни вирощують на Полтавщині. Розказує Мраченко. Він продає свій товар по 30 грн за кг, що дорожче середньої ціни в магазині. Але замовлень стає все більше і агроблогер, як Марченко сам себе називає, поступово розширює виробництво. Хоча основний бізнес підприємця — це рекрутингова агенція «Борщ», пʼять років тому Марченко купив хату в селі за 30 км від Пирятина і почав вирощувати біля неї моркву. «Це було більше хобі ніж бізнес, підписникам було цікаво купити моркву у блогера, якого вони читають», — каже Марченко BBC Україна. Але врожаї на «найкращому українському чорноземі» спонукали продовжити справу. Через рік підприємець додав помідори, а потім почав «експериментувати» з кавунами. Про смак своїх кавунів Марченко розповідає, як сомельє про вишукані вина, і додає, що це — його філософія. «Мені хочеться, щоб мої підписники спробували, що таке справжній домашній кавун, вирощений як для себе, який не купиш у супермаркеті», — каже він. Водночас він визнає, що кавун — досить складна у вирощуванні культура в центральних областях. Якщо сіяти у відкритий ґрунт, насіння сходить пізно й погано, його з’їдають шкідники. Тому вирощувати кавуни можна тільки з розсади, до того ж ретельно обирати якісне насіння. «Економіка херсонського кавуна завжди буде краще, ніж економіка кавуна, вирощеного в центральній Україні, — каже Марченко. — В наших широтах не так багато сонця, як на півдні, тому важливо вміти це робити, а також обирати правильні сорти». Серед бестселерів на баштані агроблогера — гібрид Ред Стар. Це темно-зелений круглий кавун з тонкою шкуркою і легким смаком без приторності, схожий на сорт, який у народі називають Вогником. Але з радянським Вогником нічого спільного він немає, додає Марченко. Також популярний серед покупців кавун Юммі американської селекції «Спарк сідз» і Тайгер голландської компанії «Енза Заден» зі смужками як у тигра. Для кожного регіону краще підходить свій сорт, вважає Марченко, він продовжує експериментувати. Цього року він створив тестувальний баштан, на якому вирощує 25 різних сортів кавунів, з яких обере найкращі на наступний рік. Баштанний бум в Україні Пропозиція на ринку кавунів цього року продовжує швидко зростати, кажуть експерти. На початку серпня ціни в супермаркетах впали подекуди до 13–15 гривень за кілограм. І основна причина — розширення виробництва маленькими й середніми господарствами у різних регіонах. У перший рік війни через втрату Херсонщини виробництво зменшилося вдвічі — з 400 тис. тонн у 2021 році до 204,5 тис. — у 2022-му. Минулого року в Україні зібрали вже 215,7 тис. тонн кавунів, а у нинішньому сезоні прогнозують майже 240 тис. тонн. Фермери Херсонщини почали відновлювати господарства на нових місцях, а підприємці в інших регіонах отримали можливість збільшити виробництво й задовольнити внутрішній попит, каже аналітик Клубу аграрного бізнесу Максим Гопка. «Раніше була велика конкуренція з півднем. Там собівартість виробництва була нижча, кавуни дозрівали раніше і значно в більших обсягах, тому перспектива вирощувати їх в інших регіонах була менш привабливою», — пояснює експерт. Тепер вона зʼявилася, як для західних, так і центральних та східних областей. Якщо минулого року фермери ще експериментували, цього року закладені більш серйозні насадження, каже Гопка. «Це справжній баштанний бум», — підсумовує Марченко. Він додає, що на вирощування овочевих культур і, зокрема, кавунів, переходить багато фермерів, які раніше займалися зерновими. Тепер через проблеми зі збутом, це стало менш вигідно. З відходом з ринку великого херсонського виробника зʼявилось багато маленьких господарств, які продають свій товар у локальних магазинчиках за принципом «ось тут виростили, тут і продаєм», каже експертка центру «Агро перспектива» Лариса Гук. Це зручно ще й з огляду на те, що кавун — вередлива у транспортуванні ягода, й її перевезення за 300–400 км потребує значних зусиль. «Українські аграрії дуже кмітливі і гнучкі, миттєво пристосовуються до змін ринку», — вважає Гук. Не треба забувати й про те, що внутрішнє споживання суттєво знизилося через виїзд українців за кордон та мобілізацію, нагадують аналітики. Ще одна причина зростання пропозиції — це відновлення імпорту. З поверненням контейнерного перевезення через порти, що зменшує витрати на логістику, в Україні відновився імпорт кавунів і динь, зазначає Гопка. Усе це призвело до того, що ціна цього року подекуди повернулася до довоєнної, каже експерт. Якщо минулого року вона була в середньому 20 грн за кілограм, зараз на оптових ринках можна знайти кавуни по 9–10 грн за кг, каже Гопка. Як ми купуємо кавуни Водночас змінюється й споживацька поведінка. Якщо раніше люди купували по декілька цілих кавунів з вантажівки у дворі, тепер усе частіше обирають четвертинку чи половинку у супермаркеті, каже Гук. За середньої ціни в магазині 15–20 грн за кілограм, кавун, який важить 10 кг, коштуватиме 150–200 грн. Екзотичні пропозиції, як-от іспанські кавуни, кавуни, вирощені органічно, жовті чи без кісточок коштуватимуть ще дорожче — від 30 до 100 грн за кілограм. З огляду на це, з одного боку, зменшуються обсяги покупки, а з іншого — покупець буде вже обирати з усього асортименту фруктів, яким кавун тепер не поступається у ціні, пояснює Гук. «На ринку є й інші ягоди та фрукти, що впливає на сегмент кавунів, — каже аналітикиня. — Є персик по 60 грн, малина, ожина і так далі, кожна людина обиратиме під себе». Реагуючи на зростання цін багато хто повернувся до практики вирощування кавунів у себе на городі. За словами Гук, її родичі на Полтавщині влітку повністю задовольнили потребу в овочах і фруктах, у тому числі й кавунах, зі свого городу. Як кавун мандрує Україною Утім, вирощування кавунів у центральних областях України феномен геть не новий. Попри те, що Херсонщина була до війни лідером у виробництві, монополістом вона не була. І кавуни успішно вирощували не лише на півдні, в Одеській та Миколаївській області, а й на Харківщині та Сумщині. Причому найбільші посівні площі (за винятком Херсонщини) були саме в центральній Україні — у Дніпропетровській та Полтавській областях. І це давня традиція. Вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка, де він і досі зустрічається у дикому вигляді. А на територію сучасної України кавун, скоріше за все, прийшов з Османської імперії. Про це свідчить й тюркське походження самої його назви. Як пригадує автор статті про історію українського кавуна Владислав Бурда, перші згадки про промислове вирощування кавунів на теренах України з’являються у 1660 році. Тоді перші баштани зʼявилися у Чугуєві неподалік Харкова. У 1774 році німецький мандрівник Йоганн Гюльденштедт, йдеться у дослідженні, занотував у щоденнику, що кавуни, вирощені біля джерел річки Берестової (це територія сучасної Харківщини), за розмірами не поступалися астраханським. У XIX столітті на території України утворилися чотири райони баштанництва — кременчуцький, харківський, херсонський та одеський. Кілька спеціалістів у аграрній галузі, які працювали ще в 70-х роках XX століття, розповіли ВВС Україна, що у ті часи у централізованому сільському господарстві домінувала ідея так званої «спеціалізації», яку впроваджувала радянська влада. Вона полягала у тому, що господарства змушували вирощувати тільки профільні культури, а від непрофільних треба було відмовлятись. Тож кавун у центральних областях потрапив у розряд непрофільних. І так поступово до кінця 80-х баштани стали рідкістю в Україні за межами південних регіонів. При цьому втрачалась культура вирощування та насіннєвий фонд пристосованих до центральних регіонів країни сортів кавуна, які давали тут гарні врожаї. Також у середині XX століття в СРСР розпочався загальнодержавний проєкт заліснення — створення лісосмуг і зрошування, пояснив виданню «Сонцесад» професор Білоцерківського аграрного університету Зеновій Сич. Тому лінія посухи у 1970–1980-тих роках змістилася з півночі на південь, і баштанництво теж зосередилося на півдні. Глобальне потепління та зменшення площі зрошувальних земель в Україні повернули лінію посухи назад — до Києва й вище, зазначив експерт. Однак вирощувати кавун на великих площах у центральній чи західній Україні до великої війни сенсу не було. Тепер це цілком можливо. Але в умовах змін клімату основним питанням стає доступність й ціна води, каже аграрна експертка Лариса Гук. «Через 20 років без зрошення на півдні про врожаї можна буде забути», — додає Гук. Водночас розширювати свою географію кавуну дозволяють й розвиток технологій, й селекція сортів, пристосованих для різних кліматичних зон. Як кавуни переселились з Херсонщини на Львівщину Саме це дозволило фермеру з Херсонщини Степану Горбяку виростити цього року кавуни на Львівщині — при чому той самий сорт, який він вирощував на своїй малій батьківщині. «Виростили не гірше», — каже він в телефонній розмові з BBC Україна, яка заскочила його прямо в полі. «Можливо, запах трохи відрізняється, — каже фермер, — на Херсонщині все-таки більше сонця, але кавуни — солодкі, великі, 8–10 кг в середньому, а деякі й до 16-ти».Рідну Хлібодарівку Степана Горбяка росіяни захопили у перші дні війни. В окупації залишилися 400 гектарів землі, сільськогосподарська техніка, його дім. Тоді фермер з дружиною вирішили відновити господарство неподалік Жовкви на Львівщині, куди ще до війни привозили свою продукцію. Цього року на ділянці у чотири гектари Степан Павлович вперше виростив кавуни, дині, помідори й солодкий перець. Тут — піщані ґрунти, які швидше прогріваються, ніж чорнозем, і на яких кавун швидше достигає, каже Степан Павлович. На такому ґрунті кавуни ростуть у Таврійському регіоні, визначеному територією географічного зазначення Херсонський кавун. Але сонячних днів на Львівщині, звісно, менше, і тому кавуни фермер висаджував у розсаді, щоби вони встигли дозріти швидше. На подив фермера кавунам знадобився полив, дощів на Львівщині стало значно менше. «Без полива тут нічого не виросте — клімат змінюється», — підсумовує Горбяк. Щодо прибутку, Степан Павлович, поки що скептичний. За його словами, цього року ринки вже всі зайняті — супермаркети уклали договори з постачальниками, але наступного сезону він сподівається розгорнутися більше. Єдине, про що фермер каже з упевненістю, — кавун, який переїхав на понад тисячу кілометрів на північний захід України не поступається херсонському.
02.04.2025 |
|
 |
 |
|
 |
10:06 |
Господарства групи АГРОТРЕЙД розпочали весняну посівну 2025 |
 |
09:52 |
Господарства НІБУЛОН почали сіяти ярину |
 |
07:52 |
Єврокомісія наклала стягнення у €458 мільйонів на автомобільні компанії за картельну змову |
 |
07:13 |
Нацбанк скасовує обмеження у 150 тисяч гривень для переказів «із картки на картку» |
 |
07:01 |
Ізраїль скасовує усі імпортні мита на продукцію США |
01.04.2025 |
|
 |
 |
|
 |
20:16 |
Шмигаль вважає, що Україна готова до відкриття всіх переговорних Кластерів про вступ в ЄС в 2025 |
 |
19:18 |
АМКУ почав справу проти компанії, котра поширювала неправдиву інформацію про вершкове масло |
 |
19:11 |
Мінагро з аграріями шукають рішення питання 30% росту тарифів на перевезення збіжжя залізницею |
 |
17:30 |
Перші українськи яблука поставлені на індійський ринок |
 |
17:28 |
ЄС готовий жорстко відповісти на нові торговельні тарифи від США - фон дер Ляєн |
 |
17:25 |
РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE |
 |
17:13 |
Kormotech розглядає можливість розміщення виробництва сухих кормів у Румунії |
 |
17:06 |
Уряд поновив повноцінний державний контроль за імпортованими харчовими продуктами, кормами |
 |
16:54 |
Бюро економічної безпеки на Київщині забезпечило відшкодування забудовником понад 6 млн грн несплачених податків |
 |
14:33 |
За матеріалами БЕБ у Чернівецькій області судитимуть місцевого підприємця, який продавав підроблену побутову хімію |
 |
12:11 |
Бюро економічної безпеки викрило службовців нафтопереробного заводу в ухиленні від сплати майже 60 млн грн податків |
 |
11:03 |
«Контінентал» розпочав посадку картоплі |
 |
10:09 |
За матеріалами БЕБ у Києві забудовник Подільського моста відшкодував до бюджету 25,2 млн грн несплачених податків |
 |
09:13 |
Доходи загального фонду держбюджету в березні-2025 виросли на 90,8% до березня-2024 завдяки гранту |
 |
09:11 |
Європейська Комісія затвердила 47 стратегічних проєктів у сфері критичної сировини |
 |
07:00 |
1 квітня на водоймах країни стартує нерестова заборона на вилов риби |
31.03.2025 |
|
 |
 |
|
 |
20:52 |
У березні до загального фонду держбюджету надійшло 313,5 млрд грн |
 |
20:04 |
Зростання ВВП України у 2024 сповільнилося до 2,9% – Держстат |
 |
17:11 |
Україна нарощує експорт насіння, зменшуючи при цьому обсяги імпорту - ІАЕ |
 |
16:21 |
ЄС очікує скорочення поставок продовольства з України після перегляду умов ліберальної торгівлі |
 |
16:14 |
Бюро економічної безпеки на Закарпатті скерувало до суду справу за контрабанду айфонів |
 |
15:56 |
Дропшипінг нелегальних сигарет на Одещині: БЕБ скерувало справу до суду |
 |
15:04 |
"Укрзалізниця" отримає EUR50 млн від Європейського інвестбанку на модернізацію пунктів пропуску на кордоні |
 |
14:56 |
До держбюджету надійшло близько $400 млн чергового траншу МВФ |
 |
14:52 |
МВФ розробляє податкове реформування декількох галузей, що буде спрямоване на післявоєнні потреби - меморандум |
 |
14:25 |
РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE |
 |
14:22 |
Кількість користувачів Державного аграрного реєстру перевищила 200 тисяч |
 |
14:15 |
З 1 квітня на водоймах країни стартує нерестова заборона на вилов риби |
 |
14:02 |
Аграрії вже повернули до використання 1102,9 га земель по державній програмі компенсації розмінування |
 |
13:57 |
Уряд схвалив довгостроковий План розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року |
 |
13:35 |
БЕБ на Київщині забезпечило відшкодування до бюджету 27,5 млн грн податків, які не сплатив ритейлер продовольчих товарів |
29.03.2025 |
|
 |
 |
|
 |
20:55 |
У лютому-2025 ціни на молоко екстра класу продовжували своє зниження |
 |
20:37 |
Аграрії України почали сіяти сою |
 |
19:54 |
Війна та погода - найбільші виклики АПК України в 2025 - Висоцький |
 |
18:54 |
Урожай пшениці в Україні в 2025 може скоротитися до 19 млн тонн - песимістичний сценарій |
 |
18:15 |
Власники корів, кіз, свиней, та інших парнокопитних можуть убезпечити своє поголів’я від інфікування ящуром дотримуючись простих правил біобезпеки |
 |
17:48 |
Господарствам варто звернути увагу на лікарські та енергетичні культури |
 |
17:15 |
Захистити територію України від ризику поширення вірусу ящуру – один з основних пріоритетів Держпродспоживслужби |
 |
16:47 |
Аграрії України посіяли 552 тис га зернових |
 |
11:28 |
Енергетичні культури та посіви є ключовими для розвитку біоенергетики - міністр Коваль |
 |
11:08 |
Ринок сільськогосподарської техніки в України суттєво скоротився - Держспоживслужба |
 |
10:19 |
Рада МВФ схвалила сьомий перегляд програми для України на $400 мільйонів |
 |
10:15 |
УЗ тимчасово надала відправникам вантажів безкоштовний доступ до застосунку оформлення перевізних документів |
 |
08:50 |
Аграрії почали сіяти цукрові буряки |
28.03.2025 |
|
 |
 |
|
 |
19:09 |
Розкрадання понад 3,6 млн грн на будівництві пожежного депо: на Київщині судитимуть посадовця |

|