На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Клоп шкідлива черепашка повсюди продовжується в посівах

31.05.2024 16:29 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Повсюди продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та живлення личинок фітофага. Ним за чисельності 0,2–2 імаго, 0,5–2 яйцекладки та 0,3–2 (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.) личинок на кв.м. заселено та пошкоджено 1–6 макс до 10% (Херсонська обл.) рослин озимих та 0,5–2% рослин ярих колосових. Переважають личинки І-IІ віків. Відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив 3–10% (Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська обл.) рослин озимої пшениці. Середня чисельність 1–5 імаго та 4–8 личинок на колос. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2–12% рослин. Триває масовий літ хлібних пильщиків. Середня чисельність імаго становить 3–6 екз. на 100 п. с., яйцекладок 0,5–1 екз. на кв.м. Видовий склад: чорний пильщик — 60%, звичайний хлібний — 40%. У Миколаївській, Одеській, Чернігівській областях відмічено початок заселення крайових смуг посівів озимих культур хлібними жуками.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх шкідників. Захист посівів від клопа шкідливої черепашки необхідно провести протягом 10–12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбуватиметься на початку червня.

Агрокліматичні умови звітного періоду (низька вологість повітря, підвищення температури повітря) не сприяли розвитку та поширенню хвороб зернових колосових культур. Так, борошниста роса, септоріоз охопили 2–8, осередково в господарствах Закарпатської, Житомирської, Київської, Миколаївської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей від 12 до 25%. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2–12% рослин. Бурою листковою іржею та кореневими гнилями, які проявились у вигляді білоколосості, уражено 1–6% рослин. Високопродуктивні посіви в період цвітіння — початку формування зерна оздоровлюють шляхом обприскування дозволеними до використання фунгіцидами.

Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2–6% рослин (Вінницька, Київська, Сумська, Тернопільська Хмельницька, Чернігівська обл.). Триває пошкодження рослин звичайним та сірим буряковими довгоносиками, які за чисельності 0,1–1 екз. на кв.м пошкодили 2–6, осередково до 15% рослин у слабкому та середньому ступенях (Київська обл.). Також плантаціям буряків завдають шкоди бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, щитоноски, осередково личинки травневого хруща, якими пошкоджено 2–12% рослин у слабкому ступені. На 1–5% рослин (Київська, Рівненська, Сумська, Хмельницької обл.) має поширення коренеїд, розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь.

Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

Рослини соняшнику в крайових смугах полів продовжує заселяти геліхризова попелиця, де нею заселено та пошкоджено 1–14% рослин у слабкому ступеню. Подекуди відмічається шкідливість довгоносиків, піщаного мідляка, дротяників, трипсів, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 1–8% рослин. Також у посівах Херсонської, Черкаської областей відмічено появу павутинного кліща. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих та озимої совок, осередково лучного метелика, чортополохівки. У господарствах Кіровоградської, Київської, Одеської, Сумської, Тернопільської, Чернівецької областей 1–5% рослин культури охоплено кореневими гнилями, фомозом, пероноспорозом, септоріозом.

Стручки озимого ріпаку пошкоджують личинки капустяного стручкового комарика, яким заселено 1–8% рослин та пошкоджено 2–6% стручків за чисельності 0,5–5, макс. 13 екз. на кожний на 6–40% обстежених площ. Осередково відмічається шкідливість попелиць, хрестоцвітих блішок, ріпакових клопів, прихованохоботників, личинок капустяної молі, білокрилки, які заселили та пошкодили 1–7% рослин. 4–16% рослин хворіє на пероноспороз, борошнисту росу, бактеріоз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз.

На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, ріпаковий квіткоїд. Захист ярого ріпаку проти шкідників проводять до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ.

Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1–5 екз. на кв.м (Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська обл.) пошкодили 2–5% рослин культури. Розпочалось заселення та пошкодження гороховим зерноїдом, попелицями, трипсами осередково піщаним мідляком. 2–5% рослин культури в Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Харківської областях уражені альтернаріозом, переноспорозом, кореневими гнилями. Поодиноко зустрічається ураження листя іржею 1% рослин, загальна площа ураження 4%. Захищають горох від шкідливих організмів рекомендованими препаратами. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк.

Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, клопи сліпняки, горохова попелиця та піщаний мідляк. Насінники багаторічних трав захищають шляхом підкосу рослин та вивезенням зеленої маси з полів у фазах стеблування-бутонізація.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових, подекуди лісостепових областей виявляються личинки саранових, переважно нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала) чисельністю 0,5–4 екз. на кв.м. В осередках Одеської області живляться личинки італійського пруса молодших віків (0,5 екз. на кв.м). Виплодження личинок триває та інтенсивнішає за відповідних погодних умов. Встановлений постійний систематичний контроль за розвитком та поведінкою цих небезпечних шкідників. Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса дозволеними до використання інсектицидами.

У Дніпропетровській, Одеській, Херсонській інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1–2, в осередках Херсонської області до 4 екз. на 10 кроків. Середня чисельність гусениць (першого віку) 0,5–2 екз. на кв.м. Погодні умови сприяють активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.

Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, на технічних культурах і овочах відроджуються та живляться їх гусениці. У Полтавській області на неорних землях відбувається літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1–5.

В садах триває яйцекладка, у Степу відродження яблуневої плодожерки. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування. Виноградники заселяють і пошкоджують гронова листокрутка, виноградний зудень, інші шкідники, на сприйнятливих сортах розвиваються мілдью, осередково оїдіум.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 30.05.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі — 18,5 млн. га, з них оброблено від:

бур’янів — 9,2 млн. га;

хвороб — 4,5 млн. га;

шкідників — 4,8 млн. га.

Агро Перспектива

< Понад 47 мільярдів гривень отримали аграрії з початку року на розвиток господарств

Все новости за
31.05.2024

Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових >

01.10.2024