Їжа - третя за важливістю потреба людини після повітря і води. Право на харчування має бути у кожного.
У світі виробляється достатньо продовольства, щоб забезпечити їжею більше людей, ніж живе на планеті. Проте мільйони людей у світі страждають від голоду. Україна, котра може постачати на зовнішні ринки чимало продовольства, потерпає від війни.
Право на їжу
Голод та неповноцінне харчування посилюються затяжними або тривалими кризами, спричиненими сукупністю таких факторів, як воєнні конфлікти, екстремальні погодні явища та економічні потрясіння.
Війна в Україні зламала глобальні ланцюжки поставок продовольства. Світ відчув це. Однак зупинити війну не може. Більше того, міжнародні інституції відмовляються зупинити поставки продовольства з РФ на зовнішні ринки, адже права людини, такі як право на харчування, життя і свободу, працю та освіту, визнані Загальною декларацією прав людини та двома міжнародними пактами, що мають обов’язкову юридичну силу.
Так ось і живемо. Воюємо і вирощуємо зерно для світу.
Порти, зернові коридори, атаки РФ
14 жовтня РФ вчергове обстріляла інфраструктуру Одеського порту. Внаслідок ворожої атаки, одна людина загинула та ще вісім зазнали поранень. Окрім того, було пошкоджено два цивільних судна, склад зернових, вантажні крани, складські приміщення, техніка, будівлі філії Адміністрації морських портів, автомобілі. «Ворог вкотре звітує про начебто влучання у військові об’єкти. У реальності - цілі одні й ті самі: цивільні судна, зерносховища, термінали. Інфраструктура, завдяки якій ми забезпечуємо продовольчу безпеку світу, яку росія вкотре ставить під загрозу, нівелюючи всі норми міжнародного права», - сказав віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
РФ трощила портову інфраструктуру в 2022. Блокувала порти. Потім був зерновий коридор і Україна отримала можливість потроху працювати на експорт через море. 2023/2024 працював так званий український коридор.
Сезон 2024/2025. РФ знову атакує портову інфраструктуру України.
За даними Міністерство розвитку громад та територій, РФ посилила атаки по українським портам, цивільним суднам та зерносховищам - їх за останні три місяці було близько 60.
У міністерстві зазначили, що метою атак є зниження українського експортного потенціалу та свідоме провокування продовольчої кризи у тих частинах світу, які прямо залежать від постачання українського зерна.
«Наслідки обстрілів відчутні не лише для України. Передусім це позначається на державах Глобального Півдня та Європи. Понад 40 держав сьогодні отримують наше зерно - серед них Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Китай, В’єтнам, Індонезія, Іспанія, Туреччина, Нідерланди», - зазначив міністр Олексій Кулеба.
Версія про те, що РФ свідомо хоче обмежити доступ українського продовольства до зовнішніх ринків, цілком робоча.
Фахівці USDA вважають, що перший квартал поточного МР був вдалим для України, яка в ТОП-5. А ще для РФ, яка залишається утримувати першу сходинку як постачальник пшениці на глобальні ринки.
РФ та Україна успішно розпочали експортний сезон 2024/2025, чому сприяли конкурентні ціни порівняно з зерном походженням з ЄС.
В новому звіті USDA знизив оцінки щодо пшениці в ЄС до 123 млн тонн через неврожай у Франції. Європа не добирає майже 12 млн тонн, відтак продажі з країн спільноти на ключові ринки скоротяться до 30 млн тонн. Це дозволяє Україні та РФ розширити свою частку в Азії, Африці, Близькому Сході.
За перший квартал 2024/2025 Україна відвантажила на зовнішні ринки 6,2 млн тонн пшениці.
Незважаючи на скорочення експортних поставок порівняно з попередніми сезонами, конкурентоспроможні експортні ціни, доступ до глибоководних морських портів та зниження конкуренції з боку ЄС забезпечили зростання експорту.
Україна значно розширила експорт на ринки Індонезії, Єгипту, В’єтнаму, Алжиру та інші ринки Азії та Близького Сходу. Загальний експорт пшениці з України в 2024/2025 прогнозується на рівні 16,2 млн тонн, що на 2,6 мільйона тонн менше, ніж минулого року.
Фермери та трейдери сподіваються на вирішення питання та можливість поставок збіжжя на експорт через короткий шлях - море. Альтернативні шляхи довші та дорожчі. Хоча обстріли портів потягнуть ставки фрахту та страхування вгору.
Всесвітній день продовольства - 16 жовтня
Всесвітній день продовольства стали відзначати в XX столітті. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/35/70.
Вперше країни світу офіційно проголосили одним з найважливіших завдань викорінення голоду на планеті і створення умов для сталого розвитку сільського господарства, яке було б в змозі прогодувати населення планети.
Встановлено, що голод і недоїдання підривають генофонд цілих континентів. Діти в країнах «третього світу» народжуються і виростають кволими, відстають в розумовому розвитку.
Італійські канікули аграрного відомства
Поки РФ обстрілює порти, фермери притримують зерно в рукавах до кращих часів та вищих цін, «на полях Європи» працює делегація на чолі з новим аграрним міністром Віталієм Ковалем.
Отож, почнемо. Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль взяв участь у конференції міністрів, що відбулася у м. Діжон, Франція, де виступив з доповіддю про те, як війна вплинула на різні галузі продовольства України. Провів низку двосторонніх зустрічей з міністрами Франції, Португалії, Іспанії, Словенії, Люксембургу, під час яких обговорив поглиблення співпраці та збільшення товарообороту між Україною та країнами ЄС.
«Робота на міжнародній арені дуже важлива. Адже доки ми мовчимо - говорить наш ворог. Тому в Мінагрополітики приділяємо належну увагу міжнародним зустрічам. Тим паче, що Україна з кожним днем стає все ближчою до Європейського Союзу», - зазначив Коваль.
Провів переговори з міністром сільського господарства, продовольчого суверенітету та лісництва Італійської Республіки Франческом Лолобріджидою. «Італія - один із наших ключових партнерів. За 8 місяців 2024 року до Італії вже експортовано 2 817,5 тис. тонн українських продовольчих товарів та сільгосппродукції на суму 766,3 млн доларів», - зазначив Коваль.
Коваль зустрівся з Генеральним директором продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Цюєм Дуньюєм. Зустріч відбулася в рамках Всесвітнього Дня продовольства (World Food Day) в Італії. Міністр наголосив, наскільки важливо купувати продукцію в українських фермерів для допомоги іншим країнам, таким як Судан, Палестина, Ліван та інші. Таким чином, за його словами, продовольча та сільськогосподарська організація ООН допомагає одразу багатьом країнам.
Встиг Коваль обговорити посилення підтримки інвестиційних аграрних проєктів в Україні з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це все під час однієї робочої поїздки до Італії. «Однією із проблем агробізнесу України є недостатній обсяг капітальних інвестицій - лише 9% річного ВВП у порівнянні зі світовим показником у 30%. Ми маємо змінити цю парадигму, щоб наші агровиробники отримували більше можливостей брати участь у міжнародних проєктах. Україна рухається до Євросоюзу, тому збільшення такої співпраці вкрай необхідне», - зазначив Коваль.
Ще Коваль зустрівся з виконавчим секретарем Європейської економічної комісії ООН (UNECE) Тетяною Молчан. «Серед перших кроків співпраці з UNECE - навчання українських виробників фруктів, овочів та червоного мʼяса відповідним європейським стандартам, допомога у збільшенні обсягів виробництва та просуванні нашої продукції на зовнішні ринки», - зазначив Коваль.
Паралельно делегація Мінагрополітики на чолі із заступником міністра Оксаною Осьмачко зустрілася з керівництвом Міжнародного фонду аграрного розвитку (IFAD). Зустріч відбулася у Римі, Італійська Республіка, в штаб-квартирі IFAD.
«Робота Фонду спрямована на подолання голоду і забезпечення світової продовольчої безпеки. Україна відіграє суттєву роль у цьому процесі. Тому наше співробітництво дуже важливе. Ми домовились про встановлення прямої співпраці з IFAD. Зокрема, Мінагрополітики опрацьовує питання вступу до цієї організації. Також продовжити діалог щодо якнайшвидшої організації проведення місії IFAD в Києві та регіонах. Сподіваємось на плідну і конструктивну співпрацю», - зазначила Осьмачко.
Ще Осьмачко виступила з доповіддю «Продовольчі системи в Україні - поточний стан та виклики в контексті вступу до ЄС та повномасштабного вторгнення Росії» під час міжнародного форуму «Трансформація продовольчих систем в Україні», який проходить у Римі.
Швидше за все, чиновники приміряють на себе роль аграрних дипломатів. Нова/стара фішка Мінагро - розвивати аграрну дипломатію. Тепер робочі поїздки варто віднести до категорії «елементи просування українського продовольства на світові ринки»?
Реалії життя
Глобальний меседж про те, що хліб у глобальному розумінні вважається базовим продуктом харчування завжди буде актуальним. А ось локальна теза, що хліб має бути доступним давно знята з повістки дня, відколи мережі та мініпекарні започаткували сегмент нового хліба: з насінням, гірчицею, оливками, сиром.
Преміальний, а не соціальний сегмент. Більше того, мережі та мініпекарні відкрили великим хлібозаводам шлях фінансової успішності, бо на так званих видах хлібів простої рецептури індустріали не заробляли, бо раніше ціни контролювалися державою. Навіть в перші місяці після 24 лютого 2022 року уряд трохи намагався контролювати ціни, але тривало це недовго.
Отож, що таке ринок хліба в Україні?
Уявіть коровай на весіллі, коли наречена та наречений намагаються щонайбільший шматок від нього відкусити. Так і локальний ринок хліба вже багато років хочуть розділити між собою кілька груп впливу.
Індустріали - хлібозаводи, які колись становили фундаментальну основу промисловості, проте багато води з того часу спливло.
Середній та малий бізнес, або по-народному невеликі пекарні.
Ритейл зі своїми власними пекарнями та максимальною доступністю до споживача.
Ще до повномасштабного вторгнення питома вага хліба та хлібобулочних виробів промислового виробництва у структурі споживання хлібних продуктів становила десь 30% і з кожним роком зменшувалася, зокрема в сегменті свіжого хліба. Промислові виробники все більше мали потіснитися та мережам та мініпекарням. Однак вони конкурують та активно шукають нові ніші: заморожений хліб, «їжа на ходу» (так званий streetfood). Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств по виробництву хліба у 2 кварталі 2024 року становить 7,7%, згідно даних Держстату, а в 2 кварталі 2022 було 3,1%.
Останні десять років незмінно падає споживання хліба як таке. Змінюється культура харчування. Здоровий спосіб життя. Інтеграція в ЄС врешті-решт. До речі, Європа споживає в залежності від країни від 40 до 70 кг/рік на особу. Україна, наприклад, в 2010 споживала 111,3 кг/рік на особу. За результатами 2021 (це коли зібрали рекордний врожай), маємо 92,7 кг/рік на одну особу, або 3,8 млн тонн хліба в перерахунку на фонд національного споживання.
Обґрунтована норма споживання хліба і хлібобулочних виробів для однією особи, якщо вірити науковим статтям - 108120 кг продукції/ рік. Однак люди обґрунтовані норми ігнорують і далі продовжують їсти менше хліба.
Базова матриця хлібного кошика під впливом війни переформатувалася.
Змінилися райони концентрації попиту на хліб. Через війну частина населення півдня та сходу збільшили попит на продукцію в центрі та західних областях. А постійна потреба людини в їжі спровокувала ще одну хвилю виробників-новачків, що поповнюють ряди МСБ (малого та середнього бізнесів). Тим більше, що варіанти отримати гроші для запуску свого підприємства є. Заїжджена як стара платівка «57-9», гранти на мікробізнес чи розвиток переробки в рамках програми єРобота. Або «Власна справа». До слова, Мінекономіки відзвітувало, що тільки протягом січня-вересня видало на останній проект 2 мільярди для 8000 українців. Додаємо гранти та програми від міжнародних донорів. Можна стартувати.
Великі виробництва ніхто не створює. То тут, то там як грибочки виникають пекарні, або формат - пекарня + магазин, пекарня+кафе. Відкрити пекарню - від 10 до 50 тисяч валюти. Це вам не лінію за 5 млн EUR для потужного хлібозаводу придбати.
Всесвітній день хліба
World Bread Day відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. Всесвітній день хліба - це і професійне свято працівників даної галузі, і, звичайно ж, данина поваги продукту, коли вшановують і всіх професіоналів, пов’язаних з виробництвом хліба, і сам хлібець.
Ще один привід привернути увагу широкої громадськості до проблем голоду, злиднів і недоїдання в світі.
Продбезпека та харчування світу
Питання їжі для українців поки не є проблемним. Вирощували і продовжуємо вирощувати для себе та для світу.
Світові реалії наступні. У 2023 році кількість голодуючих у світі становила приблизно 733 млн осіб: це кожен одинадцятий у світі і кожен п’ятий у світі Африка.
Згідно з останньою доповіддю «Положення справ у галузі продовольчої безпеки та харчування у світі» (СОФІ).
Світ відкинуто на 15 років тому, а масштаби недоїдання повернулися до показників 20082009 років. Незважаючи на певний прогрес в окремих галузях, таких як відставання в зростанні та виключно грудне вигодовування, тривожно висока кількість людей, як і раніше, стикається з проблемою відсутності продовольчої безпеки та неповноцінного харчування, оскільки кількість голодуючих у світі не знижується вже три роки поспіль: у 2023 році недоїдало від 713 до 757 млн осіб - якщо взяти середню величину (733 млн), це приблизно на 152 млн більше, ніж у 2019 році. Залежно від регіону тенденції істотно різняться: частка голодуючого населення продовжує зростати в Африці (20,4%), залишається незмінною в Азії (8,1%), хоча це і є серйозною проблемою, оскільки в цьому регіоні живе більше половини голодуючих всього світу і знижується в Латинській Америці (6,2%).
У 20222023 роках ситуація з голодом погіршилася у Західній Азії, Карибському басейні та більшості африканських субрегіонів.
Міжнародні організації попереджають, що якщо поточні тенденції збережуться, то 2030 року від хронічного недоїдання страждатимуть приблизно 582 млн осіб, причому половина з них - в Африці. Ці прогнозні цифри дуже схожі з показником 2015 року, коли були прийняті цілі в галузі сталого розвитку; це тривожна ознака того, що прогрес зупинився.
Без доступу до харчів
У 2023 році в усьому світі в умовах помірної чи гострої відсутності продовольчої безпеки мешкали близько 2,33 млрд осіб, і ця цифра практично не змінилася після різкого зростання у 2020 році на тлі пандемії COVID-19. Серед них понад 864 млн. людей жили в умовах гострої відсутності продовольчої безпеки, часом залишаючись без їжі протягом одного або декількох днів. З 2020 року ця цифра залишається незмінно високою, і хоча в Латинській Америці ситуація покращилася, вона залишається проблематичною в інших регіонах, особливо в Африці, де 58% населення живе в умовах помірної чи гострої відсутності продовольчої безпеки. Іншою великою проблемою, яка торкається понад третини населення планети, залишається відсутність економічного доступу до здорового харчування.
В 2022 році здорове харчування не могли дозволити собі більше 2,8 млрд осіб. Ця нерівність найбільш помітна у країнах з низьким рівнем доходу, де здорове харчування не можуть дозволити собі 71,5% населення, тоді як у країнах із високим рівнем доходу цей показник становить 6,3%. Примітно, що в Азії, Північній Америці та Європі цей показник упав нижче за рівень, що спостерігався до пандемії, тоді як в Африці він значно зріс. Рівень виключно грудного вигодовування немовлят виріс до 48%, проте досягти глобальних цілей у сфері харчування буде непросто. Поширеність низької маси тіла при народженні залишається на рівні 15%, а рівень відставання у зростанні серед дітей до п’яти років, хоч він і знизився до 22,3%, все ще перевищує цільові показники. У цьому поширеність виснаження серед дітей мало знизилася, а поширеність анемії в жінок віком 1549 років зросла. Крім того, згідно з останніми оцінками, протягом останніх десяти років стабільно зростала поширеність ожиріння у дорослих: з 12,1 відсотка (2012) до 15,8 відсотка (2022). Згідно з прогнозами, до 2030 року у світі налічуватиметься понад 1,2 млрд дорослих людей, які страждають на ожиріння. У всьому світі та у всіх вікових групах також різко зросли масштаби недостатності харчування у поєднанні з надмірною вагою та ожирінням. За останні 20 років поширеність виснаження та недостатньої ваги знизилася, а поширеність ожиріння суттєво зросла.
Гроші на їжу
ООН та партнери визнають, що у світлі дефіциту фінансування, що насувається, необхідні інноваційні, справедливі рішення, особливо для країн, які стикаються з високим рівнем голоду та неповноцінного харчування, що посилюються наслідками зміни клімату.
Країни, яким найбільш гостро потрібне збільшення фінансування, дуже складно отримати його. Зі 119 проаналізованих країн з низьким та середнім рівнем доходу приблизно 63% мають обмежений чи помірний доступ до фінансування. Крім того, більшість цих країн (74%) схильні до впливу одного або кількох основних факторів, що сприяють відсутності продовольчої безпеки та неповноцінного харчування. Для усунення цієї прогалини та зміцнення глобальних механізмів у галузі продовольчої безпеки та харчування життєво необхідні скоординовані зусилля щодо гармонізації даних, зміцнення стійкості до ризиків та підвищення прозорості.
"Завдання перетворення агропродовольчих систем зараз актуальне як ніколи, оскільки перед нами стоїть нагальна необхідність досягти ЦУР всього за шість років. ФАО, як і раніше, готова сприяти країнам у їх зусиллях щодо викорінення голоду та забезпечення загальної продовольчої безпеки. Ми будемо співпрацювати з усіма партнерами та в рамках усіх підходів, у тому числі з Глобальним альянсом «Групи двадцяти» проти голоду та злиднів, щоб швидше домогтися необхідних змін. стійкі агропродовольчі системи, здатні краще протистояти майбутнім потрясінням на благо кращого світу", - заявив Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй.
Голова МФСР Альваро Ларіо вважає, що найкоротший шлях до позбавлення від голоду та злиднів лежить через інвестиції в сільське господарство в сільських районах. Однак загальносвітова та фінансова ситуація значно ускладнилася з 2015 року, коли були прийняті цілі у сфері сталого розвитку. Щоб покінчити з голодом і неповноцінним харчуванням, нам необхідно вкладати більше коштів - і робити це більш раціонально.
Перефразовуючи голову МФСР, можна додати, що найкоротший шлях українського продовольства до тих, хто його потребує, лежить через море. Але для цього спочатку Україна має перемогти.
Використано матеріали FAO