Прогнозів щодо майбутнього врожаю щороку стає все більше, а ось обсяги виробництва зерна на тлі війни поки що радують не так, як хотілося б. Але зерно буде. Буде і соняшник, і буряки, і овочі. На тлі збиральної компанії, яка стартувала фактично на два тижні раніше традиційних термінів, саме час поговорити про те, що росте на українських полях. Поговоримо.
Жнива стартували. За даними Мінагро, станом на початок третьої декади червня в роботи включилися 6 регіонів. Збір урожаю вже триває у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Перші 48 тис тонн маємо. Почали збирати пшеницю, врожайність на старті — 22 ц/га. Ячмінь, врожайність на початку робіт становить 29,8 ц/га. Горох, врожайність становить 22 ц/га.
Прогнози
Виконуючий обов’язки міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький озвучив такі цифри. Пшениці планується зібрати близько 21 млн тонн, ячменю — 5 млн тонн, ріпаку — 4 млн тонн. Це про основні озимі. «Гарний показник. Він вище, ніж середньостатистичний, якщо взяти за останнє десятиріччя», — сказав Висоцький. Та додав, що раннє дозрівання несуттєво вплинуло на урожайність.
Урожай зернових цього року очікується на рівні 56 млн тонн.
Трохи статистики. Торік Україна зібрала 59,8 млн тонн зерна. Погода в 2023 сприяла аграріям. Пшениці, за офіційними даними, — 21,6 млн тонн, кукурудзи — 31 млн тонн, ячменю — 5,5 млн тонн.
Поки найкращим роком для зернових був 2021. Тоді зібрали 86 млн тонн. Якщо проаналізувати багаторічну статистику, то можна констатувати, що Україна, яка 30 років йшла до завітного врожаю в 100 млн тонн, за останні два роки повернулася на рівень 1990, коли зібрали 51 млн тонн.
Олійних аграрії можуть зібрати 21 млн тонн.
Українська зернова асоціація теж озвучила власні оцінки. Поточний прогноз базується на середніх погодних умовах за останні 5 років, тому поліпшення чи погіршення даних умов навесні та влітку можуть внести свої корективи. Потенційне зниження врожаю в новому сезоні викликане як скороченням посівних площ (в основному під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом в травні цього року в низці регіонів на Сході та Півдні країни.
Врожай пшениці в 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн. Врожай ячменю може скласти 4,6 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливим періодом в низці регіонів. Тож, УЗА оцінює прогноз врожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн. Врожай соняшнику в 2024 можна очікувати на рівні 13,7 млн тонн. Врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн. Щодо сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі в силу її прибутковості в цьому році. Врожай сої можна очікувати в 2024 році на рівні 5,5 млн тонн.
USDA в червневому звіті обнародувало такі оцінки. Ячмінь — 5 млн тонн, пшениця — 19,5 млн тонн, кукурудза — 27,7 млн тонн. Соняшник — 14,7 млн тонн.
В аграрному виробництв буває всі потуги виростити гарний врожай зводяться нанівець несприятливими погодними умовами в той чи інший час вегетації рослин, що завжди, як наслідок стресу, призводить до зменшення їх продуктивності. Щось подібне ми спостерігаємо в поточному році з озимими зерновими культурами на значній території нашої країни — насамперед це степова зона, де вирощується переважна кількість продовольчого зерна.
Начебто і перезимували відмінно, і сприятливий температурний режим, і раннє відновлення весняної вегетації та і запаси вологи в ґрунті ще наприкінці календарної зими були достатніми під посівами озимини для формування гарного врожаю, але доволі тривалий період дефіциту продуктивних опадів, підвищена температура повітря та сильні вітри, які в окремих регіонах супроводжувалися пиловими бурями, зумовили доволі значне зменшення вологозапасів та прискорили фізіологічні процеси росту і розвитку озимих зернових культур.
Стан полів. Рекомендації вчених
Збирання врожаю є одним із важливих елементів зернового господарства та вимагає значно більшого напруження й високої організованості порівняно з іншими сільськогосподарськими роботами.
Друга декада червня характеризувалася теплою, а в останні дні трохи прохолоднішою, вітряною погодою. Майже на всій території країни протягом цієї декади відмічалися зливові дощі, з грозами, а місцями з градом та шквалами.
Середня температура повітря знаходилася у межах від 13,4 до 20,1 0С тепла і була на 0,9–3,4 0С нижчою за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 29,2–30,1 0С, на півдні — до 33 0С тепла, мінімальна — у найхолодніші ночі знижувалася до 9,0–12,5 0С тепла. Середня температура ґрунту на глибині 5 см становила 19,1 0С.
Дощі у вигляді сильних злив з грозами, а у деяких областях з градом, пройшли на всій території країни Так, за даними наукових установ НААН у Одеській області опади, що випали 14, 15 і 16 червня у кількості 1,4, 39,5 і 0,3 мм (разом 41,2 мм) вплинули на поповнення запасів вологи у ґрунті. Загалом у другій декаді червня випало 65,7 мм опадів, що в 4,4 рази більше за декадну норму. Завдяки опадам не лише збільшились вологозапаси у ґрунті, а й відбулося стимулювання ростових процесів бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, що може призвести до забур’янення вже дозрілих ранніх зернових і зернобобових культур. У Київській випало 76 мм опадів, загалом за другу декаду 79,4 мм, за норми 25,1 мм (тобто понад 3 декадних норми), у Львівській — протягом 13–14.06 сума опадів становила 26,7 мм, зокрема 14.06 випало 26,4 мм (88 % від декадної норми).
Умови для росту і розвитку озимих та ярих зернових культур у другій декаді червня були переважно задовільними. Дощі, які пройшли впродовж червня на більшій частині території країни призвели до перезволоження орного шару ґрунту і ускладнили проведення технологічних операцій з догляду за посівами та збиральні роботи.
Так, за інформацією Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН такі погодні умови загальмували на 2–3 доби збиральні роботи ранніх озимих і ярих культур. Ячмінь озимий вже 6–8 червня знаходився у повній стиглості зерна, що на два-три тижні раніше звичайних строків. Зараз у господарствах південних, південно-західних і центральних районах Одеської області розпочалося збирання урожаю.
На більшості площ, через попередні посушливі умови, рослини пшениці озимої вже проходять фази «кінець воскової» та «повна стиглість зерна», що також випереджає середні багаторічні дати на два-три тижні. Тому, у господарствах окрім рамкових профілактичних протипожежних заходів (обкоси озимих зернових культур, розбивка великих масивів на ділянки розмірами до 50 га та їх оборювання або дискування) в окремих господарствах півдня цієї області розпочали збирання пшениці озимої.
Рослини гороху проходять фазу «жовтої стиглості зерна», що також на два тижні раніше звичайних термінів. У господарствах південних, південно-західних і центральних районах розпочалося його збирання.
Рослини ячменю ярого, залежно від сорту, строку сівби, попередника та основного обробітку ґрунту знаходяться у фазах «початок воскової стиглості зерна», а у південно-західних районах області зерно скоростиглих сортів досягло фази «повна стиглість», що на два-три тижні раніше середніх багаторічних дат,
У соняшника, що висіяний у першій декаді квітня у південно-західних районах Одеської області спостерігаються фази «суцвіття» та «початок цвітіння», а на частині площ триває фаза «утворення листків». Стан посівів добрий та задовільний.
У кукурудзи, посіяної у середині квітня, відмічається фаза «формування 12–13-го листка», на решті площ — «формування 7–9 листків».
Рослини проса знаходяться у фазах «викидання волотті» та «цвітіння».
За результатами морфофізіологічного аналізу ННЦ «Інститут землеробства НААН» (Київська обл.) рослини пшениці озимої знаходяться у фазах «достигання» — «молочна стиглість». Висота рослин 98–105 см, довжина колоса — 10–11 см, кількість колосків у колосі — 19–20, озерненість колоса — 45–58 шт.
Рослини тритикале озимого перебувають у фазах «достигання» — «молочна стиглість». Висота рослин 95–102 см, довжина колоса 12–13 см, кількість колосків у колосі — 28–30, озерненість колоса — 43–56 шт.
Рослини жита озимого перебувають також у фазах «достигання» — «молочна стиглість». Висота рослин 180–185 см, довжина колоса 14–15 см, кількість колосків у колосі — 34–40, озерненість колоса — 74–85 шт.
Рослини ячменю озимого перебувають у фазах «достигання» — «молочно-воскова стиглість». Висота рослин 100–105 см, довжина колоса 8,5–9,5 см, кількість колосків у колосі — 38–58, озерненість колоса — 40–63 шт.
Рослини пшениці ярої перебувають на початку фази «достигання — молочна стиглість». Кількість рослин 520–540 шт/м2, довжина колоса 9–10 см, в колосі 16–20 колосків, висота рослин 95–115 см.
Рослини ячменю ярого перебувають на початку фази «достигання — рання молочна стиглість». Кількість рослин 400–420 шт/м2, висота рослин 105–115 см.
Рослини вівса перебувають наприкінці фази «цвітіння». Кількість рослин 400–410 шт/м2, висота рослин 110–115 см.
За даними Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН у другій декаді червня після дощів агрометеорологічні умови у Харківській області для усіх сільськогосподарських культур дещо покращились, порівняно з першою декадою червня, коли рослини потерпали від недостатнього вологозабезпечення та високих температур повітря та ґрунту, коли поширювалась ґрунтова посуха.
У рослин пшениці озимої на ранніх посівах спостерігається фаза розвитку «молочно-воскова стиглість», на пізніх посівах — «молочна стиглість», у рослин жита озимого — фаза «воскова стиглість», у рослин тритикале озимого — фаза «молочно-воскова стиглість». Посіви знаходяться у доброму та переважно задовільному стані, разом з тим, на деяких полях спостерігається пожовтіння рослин.
У рослин гороху триває фаза «налив бобів», у деяких рослин листки нижнього та середнього ярусу жовтіють. У рослин ячменю ярого відмічається фаза «молочна стиглість», пшениці ярої — фаза «формування зернівки — молочна стиглість», у тритикале ярого — фаза «кінець цвітіння». Посіви знаходяться у доброму та задовільному стані.
Залежно від строків сівби у рослин кукурудзи відмічено фазу «формування 7–12 листків», а у соняшнику — « формування 10–14 справжніх листків», у деяких рослин — «формування зірочки». Посіви у доброму та задовільному стані.
На ранніх посівах сої, які було частково пошкоджено заморозком (9–10 травня 2024 року), з точок росту пазух листків відросли вже три справжні листки, але рослини на половину менші ніж неушкоджені заморозком рослини. Посіви сої, залежно від строків сівби, перебувають у наступних фазах росту й розвитку: ранні — «цвітіння»; оптимальні — «гілкування (бутонізація)»; пізні — «набубнявіння насіння-2 трійчасті листки». Стан посівів добрий та задовільний.
Рослини гречки перебувають у фазі «цвітіння». Стан посівів добрий.
Посіви проса, залежно від строків сівби, знаходяться у доброму та задовільному стані з фазами розвитку — «сходи» — «кущіння» (висота рослин 25 см).
На думку вчених Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН для формування високого врожаю пшениці озимої сприятливими умовами у фазі «молочна стиглість» є добре забезпечення вологою та невисока (до 25 0С) температура повітря. За спекотної погоди знижуються темпи надходження пластичних речовин з листків і стебла до зерна, що наливається, у підсумку воно може бути щуплим.
Ясна річ, що цифри традиційно протягом збиральної кампанії будуть коригуватися, бо на врожай можуть впливати погода, війна, форс-мажори. Головне тепер зібрати вирощене, бо питання тих, кому збирати врожай постійно є критичним для галузі. Ще важливіше продати збіжжя за достойними цінами. Експортувати надлишки, розраховуючи на лояльність логістики, сподіваючись на розумні рішення влади з її планами про мінімальні експортні ціни. Продовжувати бути «bread basket» для світу.
