Ліберальний режим торгівлі з ЄС ще на 12 місяців - до червня 2025 - справа вирішена. Щоправда, список чутливих для ЄС українських продуктів харчування росте від перемовин до перемовин.
Але як мінімум ще 12 місяців відносно доступного режиму торгівлі виторгували.
Дискусія про доступ українського продовольства до ЄС закінчилася прогнозовано. Двері на ринки ЄС, гостинно (хоча окремі члени Спільноти вважають, що необачливо та непродумано) відчинені ще на початку 2022 року, як жест підтримки українців, будуть працювати на вхід до червня 2025. Однозначно.
А постійні протести фермерів та нарікання на засилля українського збіжжя дозволяють сусідам тримати Україну «в рамках», бо інакше - як кажуть старі люди на селі: на голову сядуть.
Європейський парламент 23 квітня 2024 втретє схвалив продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на 12 місяців - до 5 червня 2025 року.
В пошуках компромісу
Календарний 2024 розпочався з пропозиції Єврокомісії продовжити призупинення імпортних мит і квот на весь імпорт з України до ЄС ще на рік. (Пропозиція була представлена в контексті триваючої агресивної війни Росії проти України, викликаної цим необхідності продовжувати економічно підтримувати Україну, а також враховуючи, що Україна отримала статус кандидата в ЄС у червні 2022 року, а переговори про вступ були відкриті в грудні 2023 року).
Нове колесо протестів проти українських сала-хліба закрутилося з подвійною силою.
З початку лютого 2024 польські фермери блокують кордон, голосно нарікаючи на українські цукор, птицю, ягоди, що ламають звичні ринки.
До Польщі в питанні «заборони української пшениці» долучилася Франція (один з найбільших експортерів, яка до того ж має рекордні перехідні залиши).
Взагалі тема «пшениці» може вийти на новий виток конфлікту, адже сторони поки так і не дійшли до порозуміння. У всякому разі COPA-COGECA (найбільше об’єднання фермерів ЄС) стверджує, що позиція Брюсселю 50 на 50, і питання пшениці та ячменю з українською пропискою поки не вирішене.
Про своє негативне сприйняття збіжжя з документами UA повторно висловилася Угорщина.
Словаччина (яка тримає кордони на замку) погодилася на перемовини за сценарієм «як з Польщею».
Перемовини з Польщею про розблокування кордону та відновлення (нехай з обмеженнями) торгівлі продовольством тривають.
Паралельно Польща вустами президента апелює до Брюсселя, аби останній прийняв політичне рішення та знайшов варіант, прийнятний для всіх. Бо ЄК у вересні 2023 вирішила не продовжувати тимчасову заборону на ввезення українських пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку до Польщі, Румунії, Словаччини, Болгарії та Угорщини.
Польща делікатно мовчить, що саме вона виступила ініціатором заборони української пшениці. До речі, 15 квітня минув рівно рік, як пшениця з полів України заборонена в Польщі. (Цікаво, чи стали за цей час заможнішими місцеві фермери? Але про це іншим разом).
Складається враження, що Брюссель не має готового рішення проблеми і намагається постійно маневрувати.
Добре, що українські чиновники, які ігноруванням сусідів та «дружбою» виключно з Брюсселем спочатку довели ситуацію майже до абсурду, почали потроху міняти тональність комунікацій та говорити, що діалог потрібен на постійній основі, а не раз на два роки приїхати демонстративно на кордон.
Втрачені можливості
Шкода, але шанс Україна втратила. В 2024/2025 не зможемо вільно експортувати продовольство на ринки ЄС, як у 2022, коли поставки зросли до 13 мільярдів доларів. За результатами 2023 ми залишаємося в ТОП-3 найбільших постачальників продовольства в ЄС після Бразилії та Великої Британії. На нашу долю припадає 7% загального імпорту ЄС. Однак торік країни ЄС закупили в України продовольства на 1,4 млрд EUR менше, або мінус 10% порівняно з 2022.
Спершу ми зіпсували відносини з Польщею, яка ще в листопаді 2022 зробила заяву про те, що з поставками зерна з України не все гаразд. Ми упустили момент і не змогли владнати конфлікт, що виник, швидко.
Польща стала свого роду тригером і тепер ми маємо наступну ситуацію. Заборона чи обмеження на поставки продовольства до 5 прикордонних країн ЄС.
Ведемо перемовини з усіма, але кількість невдоволених збільшується. До фінішу в усіх смислах ще далеко.
Чому без відповіді
Чому так вийшло, що перед збіжжям з позначкою made in Ukrane почали виникати бар’єри в ЄС? Тема, яку жваво та емоційно обговорює соціум практично в усіх куточках Європи.
Причин озвучується чимало на різних рівнях: від політики та чергових виборів у ЄС, чи окремо взятій країні до нерозуміння українського аграрного сектору як такого.
Однак основна причина очевидна та проста - конкуренція за ринки. Європа довго трималася, що дозволило Україні заробити у 2022. За результатами 2023 теж заробили валюту: майже 12 млрд євро. І це вже на тлі досить активних протестів сусідів в прикордонних країнах ЄС.
Свіжі дані наступні. За перший квартал 2024, за даними ДМС, експорт українського продовольства становить 6,5 млрд доларів, причому більше 50% припадає на ринки ЄС.
За умови правильно вибудованої комунікації та постійного контакту з країнами ЄС є шанси утримати експорт в 2024 плюс-мінус на рівні.
Новий режим
Порізаний обмеженнями та пошматований багатотижневими пошуками компромісу режим торгівлі з ЄС на період до червня 2025 передбачає таке.
Перше. Список чутливих для ЄС українських продуктів. В списку є м’ясо птиці, яйця, цукор, кукурудза, овес, крупи, мед. Список виник з подачі невдоволених членів ЄС, які самі мають сильні позиції у вказаних сегментах.
Друге. «Екстрене гальмування імпорту», або іншими словами оперативне обмеження поставок українського продовольства. Єврокомісія за потреби діятиме швидше - протягом 14 днів замість 21 дня - якщо буде зафіксовано сплеск поставок продовольства.
Третє. Період взятий для визначення допустимих обсягів поставок: 2023, 2022, друга половина 2021. Якщо імпорт перевищить середній обсяг імпорту, зафіксованого у погоджені сторонами часові рамки, умови угоди будуть переглянуті.
Четверте і головне. Кінцевого рішення по пшениці немає.
Поки тотальний контроль. За даними ЄК, імпорт пшениці зріс вдвічі порівняно з 2022 роком і досяг 6,2 млн тонн.
Чутливі
Почнемо з солоденького.
Україна нарощує експорт меду. Зокрема, в 1 кварталі 2024 року експорт становить 22,806 тис тонн на 43,548 млн USD, згідно інформації ДМС. Половина меду іде в Європу. Український мед активно купували Німеччина - 12,37 млн USD (28%), Польща, 4,85 млн USD(11%), Франція - 3,7 млн USD (8,5%).
До речі, Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду. Встановлено вищі стандарти якості та визначено необхідність створення системи відстеження меду в ЄС.
Зокрема, нові правила боротимуться з імпортом фальсифікованого меду з країн, що не є членами ЄС, шляхом обов’язкового та чіткого маркування країни походження. Закон має бути ухвалений Радою ЄС, а країни ЄС повинні будуть застосовувати нові правила через два роки після набуття чинності.
Україна експортувала у 2023 році 55,4 тис тонн меду, в 2022 - 48 тис тонн, в 2021 - 57,6 тис тонн.
Аграрна спільнота переконана, що експорт меду в ЄС продовжиться за будь-яких умов, навіть при поверненні мита (17,3%).
Замість тисячі слів - заява Угорщини, яка попри вимоги фермерів, не запроваджуватиме знову заборону на мед з України. Одностороння заборона імпорту, на переконання чиновників, не мала позитивного впливу на місцевий ринок, оскільки оптові закупівельні ціни не зросли настільки, на що сподівалися місцеві фермери. Водночас це завдало шкоди компаніям, які упаковували та експортували мед до ЄС.
А ось цукру пощастило менше. Його не фасують і не перепаковують, аби десь далі продати в Європі. Ще не пощастило тому, що Єврокомісія розширила період, згідно якого обраховується можливий обсяг поставок товару в ЄС, бо в 2021 поставки на зовнішні ринки були мізерні. Залучення до періоду розрахунків 2021 року означає орієнтовно мінус 100 тис тонн можливого експорту.
Знаючі люди подейкують, що Європа (Франція, Німеччина, Польща) буде до останнього чинити супротив українському цукру.
Якщо обирати між пропозиціями європейських асоціацій виробників цукру про тотальну заборону та умовною квотою, запропонованою ЄК, треба обирати можливість, адже потенціал експорту цього сезону 900 тис тонн. Наразі експорт цукру в 2023/2024 перевищив 455 тис тонн (по березень включно) і триває далі.
Паралельно з перемовинами цукровики шукають інші ринки.
Дивно, що в "список чутливих" потрапила кукурудза, адже попит на цей товар є, відтак на перевищення можливого ліміту, швидше за все, Європа закриє очі.
Ніхто не чув нарікань від Іспанії, яка є одним з найбільших покупців нашої кукурудзи. Поставки кукурудзи на ринки ЄС в 2023 збільшувалися та досягли 12,8 млн тонн.
Схвильовані та затамували подих виробники борошна, адже на тлі відсутності регулярних контейнерних перевезень продажі в ЄС - це можливість заробляти.
Україна зі своїми 100–120 тис. тонн за сезон погоди не робить на внутрішньому ринку ЄС ємністю в 1,2 млн тонн. Проблема в тому, що в рамках режиму ЗВТ квота на пшеницю - мільйон тонн - включала в себе і борошно. Як правило, квоту вибирали трейдери, борошномелам потрібно було платити мито 147 євро/тонна, а це економічно невигідно.
Будемо відвертими: всі харчовики напружено спостерігають за перемовинами з ЄС. Навіть олійники, для яких ринок ЄС порівняно з Китаєм та Індією не такий привабливий, але втрачати позиції нікому не хочеться.
Відносно спокійні експортери ріпаку та сої. Європа залежить від постачання сої, рівень імпорту складає 85% від внутрішнього споживання. Основні гравці на ринку сої в ЄС є Латинська Америка, Бразилія, США, Канада та Україна. Загальний рівень споживання сої та соєвого шроту в перерахунку на соєві боби в Європі складає приблизно 30 млн тонн щорічно. Внутрішній рівень виробництва сої в ЄС - 1–1,5 млн тонн. При цьому виробництво сої в Україні - від 4 млн тонн.
Словом, продавати є що.
Наприклад, м’ясо птиці. До речі, ця позиція - новий претендент на скандал. Не з точки зору обсягів експорту, а з точки зору поведінки окремих підприємців, яких Європа називає агрохолдингами. Загальноєвропейська інформаційна кампанія проти одного з українських бізнесменів стартувала. (Будемо слідкувати за подіями).
Молочники кажуть, що теж готові бути більш активними на ринку ЄС. Але біда - сировина в дефіциті.
Так чи інакше, Україні як повітря потрібна валюта, бізнесу - ринки збуту, споживачам - якісні доступні харчі. Паралельно кожен окремо і всі разом вирішують власні питання. Україна намагається закріпитися на ринках ЄС. Хороша мета. Тим більше, що Європа готова обговорювати режим ліберальної торгівлі на постійній основі.
Довідково
Україна скоротила поставки продовольства на ринки країн ЄС до 11,83 млрд EUR за результатами 2023 року (7% загального імпорту ЄС.
Країни ЄС закупили в України продовольства на 1,4 млрд EUR менше, або на 10% порівняно з 2022 роком, однак порівняно з 2021 роком, цифра вище на 71%.
Нагадаємо: в 2022 експорт продовольства в ЄС становив 13,214 млрд EUR, в 2021 - 6,927 млрд EUR.
ЄС досить динамічно імпортував збіжжя з України до травня 2023, але з червня 2023 поставки продовольства були нижче рівня 2022, а наприкінці 2023 року наблизилися до рівня 2021 року.
Водночас імпорт українських зернових залишився на високому рівні: збільшився за результатами 2023 року на 476 млн EUR або на 10%.
Імпорт пшениці зріс вдвічі порівняно з 2022 роком і досяг 6,2 млн тонн.
Імпорт кукурудзи продовжив збільшуватися та досяг 12,8 млн тонн.
Поставки цукру на ринки ЄС зросли більш ніж втричі, або на 181 млн EUR.
Поставки птиці зросли на 53%, або на 145 млн EUR.
Країни спільноти скоротили закупівлю олійних та фуражних культур на третину як через зниження цін, так і обсягів, а також рослинних олій на 870 млн EUR або на 30% через зниження цін, однак зі збільшенням обсягів закупівлі.
Зменшилися поставки з України молочних продуктів, фруктів, горіхів.
Загалом після досягнення рекордного значення у 2022 році імпорт агропродовольчої продукції ЄС у 2023 році скоротився на 7% (-євро 12,8 млрд) та становить 158,6 млрд EUR.
ЄС збільшив експорт агропродовольчої продукції у 2023 році до 228,6 млрд EUR, залишаючись стабільним порівняно з 2022 роком, який був рекордним. Однак у грудні 2023 року експорт з ЄС скоротився, досягнувши 17,7 млрд EUR (скорочення на -12% у порівнянні з листопадом та -7% у порівнянні з груднем 2022 року).
Торгівля агропродовольчою продукцією ЄС досягла рекордного позитивного сальдо у 2023 році. Баланс торгівлі агропродовольчими товарами ЄС досяг рекордного рівня із загальним профіцитом у 70,1 млрд EUR, це на 12,8 млрд EUR більше, ніж у 2022 році.
