У липні зафіксовано зростання світових цін на продовольчі товари, заявила ФАО. Зростання цін зумовлене припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи та запровадженням нових обмежень на торгівлю рисом.
Пшениця. Рух вгору починається?
За результатами липня світові ціни на пшеницю зросли на 1,6% - вперше за останні дев’ять місяців - через невизначеність експорту з України, спричинену рішенням РФ про вихід з Чорноморської зернової ініціативи та заподіяння шкоди портовій інфраструктурі України на Чорному. море і річка Дунай. Зростанню цін також сприяло збереженню посушливої погоди у Канаді та США.
Водночас середнє значення Індексу цін на зернові ФАО у липні склало 125,9 пункту, що на 0,7 пункту (0,5%) нижче за червневий показник і на 21,3 пункту (14,5%) нижче за показник минулого року. Невелике зниження цього місяця пояснюється падінням світових цін на фуражні зернові, які порівняно з червнем виявилися нижчими на 4,8%.
Світові ціни на кукурудзу продовжили знижуватися внаслідок сезонного збільшення пропозиції за рахунок надходження врожаю з Аргентини та Бразилії, а також на тлі очікувань значного, ніж передбачалося раніше, обсягу виробництва у США, де дещо покращилися погодні умови та був переглянутий у бік підвищення прогноз щодо посівних площ.
Щодо інших фуражних зернових, то за цінами на кукурудзу знизилися світові ціни на сорго, а світові ціни на ячмінь зберігали стабільність під впливом ситуації на ринках пшениці.
Українські реалії
Ціни на пшеницю продовольчу (12,5%) на умовах FOB порт Констанца (Румунія) впали приблизно на 41 USD/тонна до рівня 237–253 USD/тонна з постачанням у серпні.
Ціни на пшеницю 11,5% протеїну впали на 35 USD/тонна. На фуражну знизилися на 35 USD/тонна.
Детальніше в АГРО+Зерно.
Потрібні ціни на зернові та інформація про тенденції на ринках?
Пишіть: client@agroperspectiva.com
Телефонуйте: +380 675964652 (WhatsApp, Viber, Telegram).
Середні закупівельні ціни на зернові
Торговельна активність у портах Дунаю залишається на досить високому рівні, незважаючи на обстріл. Ціни на пшеницю 12,5% протеїну в портах Рені/Ізмаїл за тиждень не змінилися і перебували в межах 173–178 USD/тонна, СРТ, з постачанням у серпні. Ціни на пшеницю 11,5% також залишалися стабільними - 170–175 USD/тонна, хоча для термінових поставок ціни зросли до рівня 180–185 USD/тонна. Ціни на фуражну пшеницю - 165–170 USD/тонна (без змін). На FOB Рені/Ізмаїл ціни на пшеницю 11,5% за тиждень зросли приблизно на 2 USD/тонна до рівня 203–210 USD/тонна.
Загалом закупівельні ціни на зернові на українському ринку на початку серпня залишалися більш-менш стабільними. Хоча багато трейдерів та переробників знижують закупівельні ціни через обстріл дунайських портів і подорожчання логістики. Середній рівень цін поки що залишається незмінним лише завдяки терміновим закупівлям трейдерів, які проводяться за високими цінами для своєчасного виконання раніше укладених контрактів. При цьому ринок має потенціал до зниження цін на всі види зернових, особливо на ячмінь та пшеницю.
Ринок ячменю та пшениці, до всього іншого, знаходиться під тиском жнив.
Торгівля в портах Великої Одеси припинена після виходу РФ із зернової угоди. Російські окупанти продовжують обстрілювати українські дунайські порти. Це продовжує розбурхувати світові ринки і підтримує експортні ціни в деяких країнах, у тому числі в Росії. Водночас, в Україні експорт суттєво ускладнився через обстріл. Деякі судна відмовляються заходити до українських портів. Істотно зросли фрахтові ставки з портів, що обмежує конкурентоспроможність українських товарів.
Знижуються експортні ціни. Трейдери, як і раніше, орієнтовані на відвантаження зерна та олійних через порти Дунаю. Торгівля у дунайських портах активна, незважаючи на недавні обстріли. Іншого шляху просто немає, західний кордон практично закритий. Затори на під’їздах до дунайських портів створили проблеми для багатьох трейдерів зі своєчасним виконанням контрактів.
Торгівля на західному кордоні в’яла. Трейдери, як і раніше, побоюються можливого продовження заборони на поставки українського зерна після 15 вересня до 5 країн Східної Європи.
Рис як фактор ризику
Значення Індексу цін ФАО на всі види рису збільшилося на 2,8% порівняно з червнем та на 19,7% порівняно з липнем 2022. Індекс цін на рис досяг найвищого номінального рівня з вересня 2011 року після того як Індія 20 липня ввела заборону на експорт більшості видів рису крім басматі.
Після рішення влади Індії очікувалося, що збільшаться обсяги продажу рису з інших країн, а це поряд із сезонним скороченням пропозиції та активними закупівлями з боку азіатських країн додатково сприяло зростанню цін.
Після рішення Індії, наприклад, уряд В’єтнаму закликав трейдерів забезпечити достатню пропозицію на внутрішньому ринку. Ціни на рис на глобальному ринку почали рости. Індійський пропарений вже виріс до 445–450 USD/тонна проти 421–428 USD/тонна декадою раніше.
Великі імпортери скуповують товар, крупні виробники думають про обмеження експорту.
Взагалі рис є основною продовольчою культурою для 3 мільярдів людей світу. Для решти населення, включаючи українців, доповнює меню.
Виробництво рису традиційно зосереджено в країнах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Понад 70% глобального виробництва зосереджено в п’яти країнах - Китаї, Індії, Індонезії, В’єтнамі й Таїланді.
Індія - другий виробник рису з оцінкою виробництва на 2023/2024 на рівні 134 млн тонн при загальносвітовому 521 млн тонн.
На відміну від Китаю, який виробляє, споживає, експортує, ще й має великі залишки рису - 106,8 млн тонн, перехідні запаси рису в Індії оцінюються на рівні 32 млн тонн.
ФАО із занепокоєнням заявила, таке підвищення цін на рис «викликає серйозні побоювання щодо продовольчої безпеки значної частки світового населення, особливо його найбідніших верств і тих, хто витрачає на купівлю продуктів харчування більшу частину свого доходу». Крім того, експортні обмеження можуть призвести до негативних наслідків для виробництва, споживання та ціноутворення, які будуть відчуватися навіть після зняття обмежень і здатні погіршити проблему високої внутрішньої інфляції в продовольчому секторі багатьох країн.
Чи чекати різкий стрибок цін на рис найближчим часом на ринку України?
Останні кілька сезонів Україна практично не має власного виробництва. Після анексії Криму та активних бойових дій на території Херсонської області, Одеської обсяги виробництва локального рису мізерні. Україна на поточний момент практично на 100% залежна від імпорту.
Раніше ємність внутрішнього ринку оцінювалася в 200 тис тонн/рік, імпорт складав близько 50%. Ще половину Україна вирощувала самостійно.
Загальна ємність ринку наразі становить 110 тис тонн/рік. Основні постачальники рису в Україну за останні два сезони: Індія, Китай, Пакистан.
За 6 місяців 2023 в Україну ввезено 39,6 тис тонн рису на 29,7 млн доларів. Зокрема, з Індії надійшло 36,5% на 10,8 млн доларів, з Китаю - 35,9% на 10,6 млн доларів, Пакистану - 7,14% на 2 млн доларів.
Якщо подивитися календарний 2022, то імпорт загалом становить 87 тис тонн на 68,7 млн доларів. Торік з точки зору доступності основним був Китай - 30,9% на 21,2 млн доларів, Індія - друга: 30,13% на 20,7 млн доларів. Третій був Пакистан з 11,8% на суму 8 млн доларів.
Чи є альтернативи поставок рису в Україну крім Китаю та Індії. Безперечно. Все завжди впирається в стіну з назвою «ціни». Залишається розраховувати на здоровий глузд та гнучкість ритейлу при підписанні нових контрактів.
При середній ціні одного кілограму рису на рівні 54 гр/кг (дані Держстату) різноманіття рису та цін на нього на полиці супермаркетів вражають.
Рис звичайний або пропарений можна придбати за 47–65 грн/кг, рис басматі - 129 грн/кг. Арборіо зустрічається зрідка. Рис для суші - зазвичай у спеціальному відділі магазину. Ціни в цьому сегменті найвищі.
Ціни на рис на локальному ринку, починаючи з грудня 2022 поступово знижувалися. Якщо в січні рис в Україні в середньому продавався по 59,97 грн/кг, то в червні 2023 - по 53,98 грн/кг.
Стрибка, ймовірніше за все, не буде. Ціни на звичайний рис в Україні можуть підтягнутися до ціни «басматі» з наступних причин.
Перша. Ажіотажний попит країн-основних споживачів рису на тлі заборони експорту з Індії (основний продавець, 40% світового експорту).
Друга. Можливе введення заборони на вивіз рису іншими великими країнами-виробниками плюс підвищення цін з огляду меншої пропозиції від Індії та впливу Ель-Ніньо на клімат та на врожай у країнах-виробниках рису.
Третя. Невизначеність із «зерновим коридором» тільки сприятиме росту цін на рис.
По ходу зазначимо, що рішення влади Індії заборонити експорт рису викликає запитання. При зростанні цін на рис в Індії протягом місяця на 3% не варто списувати вплив РФ на цю країну. Якось все одночасно відбувається: вихід РФ із Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволяє Україні вивозити збіжжя морем. Заборона на вивіз рису з Індії.
Четверта. «Правильна» маркетингова стратегія супермаркетів з метою підігріти інтерес до рису з боку українців.
Йдемо далі. Ажіотажний попит споживачів безпосередньо на внутрішньому ринку України. Цей фактор завжди можливий. Тут прогнозувати марно.
Водночас не все так погано, як нам здається.
Є кілька факторів, що будуть стримувати зростання цін.
Перший. Рис - доволі специфічна для внутрішнього ринку крупа. Це гречка - категорія політична, а на рис українці реагують досить спокійно, попри різкі коливання ціни.
Другий. Якщо світ не накриє шквал паніки щодо обмеження пропозиції через Індію, то зростання ціни на локальному ринку буде досить помірне.
Третій. Випливає з другого. Альтернативні поставки. Як варіант, насамперед, варто розглядати Китай, який конкурує з Індією за обсягами продажів в Україну. До речі, нещодавно Китай законтрактував 5 млн тонн рису на зовнішніх ринках, відтак може частину власного, бюджетного продати Україні.
Четвертий. Допомога ООН. В рамках гуманітарної допомоги протягом минулого року українці отримували продуктові набори, куди входив також мішок рису вагою 7 кг. Коректної інформації, скільки таких мішків роздали, яка кількість українців їх отримала, немає, але це точно вельми суттєві обсяги, тому черг за рисом не варто чекати.
Це китайці в середньому на рік споживають 70 кілограмів. Українці споживають 3 кг на душу населення.
Зростання цін на рис однозначно буде. Ймовірно, відсотків на 20% може зрости в ціні рис звичайний. За умови, що споживач не побіжить з торбою в магазин запасатися рисом, то цілком можливо світова паніка омине Україну. У всякому разі до сьогодні українці рис не скуповують.
Глобальні ціни
У липні зафіксовано зростання світових цін на продовольчі товари, зумовлене припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи та запровадженням нових обмежень на торгівлю рисом. Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, за допомогою якого щомісяця відстежується динаміка світових цін на найбільш ходові продовольчі товари, у липні становило 123,9 пункту, що на 1,3 % вище за рівень минулого місяця, але на 11,8 % нижче рівня липня 2022 року. року.
Таке зростання пояснюється різким підвищенням Індексу цін на олії ФАО, який після семи місяців неухильного зниження збільшився на 12,1 %. Світові ціни на соняшникову олію в порівнянні з минулим місяцем зросли більш ніж на 15 відсотків, головним чином через невизначеність, що знову виникла, з експортними поставками у зв’язку з рішенням РФ про вихід з Чорноморської зернової ініціативи. Світові ціни на пальмову, соєву та рапсову олії підвищилися на тлі видів на врожай, що викликають стурбованість, у провідних країнах-виробниках.
Використано дані USDA, Держстат України
