Сезон 2023/2024 відкрито. Жнива почалися. Питання з "коридорами експорту" зависло
Аграрії зібрали вже сотні тисяч тонн ячменю, почали збирати пшеницю. Україна збільшила експорт зерна до 49 млн тонн в 2022/2023 маркетинговому році. Але більшість аграрної спільноти цікавить питання, як вивозити вирощене та у скільки обійдеться логістика. Чи будуть черги на кордонах?
Види на сезон
Учасники ринку поки обережно оцінюють перспективи експорту в 2023/2024 МР, але більшість сходиться на думці, що повторити 49+ млн тонн, які були в 2022/2023 не вдасться, бо урожай буде на порядок нижче.
Нагадаю, що в 2022/2023 трейдери відвантажили на зовнішні ринки 16,836 млн тонн пшениці проти 18,72 млн тонн в 2021/2022. Експорт кукурудзи становить 29,128 млн тонн проти 23,409 млн тонн на 29 червня 2022.
Обсяги продажу ячменю скоротилися до 2,7 млн тонн проти 5,747 млн тонн у минулому сезоні.
Продажі жита на зовнішні ринки становлять 18 тис тонн проти 161 тис тонн в 2021/2022.
На думку голови ради ГО «БІЗНЕС ВАРТА» Івана Мірошніченка, великі обсяги експорту, на жаль, не забезпечили належні доходи вітчизняним аграріям.
"З початком великої війни на українському аграрному виробникові заробляють всі. Немає значення, чи говоримо про експорт, який проводимо через країни ЄС, через південні та північні порти. В усіх випадках - це експорт, якщо дивитися загалом, є збитковим для вітчизняного аграрія. Все з’їдає логістика, дорога перевалка. Транспорт. На безальтернативі та безвихідній ситуації український виробник примудряється виживати…
Вся ця величезна машина експорту: «зерновий коридор» через порти, логістичні коридори, що функціонують через європейські країни, - це все за рахунок аграріїв, за рахунок втрат вітчизняного фермера на кожній тонні", - каже Мірошніченко.
Комерційний директор агрохолдингу KSG Agro Євген Бадогін додає, що протягом 2022/2023 МР ціни були стабільно низькі. «Протягом сезону 2022/2023 ціни були стабільно низькими. На фоні песимістичних очікувань щодо механізму зернового коридору поки що на сезон 2023/2024, на жаль, знов прогнозуємо низькі цінові позначки», - сказав Бадогін.
Види на врожай
Тим часом аграрії працюють попри війну. «Мене вражають кожного дня засіяні поля в 7–10 км від лінії фронту, дуже активної лінії фронту! Аграрії, знімаю шолома перед вашою завзятістю та відвагою!» - написав Олександр Астраханцев (до початку повномасштабного вторгнення керівник департаменту маркетингу в аграрній компанії) в одному з коментарів у соцмережі.
А аграрна спільнота гадає на зерно. Цифри майбутнього врожаю гуляють, хоча вихідні дані у всіх однакові.
Поки будемо оцінювати пшеницю.
Восени під урожай 2023 року аграрії скоротили площі під пшеницею до 4,2 млн га. Ярини - 270 тис га. Маємо до збирання 4,5 млн гектарів пшениці, або менше проти 2022 року на 0,9 млн га. Проти 2021 цьогорічні площі до збирання менші на цілих 2,5 мільйони гектарів.
Щодо прогнозу урожаю, то поки будемо орієнтуватися на USDA. По пшениці американці дають оцінку 17,5 млн тонн. Можливо, липневі оцінки будуть більш високі.
Аграрні вчені розробили кілька варіантів.
Оптимістичний: врожай - 55 млн тонн, в тому числі пшениця - 19,5 млн тонн.
Середній: урожай - 51,5 млн тонн, пшениця - 18,4 млн тонн. Песимістичний: урожай - 47,8 млн тонн, пшениця - 17,3 млн тонн.
Були в Україні гірші роки (2000 - 10 млн тонн пшениці), та кращі (2021 - рекордні 32 млн тонн).
Ясно, що так чи інакше зберемо достатньо і для себе і для Нігерії.
Хвилює питання якості, бо вже лунають заяви про невисоку якість пшениці на тлі обсягів використання добрив та дотримання технологій.
Зависли в повітріНайбільше всіх хвилює питання вивозу вирощеного збіжжя. Поки ситуація незрозуміла.
«Зерновий коридор». Маємо станом на початок липня наступну ситуацію.
РФ зупинила реєстрацію флоту в рамках Чорноморської зернової ініціативи, унаслідок чого в територіальних водах Туреччини заблоковано 29 суден, що мали експортувати 1,4 млн тонн зерна до 5 країн Азії та Африки, повідомляє Міністерство інфраструктури України. «29 суден, які мали експортувати 1,4 мільйона тонн продовольства переважно для 5 країн Азії та Африки, зокрема Китаю, Єгипту, Бангладеш, Туреччини, заблоковані Росією в територіальних водах Туреччини», - ідеться в повідомленні, опублікованому на сторінці Міністерства у фейсбуці.
За даними відомства, у червні з українських портів було експортовано лише 2 млн тонн зерна. Ще 1 млн тонн продовольства або вантажиться, або вже частково завантажено на 13 суден - останні, які зареєстровані в Ініціативі.
«Якщо не відновити реєстрацію суден, то Зернова угода буде повністю зупинена», - наголошують у міністерстві.
Також зазначають, що «за 11 місяців 45 країн отримали 32,5 млн тонн продовольства. Ще додаткові 25 млн тонн світ не отримав через саботаж Росії. Але й за цих показників, за даними ООН, вдалося знизити світові ціни на продовольство на 22%. Це є прямим свідченням, що зернова угода потрібна світу».
«Ми підтримуємо заяву Спільного Координаційного центру, що всі сторони угоди негайно мають забезпечити доступ суден для експорту продовольства, бо це створює продовольчу небезпеку для всього світового ринку. Лише спільними зусиллями світ здатен припинити продовольчий шантаж Росії», - йдеться в повідомленні.
Також Міністерство інфраструктури закликає партнерів з Угоди та всі країни цивілізованого світу «відстоювати своє право на їжу».
У відомстві наголошують, що Україна зі свого боку також відстоюватиме право на вільне торговельне судноплавство, що зафіксоване в міжнародних конвенціях.
Спільний координаційний центр (СКЦ) з 26 червня не видав дозволу на приєднання до чорноморської зернової ініціативи жодному новому суховантажу. Про це заявив представник генсека ООН Фархан Гак.
«Ми зі стурбованістю зазначаємо, що жодному новому суховантажу не дозволили приєднатися до чорноморської зернової ініціативи з 26 червня, притім, що в СКЦ подали 29 заявок», - сказав Гак. Він зазначив, що в разі, якщо нові судна не зможуть брати участь в ініціативі, у портах «застрягнуть мільйони тонн продовольства» до 17 липня, коли закінчується термін дії угоди.
Тим часом Європейський Союз розглядає можливість дозволити російському підсанкційному банку створити дочірню компанію, яка знову зможе підключитися до міжнародної міжбанківської системи передавання інформації та здійснення платежів SWIFT (пише Financial Times).
Така міра потрібна для захисту чорноморської «зернової угоди», яка знаходиться під загрозою через ультиматуми Кремля. Це дасть змогу Україні експортувати продукти харчування на світові ринки.
«План, запропонований Москвою в ході переговорів за посередництва ООН, дозволив би російському сільськогосподарському банку створити дочірню компанію для здійснення платежів, пов’язаних із експортом зерна», - йдеться в повідомленні з посиланням на анонімні джерела.
Дочірній компанії буде дозволено використовувати глобальну систему Swift, яка була закрита для найбільших російських банків після російського вторгнення в Україну.
Питання ускладнюється тим, що россельхозбанк повністю належить Кремлю. Його колишній голова правління Дмитро Патрушев є нинішнім міністром сільського господарства і сином Миколи Патрушева, помічника Путіна і секретаря Ради безпеки Росії, який зіграв важливу роль у розпалюванні війни проти України.
Кремль відмовився коментувати пропозицію ЄС. Європейська комісія також відмовилася від коментарів.
«Однак чиновники ЄС підкреслили, що європейські санкції не спрямовані на торгівлю сільськогосподарською та харчовою продукцією, включаючи зернові та добрива, між третіми країнами та Росією», - підсумував FT.
«Шляхи солідарності» або коридор через ЄС
Незрозуміла ситуація з вивозом зерна через ЄС. Нагадаємо: заборона на поставки українського збіжжя до 5-ти прикордонних країн Союзу діє до 15 вересня. Поки відсутня точна інформація, як будуть розвиватися події.
Але вже є заява уряду Польщі про те, що він готовий вжити «адекватних заходів» проти українського зерна після 15 вересня, коли закінчується погоджене з Єврокомісією ембарго на його імпорт.
«Чинний регламент діє до 15 вересня. І ми боїмося, що ринок може знову заполонити зерно, щойно він буде повністю скасований. Ми будемо вживати адекватних заходів. Що це буде, зараз важко сказати», - сказав польський прем’єр Матеуш Моравецький.
Польща готова консультуватися з Єврокомісією, якщо буде потрібно, але «фермери точно не залишаться на самоті», додав прем’єр-міністр. Він наголосив: коридори солідарності, які дозволяють Україні експортувати зерно в треті країни, Польща закривати не буде.
«Експорт нам не шкодить, ми допомагаємо Україні експортувати зерно в інші країни світу, але ми не хочемо дестабілізації цін на нашому внутрішньому ринку», - сказав він.
Якщо забули, то у середині квітня Польща, а за нею Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія призупинили імпорт зерна та інших харчових продуктів з України.
Країни погодилися скасувати односторонні обмеження лише після тривалих переговорів із Євросоюзом, внаслідок яких Єврокомісія погодилася виділити 100 млн євро на компенсації фермерам країн-сусідів України. Після цього на рівні Євросоюзу було затверджене ембарго на імпорт кількох зернових та олійних культур з України (пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику) п’ятьма країнами Східної Європи: Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Болгарією, Румунією.
Види на Дунай
Більшість трейдерів фактично вирішили для себе, що «зерновий коридор» у 2023/2024 МР не працюватиме, відтак масово переходять на відвантаження через порти Дунаю. Більше того, згідно інформації ДП «Адміністрація морських портів України», саме порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ планують зробити основними для експорту в разі остаточного припинення роботи «зернового коридору».
Для вишукування нових резервів нарощування експорту української агропродукції Україні доведеться розбудовувати гирло Бистре - український канал до Чорного моря, що дасть змогу наростити експорт через Дунай на мільйон тонн до наявних 2,2–2,3 млн тонн щомісяця, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
«Таке інфраструктурне рішення не матиме жодних негативних наслідків. Це виключно позитив для всіх країн, через які протікає Дунай», - сказав заступник міністра.
Васьков також наголосив на необхідності організації цілодобової роботи на каналі Соліна в Румунії, який наразі працює лише 17 годин на добу, що позначається на темпах роботи та суттєво їх уповільнює. «Зараз у румунському гирлі Дунаю Соліна та українському гирлі Бистре скупчилася така кількість суден, що цей шлях необхідно розвивати. Це дохід, насамперед, румунського бюджету», - наголосив він.
За інформацією заступника міністра, ключовим питанням у нарощуванні експортної можливості Дунаю є організація рейдових перевалок у румунських територіальних водах.
Реалізація цих трьох складових надасть змогу експортувати через Дунай ще мільйон тонн аграрних вантажів до транспортованих нині 2,2–2,3 млн тонн щомісяця, пояснив він.
«Завдання української сторони: узгодити з Румунією можливості перевезень українським дунайським флотом української сільгосппродукції до рейдової точки, зазначеної румунською стороною. Технічно це питання можна вирішити за наявності політичної волі протягом тижня», - пояснив Васьков.
За його інформацією, Україні для початку необхідно отримати згоду румунської сторони, оскільки в рамках конвенції ESPOP, до якої долучилася Україна, вона є обов’язковою. Україну в цьому питанні підтримує Європейська Комісія. Український уряд очікує початку роботи нового уряду Румунії і планує провести зустріч для обговорення комплексу питань, пов’язаних з рухом аграрних вантажів Дунаєм.
Питання, яке непокоїть.
Чи втратить Україна зовнішні ринки через скорочення врожаю та логістичні трабли?
Але це вже зовсім інша історія. Поговоримо…
При підготовці використані матеріали Інтерфакс-Україна, Укрінформ, Ліга
