Зерно з України когось радує, когось розчаровує, комусь дає заробити. Хтось виживає, бо отримує хліб. Хтось втрачає, бо продає за безцінь. Хтось потрапляє в скандал.
Перспективи експорту українського зерна застрягли в "коридорі без виходу". Європа та Україна шукають завітні двері в "коридорах солідарності", лавіруючи між бажанням ЄС допомогти Україні та необхідністю захисту власних ринків.
РФ грає свою гру, маніпулюючи та шантажуючи «зерновим коридором».
Новий сезон обіцяє бути вельми цікавим та неоднозначним. Особливо на тлі скандалу з прикордонними європейськими країнами. На тлі прогнозів антирекордів урожаю. На тлі очікувань фермерів на хорошу ціну.
Словом, українське зерно у всіх на вустах.
Постраждалі
Давайте танцювати від поля. За бортом заробітків та маржі опинилися, насамперед, фермери. Польські, угорські, які вийшли на страйки. Бо бізнес заробляє, харчова промисловість Європи задоволена кількістю сировини з України, а фермери втрачають. Полякам стало складніше реалізовувати власну продукцію, як на внутрішньому ринку, так і на ринках інших країн ЄС. Українське зерно склало достойну конкуренцію польському, хоча українські аграрії від того не виграли. «Зерновий коридор», «коридори солідарності» існують за рахунок вітчизняного аграрія, який інколи не має вибору. Віддає інколи за безцінь вирощену продукцію і знову виходить в поле.
Від порівняння європейських та українських фермерів утримаємося. У кожного з них власна історія, власні погляди на розвиток бізнесу та оцінка його перспектив.
«Коридори солідарності»
Міна сповільненої дії «експортного скандалу зразка 2023» була закладена кілька років тому, коли Україна та ЄС підписували угоду про зону вільної торгівлі.
Аж тут… Повномасштабне вторгнення. Війна. Як жест підтримки українського народу ЄС у червні 2022 року відмінив на 12-ть місяців всі мита та квоти на українську продукцію.
Вибуховий механізм спрацював весною 2023 під тиском коліс вантажівок з кукурудзою. У фокусі скандалу - Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Болгарія, Чехія. Кисень українській агропродукції як мінімум до початку липня перекрили (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія).
Хто винен в ситуації, яка виникла? Які тільки версії вже не лунали. Винні ледачі європейські фермери, котрі звикли до дотацій. Забагато зерна, яке йшло транзитом, осіло на ринку ЄС. Українці зловживають. Європейські фермери заздрять українським, бо останні високоефективні.
Це політика, бо скоро вибори. Не будемо зосереджуватися на жодному варіанті, хоча у випадку, зокрема, з Польщею, де восени мають відбутися вибори, цей аспект є таки чутливим. Не будемо шукати «сліди людей з півночі». Переглянемо виставу «скандал з експортом зерна» з бізнес-ложі.Прогнозована
невідворотність
У лютому-22 світ перевернувся з ніг на голову. Наступні кілька місяців західні сусіди переймалися як допомогти, прийняти, облаштувати мільйони біженців з України. Ближче до кінця року, коли прийшла пора підсумовувати сезон, картинка намалювалася не така гарна. Перші слабкі заяви окремих фермерів в Європі про необхідність захисту внутрішніх ринків почали лунати ще тоді.
Ситуація докорінно змінилася буквально за останні тижні. Глобальні ціни останнім часом знижуються. В ряді портів Європи торгівля зупинилася, ціни більше віртуальні. І на цьому тлі продовжують свій рух вантажі з українським зерном. Чим ми гірші, подумали європейські фермери і процес закрутився.
Польща створила прецедент, заборонивши ввіз українського зерна. Далі Польща розширила список ембарго. А потім - снігова лавина. Польщу підтримали сусіди.
Коли прикордонні країни Європи почали намагатися заборонити доступ аграрної продукції до власних ринків, їх зрозуміти можна. Бізнес-спільнота констатує: протистояння було передбачуваним та очікуваним. Всі моменти конфлікту з експортом українського збіжжя прямо чи опосередковано зав’язані в єдиний вузол - конкуренція за ринки.
Догана владіБагато запитань до України. Чому поведінка офіційного Києва завжди зводиться до формули «гасити пожежу»? Так і хочеться винести догану, причетним до експорту продовольства. За те, що не координують ситуацію, за те, що не тримають руку на пульсі, за те, що не перебувають в кожній з країн, куди поступають товари з України. За те, що погано володіють ситуацією, за те, що працюють не на випередження, а просто розводять руками: а що ми могли зробити? Війна. Глобальні ринки. Польські фермери.
Нині українські чиновники активізувалися, намагаються шукати компроміси з європейцями. Добре, що Європа налаштована про-українськи і є надія, що через два місяці термін дії заборони мине і українське збіжжя знову вільно буде торгуватися в Європі.
Щоправда, в повітрі крутиться нова ідея.
Єврокомісія може ввести тимчасово - до кінця поточного року - заборону на імпорт п’яти найбільш чутливих продуктів з України, - таких як кукурудза, пшениця, ріпак, соняшник та соняшникова олія - на ринки п’яти «прифронтових» країн.
Ситуація постійно в динаміці, сторони - в переговорах.
«Зерновий коридор»
Заборона на імпорт українського зерна з боку Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини не такі критичні порівняно з посиленням блокади «зернового коридору» у Чорному морі, вважають представники ВАР. «Паніка навколо європейських заборон імпорту українського зерна невиправдана. Якщо подивитися на структуру експорту, понад 60% пшениці Україна постачає морем. З тієї ж Румунії фактично йде реекспорт української продукції. Частка експорту української пшениці до Польщі, Болгарії та Словаччини не суттєва для ринку. Україна зацікавлена у транзиті через Європу, але для аграріїв важливіше повноцінне функціонування „зернового коридору» та доступ до портів Чорного моря", - кажуть у Всеукраїнській аграрній Раді.
«Зерновий коридор» від самого початку працює, м’яко кажучи, неідеально, постійно натикаючись на рифи бажаючих підзаробити зайву сотню тисяч доларів. То когось затримали, то когось піймали на хабарі.
Підкидає хмизу у вогонь і Росія. То погрожуючи виходом з угоди, то не інспектуючи кораблі.
Дійшло до того, що Міноборони РФ звинуватило Україну у порушенні угоди про «зерновий коридор». У заяві відомства йдеться про те, що 23 березня та 24 квітня Україна нібито здійснила атаки пункту базування російського флоту в окупованому Севастополі та «цивільної інфраструктури Криму» безекіпажними катерами. Також відомство заявило, що буцімто проведений аналіз маршруту руху безпілотників «показав, що всі вони були запущені з акваторії порту Одеси», визначеного для реалізації «чорноморської ініціативи». І додає, що «атаки ставлять під загрозу» чергове продовження «зернової угоди» після 18 травня.
Тим часом країни G7 закликали до продовження, повної імплементації та розширення критично важливої угоди про експорт українського зерна через Чорне море.
У комюніке, узгодженому після дводенної зустрічі в японському місті Міядзакі, міністри сільського господарства G7 "визнали важливість" угоди, заявивши: «Ми рішуче підтримуємо продовження, повну реалізацію та розширення (Чорноморської зернової ініціативи) BSGI».
"Ми засуджуємо спроби росії використовувати продовольство як засіб дестабілізації та інструмент геополітичного примусу і підтверджуємо нашу прихильність діяти солідарно і підтримувати тих, хто найбільше страждає від російської «мілітаризації» продовольства", - йдеться в комюніке.
Пошук альтернативи
Посол України в Туреччині Василь Боднар вважає, що Україні вже зараз слід готувати альтернативні варіанти доставки зерна на випадок блокування росією «зернового коридору» після 18 травня. "Нам треба думати над якимись альтернативними варіантами, якщо росіяни спробують заблокувати угоду 18 травня. Звичайно, що жоден із посередників не підтримує дій росії, але коли прийде 18 травня, ми побачимо, як кожна зі сторін буде діяти. Давайте враховувати внутрішню ситуацію в Туреччині. (Нагадаємо: 14 травня відбудуться президентські і парламентські вибори у Туреччині). Наскільки ООН буде спроможна «натиснути» на російську сторону, щоб ця ініціатива була продовжена. Можливо, вже зараз нам потрібно формувати плани "Б"і "С", куди підуть кораблі і чи вони підуть, якщо росіяни будуть створювати перешкоди чи блокувати саму ініціативу, чи загрожувати портам", - говорить Боднар.
Дипломат, коментуючи раніше висунуті росією умови для продовження «зернової угоди», нагадав, що 22 липня 2022 року було укладено два документи: перший «дзеркальний» документ - про зернову ініціативу, і другий - меморандум між росією і ООН про взаємодію у справі експорту сільськогосподарської продукції. У цьому меморандумі ООН обіцяла допомагати росії у розв’язанні питань, пов’язаних з експортом амоніаку, а також із запровадженими західними державами санкціями щодо російських компаній і портів, заходу в порти та страхування. «Якщо ви подивитеся на структуру документа, то це меморандум про наміри. І якщо ми розкладемо все по поличках, то ані посередники, тобто ООН і Туреччина, ані Україна, як сторона конфлікту з росією, не має жодного відношення до заходів, запроваджених країнами Заходу у відповідь на початок повномасштабної агресії проти України. Навіть якби хтось із посередників захотів чимось посприяти імплементації цього меморандуму, жодних практичних можливостей для цього немає. Це треба вести переговори чи залучати до цього країни, які запровадили санкції, але давайте все ж таки брати до уваги першопричину», - каже Боднар.
З одного боку «зерновий коридор» - вихід із ситуації, але паралельно і обмеження, адже ми не можемо вільно вивозити всі продукти відповідно до міжнародного права.
Зі скрипом, з постійними нервами, але «зерновий коридор» поки працює.
Ще одна сторона медалі
Давайте називати речі своїми іменами. Українське продовольство було відрізане від світу більше півроку. Частина підприємств була розтрощена, окремі намагалися релокувати потужності. Аграрії, які притримали кукурудзу аби профінансувати посівну 2022, змушені були віддавати її за безцінь, бо ніхто не знав, що буде далі. Коли вітчизняні аграрії вирішували питання свого існування, коли на внутрішньому ринку ціни були найнижчими в світі, інші країни користувалися можливостями зеніту світових цін. Всі були задоволені. В тому числі фермери в Європі, збуваючи вирощене за грубі гроші. Коли при ціні продовольчої пшениці в світі на фізичних ринках 330 USD/тонна FOB, українське підприємство отримувало 150 USD/тонна. Решту - між 330 та 150 - здирали з аграріїв охочі дорогою.
Чи новий сезон буде працювати за новими правилами? Навряд.
Правило «один продав дешевше, другий купив дешевше» ніхто не відміняв і воно працювало і буде працювати.
Турецькі повороти
Тим часом Туреччина запроваджує мито на деякі види зерна, включаючи пшеницю та кукурудзу, згідно з рішенням президента, опублікованим у вівторок в "Офіційній газеті". Імпортне мито вводиться після того, як деякі країни Європейського союзу оголосили про заборону на зерно з України. Окремі трейдери кажуть, що дії Туреччини переважно спрямовані на захист місцевого сільськогосподарського сектору напередодні виборів 14 травня. З 1 травня імпортне мито у розмірі 130% буде введене на імпортне зерно. Збирання врожаю пшениці та ячменю в Туреччині починається у травні. Туреччина знизила імпортне мито на зерно та інші сільськогосподарські товари після пандемії наприкінці 2020 року і припинила їх дію близько року тому.
Оцінки нового сезону
Аналітики вважають, що загальний урожай зерна в Україні може впасти на 13% до 45,6 млн. тонн порівняно з попереднім сезоном. Прогнози виробництва пшениці - 16,2 млн тонн, ячменю - 5,2 млн. тонн, кукурудзи - 22,9 млн. тонн.
Нагадаємо, Україна зібрала рекордні 86 млн. тонн зерна у 2021 році, зокрема 32 млн. тонн пшениці.
Міністерство аграрної політики оцінює врожай в поточному році на рівні 44,3 млн. тонн проти 53,1 млн. тонн в 2022. Великі ділянки території України окуповані та заміновані.
А поки в країні триває посівна. Фермери сподіваються на хороші ціни, влада намагається домовлятися про шляхи експорту. Світ чекає на українське зерно. Повіримо?
