Ірина Паламар, голова асоціації тваринників України, не може зрозуміти, чому проблематика АЧС не винесена на рівень державного питання? Чому не відбувається засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії на рівні Кабміну за участю прем’єра?
ПРЯМА МОВА
Актуальність обговорення цієї теми обумовлена тим, що вирішення питання щодо забезпечення розвитку тваринництва, створення сприятливих умов для експорту вітчизняної продукції на міжнародні ринки можливе лише за сприятливої епізоотичної ситуації в країні та виконання обов’язкових міжнародних вимог з питань охорони здоров’я тварин. Тому своєчасне виконання протиепізоотичних заходів має стратегічне значення для агропромислового комплексу.” – заявив Народний депутат України, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко під час свого виступу на комітетських слуханнях на тему: “Стан епізоотичної ситуації в Україні. Забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації та попередження спалахів хвороб тварин” вчора, 18 квітня 2017 року. І з цим важно не погодитися.
Але красивими й правильними словами в нашій країні вже нікого не здивуєш – суспільство й економіка потребують реальних дій. Дій, які будуть базуватися на реалістичному аналізі ситуації, що склалася в галузі. А вона на окремих напрямках кризова (наприклад у тваринництві).
З виступів окремих чиновників та політиків склалося таке враження, що ми живемо не в українських реаліях, а десь далеко в Данії, де кількість поголів’я наприклад свиней сягає 12 млн. голів – по 2 свині на людину; а не в Україні – де лише за рік (з лютого 2016 по лютий 2017 років) поголів’я скоротилось на 10,5% - до 6,3 млн. голів – 0,15 свині на людину. В Україні показник поголів’я свиней став навіть на 0,5% нижче історичного мінімуму, зафіксованого у 2005 році. І Держпродспоживслужба зі своїми завданнями справляється, і Міністерство аграрної політики та продовольства контролює процес, і в регіонах ситуація знаходиться під контролем!?
При цьому ключовим фактором падіння поголів’я (а значить й податків, доходів, робочих місць) стала не ринкова кон’юнктура, а стрімке розгортання епізоотії африканської чуми свиней.
Через АЧС експорт української свинини вже заборонили Молдова, Румунія, Вірменія, Білорусь.
Складно зрозуміти, чому до цього часу не відбувається аналізу причин виникнення спалахів? А якщо проводиться, то чому результати не оприлюднюються. Треба розуміти, що не знаючи першопричин виникнення не можливо подолати проблему. Як взагалі можна боротися з захворюванням, не проаналізувавши фактори та конкретні причини його поширення? Тобто, не встановивши діагнозу не можна призначити правильне лікування.
Відкритим залишається питання, чому проблематика АЧС не винесена на рівень державного питання? Чому не відбувається засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії на рівні Кабміну за участю прем’єра?
Однією з умов вдалої боротьби з хворобою – поінформованість про неї та методи захисту. Але і це залишається проблемою. В регіонах ми чуємо від людей, що ніхто не надає будь-якої інформації. А як відбувається спалах, тоді вже прибувають та знищують тварин. Питання про якість інформаційно-роз’яснювальної роботи. Для цього наша Асоціація започаткувала регіональні тренінги. У 2016 році навчання організовано у Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Київській областях. Кількість слухачів – близько 600: менеджмент свинарських господарств, практикуючі ветеринари, представники Держпродспоживслужби. У 2017 році перший тренінг ми провели у 5 квітня у Черкаській області, 11 квітня – Херсонська область. Надалі плануються інші регіони. Але чому це лише наша турбота й наші кошти? Де держава?
АТУ ініціювала розробку державної Програми профілактики та боротьби з поширенням захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017- 2022 роки в листопаді 2016 року.
Далі, відповідно до наказу Міністерства агарної політики та продовольства України від 26.12.2016 № 569 була створена Робоча група, що має займатись розробкою проекту Програми. За підсумками 26 лютого Держпродспоживслужба офіційним листом № 602-113-10/3390 подала розроблений проект документу на розгляд Міністерства агарної політики та продовольства України. Але наразі Програма має бути доповнена переліком конкретних заходів. Наша Асоціація спільно з науковцями вже розробила їх.
Але, минуло вже більше місяця, а зрозумілої відповіді від Мінагропроду ще немає. Проект Програми поданий до міністерства, лежить чи під сукном, чи просто припадає пилом, а АЧС все продовжує ставити нові антирекорди та додавати українській державі нових антирейтингів.
Наразі Асоціація тваринників України публічно звернулась до Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з тим, щоб у найкоротші терміни визначити подальші кроки щодо доопрацювання проекту Програми, спільної розробки комплексу заходів з подолання АЧС – ми їх вже пропонуємо, визначення обсягів фінансування.
Часто епізоотичні ризики створюються саме органами влади. Так, на засіданні Кабінету Міністрів України 10 березня було схвалено розпорядження про відміну наказу №99 Головного державного інспектора ветеринарної медицини України «Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур». Це може призвести до втрати Україною статусу вільної від ящура країни. Сьогодні Україна має статус МЕБ як країни, вільної від ящура, що дозволяє вільно експортувати продукцію тваринництва на міжнародні ринки й захищати свій ринок від продукції, вакцинованої проти ящура. При цьому, наявність Інструкції була та по суті є однією з найнеобхідніших умов отримання країною такого статусу. Скасування зазначеної Інструкції призведе до втрати країною статусу вільної від ящуру (до речі реально підтвердженого, а не декларативного) й може перетворити країну на смітник для потенційно небезпечної продукції, яку після зміни статусу можна буде імпортувати в Україну. При цьому інструкція не використовувалася як регуляторний акт: ніхто не тиснув на бізнес, не ходив і не перевіряв виконання цього документу, а він існував як стратегічна зброя — на випадок занесення вірусу на територію України. А поряд, в Російській Федерації він вже був зафіксований.
Є ще ситуація по нодулярному дерматиту. Наразі у Греції, Македонії, Чорногорії, Болгарії та деяких інших країнах світу фіксується захворювання на нодулярний дерматит великої рогатої худоби. Це захворювання небезпечне тим, що може викликати масову загибель тварин та призвести до повного закриття усіх міжнародних ринків. Нодулярний дерматит поширюється вже мінімум рік. Але до цього часу Держпродспоживслужба не ввела заборону на ввезення живих тварин та м’яса ВРХ із зазначених країн, й захворювання може вільно потрапити в Україну.
Де прозорі та оперативні рішення по дотаціям аграріям, по компенсаціям постраждалим в результаті епізоотій господарствам?
Якщо не буде об’єктивного аналізу та чесних відповідей на реальні питання, то ми можемо потрапити в ситуацію героїні відомої французької пісні – «Все добре, панні маркізо», яка перебуваючи в подорожі дзвонить додому й дізнається, що чоловік збанкрутував й застрелився, стайні й будинок згоріли, але хор слуг постійно повторює «все добре, прекрасна маркізо».
Також, використовуючи обмежені можливості комітетських слухань, я звернулась до міністра аграрної політики та продовольства Кутового Тараса щодо необхідності невідкладного схвалення Програми профілактики та боротьби з поширенням захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017- 2022 роки, визначення заходів та обсягів її фінансування».
