Олександр Кубраков. Кабмін
Мета – витіснити російську агропродукцію з ЄС

Віце-прем’єр з відновлення – міністр з розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що задача України – витіснити РФ з європейських ринків.
Далі – пряма мова.

Почнемо з найактуальнішої теми – ситуація на кордоні з Польщею. За останні місяці були протести далекобійників, потім почалися протести фермерів. Ви розумієте, що там взагалі відбувається?

На тлі загальноєвропейських страйків фермерів щодо захисту дотацій та місцевих виборів у Польщі різні політичні сили почали грати на тематиці ніби-то захисту аграрних ринків або перевізників. Ці страйки почалися при попередній урядовій команді, але вирішувати ці проблеми доведеться точно новій владі спільно з нами та ЄС.

Щодо суті проблеми. По-перше, поляки імпортують з Росії аграрну продукцію без черг через територію Білорусі. Це нещодавно показали ваші колеги-журналісти. І це ж підтверджує офіційна статистична інформація.

По-друге, насправді, транзит українського експорту через територію Польщі зменшився втричі порівняно з 2022 роком. В окремі місяці, коли ми були на піку, експортували біля мільйона тонн аграрної продукції через Польщу. А зараз – 350-370 тисяч тонн. Все інше у нас йде Чорним морем та Дунаєм. І жодних загроз для польського ринку немає.

До того ж, є офіційне підтвердження польських урядовців, що наша аграрна продукція не потрапляє на їх ринок, а транзитом йде далі до інших країн. Ми зі свого боку теж пояснюємо це польському суспільству через всі доступні механізми. Шукайте ворогів не тут (не в Україні, - ред.), у нас з вами один спільний ворог – росія.

А вас не дивує взагалі така квола, незрозуміла позиція польської влади? Чому вони бояться комунікувати з цими протестуючими? Питання лише у місцевих виборах, які у квітні відбудуться?

Думаю, що одна з причин – внутрішньополітична. По-друге, теми про українську аграрну продукцію та перевізників широко висвітлювалися і підтримувалися окремими політиками. Вони грають на цій темі. І, на жаль, отримали підтримку у частини польського суспільства. Так працює пропаганда. Люди не розуміють або не знають деталей, і вважають, що ми просто вже знищили їхніх фермерів, що наша аграрна продукція заполонила всі їх ринки, і тепер їм нема місця. Це неправда.

Наша мета – витіснити російську аграрну продукцію з ринку ЄС. І насправді ми це успішно робимо два останні роки.

Вам не здається, що, можливо, і українська влада мала діяти десь більш рішуче і показати польським колегам, що ми готові на якісь кроки у відповідь?

Ми діяли там, де це потрібно було. Наприклад, коли відкрили тимчасовий коридор через Чорне море. Ми діяли більш ніж рішуче, зокрема без будь-яких гарантій та страхових механізмів. Ми знаходили власників суден, які ризикували і йшли через цей коридор, переконували ринок, бізнес.

По-друге, паралельно відбувалися перемовини про надання Україні фінансової допомоги, про перспективи стати членом Європейського Союзу. Не варто забувати, що Польща, врешті-решт, це найбільший наш військовий хаб. Тобто це питання комплексне.

І я не можу сказати, що польський уряд бездіяльний. Страйк польських перевізників зупинився, зокрема і завдяки підписаному Меморандуму між протестувальниками та польським урядом.

Певним чином, я сподіваюся, ситуація владнається і з фермерами. Так, нам завжди хочеться отримати результат швидше. Ми тут заручники ситуації. Я чітко розумію, що це несправедливо, неправильно, некоректно. І так ніхто не повинен був робити.

А що це за заява пана Туска була про нібито можливість повного припинення торгівлі? Наскільки я розумію, це не дуже вигідно і самим полякам, оскільки вони до нас постачають продукції більше, ніж ми на їхні ринки.

Абсолютно вірно. І одразу після заяви було роз'яснення від його кабінету, що цитата вирвана з контексту. Цей меседж був для внутрішньої аудиторії – від закриття кордону програють і польські виробники.

Одразу відреагувала і українська сторона. Ніхто з нашого уряду, ніхто з нашої команди перемовини про закриття кордону не веде і вести не може – це самогубство. Ми говоримо про відкриття нових додаткових пунктів пропуску та про розблокування існуючих.

У нас мають скоро йти перемовини щодо продовження транспортного безвізу з ЄС, який діє до кінця червня. На початку року поляки говорили, що в них є якісь пропозиції до Єврокомісії щодо того, як відкоригувати дію цього режиму. Чи відомо вам про те, що хочуть нам запропонувати європейські партнери? І чи буде, власне, транспортний безвіз продовжено?

Я впевнений, що він буде продовжений. Без цього нам буде складно вижити. Я думаю, всі це прекрасно розуміють. Нагадаю, що в України підписана угода про лібералізацію саме з Європейським Союзом, а не з окремими країнами. І хоча ми чуємо інколи дискусії про повернення до дозвільної системи, але на це ніхто не піде – ані Україна, ані Європейський Союз.

Зараз, поки ситуація на кордоні ще не вирішена, можливо, нашим перевізникам є сенс шукати об'їзні шляхи? Наскільки може бути альтернативою Угорщина, Словаччина? Чи радите перевізникам користуватися цими маршрутами?

Ми робимо все, щоб альтернатив було більше. Сподіваюся, що з Угорщиною ми незабаром відкриємо додатковий новий пункт пропуску, а існуючий – “Лужанка” переформатуємо під пропуск порожніх вантажівок, тим самим збільшимо його пропускну здатність.

З Молдовою ми так само наприкінці березня відкриємо спільний додатковий пункт пропуску. Останні місяці він був на ремонті, до того – там був повний занепад. З Румунією у цьому році теж очікуємо відкриття нового пункту пропуску. З Польщею, до речі, теж. Проект, який почали будувати декілька років тому, завершимо цього року. Ми не зупиняємось, додаємо нові і розширюємо існуючі.

Через певний час перші контейнерні перевезення по Дунаю підуть з портів Ізмаїла та Рені. І це теж нам дозволить хоч якось розвантажити кордон з Польщею. Ну і плюс Одеса, глибоководні порти. Ми очікуємо, що перші контейнерні судна підуть з Одеси і в Одесу найближчі місяці. Це теж все зменшить навантаження на пункти пропуску.

Зараз частина контейнерних перевезень здійснюється через порти Польщі, далі вантажівками контейнери потрапляють в Україну. Якщо ми повернемось до контейнерних перевезень з портів Великої Одеси, то частину трафіку точно знімемо.

Торік росіяни взялися серйозно за наші порти, були ледь не щодня обстріли. Південь потерпав від атаки і "шахедів", і ракет. Інфраструктура була пошкоджена. Якщо я правильно розумію, нам вдалося дві речі зробити – відновити пошкоджені порти частково і посилити там ППО.

На превеликий жаль, руйнація нашої портової інфраструктури відбувається регулярно. Сьогодні вночі (2 березня, - ред.) в Одесі один з терміналів був пошкоджений російськими дронами. Також, на жаль, не всі термінали вдалося відновити. Є складні термінали і складні механізми, які не можна купити в найближчому будівельному гіпермаркеті і легко замінити. Все це потребує, якщо не років, то 10-15 місяців для отримання обладнання і, відповідно, ремонту.

Але, звичайно, ви праві, що спроможності української ППО в цьому напрямку суттєво посилились. Це перше, що допомагає роботі галузі. Друге – люди. Наші підприємці, іноземні підприємці, міжнародні корпорації, які присутні зараз тут, – продовжують працювати і за це їм велика подяка. Більше того, вони інвестують і будують нові термінали, наприклад, на Дунаї. Це дозволяє підтримувати нашу економіку.

Як ця історія з блокадою вплинула на постачання гуманітарних вантажів та озброєння?

Це точно вплинуло на нашу економіку, тому що значна частина продукції з доданою вартістю експортується якраз вантажівками в напрямку Польщі. Ми говоримо про мільярдні збитки через затримки, через збій постачання і так далі.

Якщо говорити про військові вантажі, було кілька випадків, коли протестувальники не дозволяли проїхати фурам з таким вантажем. Але треба віддати належне польській стороні, вони миттєво втручались і вирішували на місці.

Станом на зараз, які у вас відчуття, очікування, скільки знадобиться часу для того, щоб налагодити ситуацію на кордоні, домовитися з польською стороною і, власне, припинити ці всі знущання?

Звичайно, це більше залежить від польської сторони. І зі свого боку ще раз кажу, що в усіх перемовинах ми розуміємо складність ситуації, шукаємо і знаходимо компроміси. Як приклад – зупинка протестів польських перевізників. Ми знайшли вихід. Всі побачили, що за ці 2-3 тижні, коли кордон працював нормально не було черг на деяких пунктах пропуску. В електронній черзі можна було спокійно зареєструватися і одразу проїхати.

На вашу думку, на нашому шляху євроінтеграції, чим далі ми будемо йти, чи не буде у нас дедалі більше подібних випадків, конфліктних ситуацій як на кордоні, і не тільки з Польщею?

Усі нові країни-члени ЄС в тому чи іншому вигляді це проходили. Польща теж не так легко потрапила в ЄС, теж були страйки на кордоні, все це було. Зараз їхня економіка – п'ята-шоста у Євросоюзі.

Звичайно, будуть надскладні перемовини, особливо по аграрному, по металургійному сектору – наших найсильніших галузях. Але це нормальний шлях. Україна – велика країна, наш потенціал всі прекрасно розуміють.