СЕРГІЙ ТКАЧУК. ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБА
ПРО РИНКИ ЗБУТУ ТА ЯКІСТЬ ПРОДОВОЛЬСТВА

Держпродспоживслужба працює, аби українська продукція потрапляла на міжнародні ринки. Інформує Сергій Ткачук, очільник  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Завдяки скоординованій роботі силових відомств, Міністерства інфраструктури, усіх дотичних відомств у нас працюють зернові коридори і здійснюється експорт агропродукції. Це колосальна заслуга країни в умовах війни.

Що стосується безпосередньо роботи нашої Служби, то тепер ми працюємо з 63 країнами за 200 товарними позиціями, переважно це зернові культури, яйця та м'ясо птиці, молочні продукти. На сьогодні щодо експорту яблук тривають переговори з Індією, В'єтнамом, Канадою. Щодо Канади, до речі, ми відкрили експорт яєчних продуктів. Цього року також відкрили експорт меду в Китай. Українські виробники отримали можливість експортувати кормове борошно з птиці / риби до Ізраїлю. Кувейт відкрив ринок для наших експортерів риби. Працюємо, і я впевнений, що невдовзі фіналізуємо угоду про експорт борошна та гороху в Китай. Також лібералізували експорт садового матеріалу клена, вишні та черешні до країн ЄС, лохини до Ізраїлю, гірчиці до Перу, картоплі до Туреччини, насіння соняшнику та кукурудзи до Аргентини.

Крім того, нам вдалося спростити експорт зернових до Індії в частині вимог стосовно фумігації. Ми добилися того, що Україну включили до переліку країн, які не застосовують метилбромід для обробки зернових. Це дає змогу звільнити наших експортерів від сплати передбачених місцевим законодавством додаткових платежів за знезараження продукції.

Загалом сьогодні Україна на чолі з Міністерством закордонних справ та Міністерством економіки зайняла дуже активну позицію в роботі з експортерами. Ми активно працюємо над відкриттям нових ринків, оскільки розуміємо, що тепер для українського бізнесу це надважливе питання.

Інколи країни встановлюють такі вимоги, яким жоден наш виробник не відповідає, або просто фізично неможливо перевірити відповідність до якості. І партнерам це відомо. Наприклад, Регламент ЄС передбачає, що ми маємо перевіряти овочі та фрукти на вміст 486 нітратів, але найкращий наш Інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи наразі може перевірити близько 280 позицій.

Це називають нетарифними бар’єрами, коли на етапі переговорів встановлюють технічні, якісні чи інші вимоги щодо безпечності та якості продукції, які апріорі в цій країні не можна проконтролювати. Загалом кожна країна висуває максимум позицій і в результаті переговорів ці вимоги вже узгоджують.

Сьогодні багато країн відмовляються після відкриття номенклатури та погодження сертифікатів їхати на інспекцію до виробників в Україну через війну. Дехто погоджується провести перевірку онлайн, дехто довіряє нам інспекцію. А хтось каже, що почекають, поки завершиться війна. Тобто начебто ринок і відкрито, а технічно нічого реалізувати та експортувати не можна.

Від Польщі й загалом від жодної країни ЄС за останні пів року ми не отримали жодної нотифікації щодо якості зерна. За 2023 рік, наприклад, Держпродспоживслужба отримала претензії щодо якості українських зернових – всіх разом – на 0,17% від загального обсягу експорту. Та в нас похибки під час досліджень більші бувають!

Я б радше говорив про те, що наші експортери іноді не цікавляться вимогами в тій чи іншій країні постачання, і тому потрапляють у неприємні ситуації. Наприклад, здають зразки в лабораторію для перевірки на вміст п’яти позицій речовин, а продукцію після перетину кордону перевіряють на дев’ять позицій. Було в нас таке непорозуміння з експортом чорносливу, зокрема.

Про загальну інформаційну систему

У нас поки що немає інформаційної системи, яка б об’єднала різні реєстри й дані, щоб ветеринар міг надати довідки, орієнтуючись лише на електронну бірку тварини в реєстрі. Або розгляньмо систему «єРиба», яку нещодавно запустило Мінагрополітики. Товарна риба, яка пройшла всі стадії реєстрації з моменту надання дозволу на експлуатацію водойми до вилову, далі потрапляє на перероблення. І тут їй потрібен ветеринарний сертифікат. Якщо система «єРиба» є підтвердженням безпечності вирощеної продукції, то входом для рибної продукції на ринок перероблення стане система «єFood», де вона продовжить свій легальний шлях до споживача.

Тобто ми плануємо синхронізувати дані про вирощування, перероблення, ветеринарні дозволи, лабораторні дослідження і т.д. Тепер працюємо над цим разом з Мінцифри. Команда вже підібрана, до кінця року підготуємо технічне завдання. Потім запустимо експериментальний проєкт і розпочнемо тестування. Системою «єFood» планується охопити основні види продукції – м'ясо, рибу, борошно, яйця. Окремо буде блок за зерновими – обіг, експорт, перероблення, програми Державного аграрного реєстру тощо.

Усе це ми робимо в рамках цифрової трансформації Держпродспоживслужби, яка для мене є пріоритетом. Цифровізація – шлях до спрощення надання послуг, контролю безпечності продукції, прозорості ринку та зниження корупційних ризиків, а також потужний інструмент для забезпечення продовольчої безпеки та допомоги підприємцям у цей важкий час.

Усі наші лабораторії відповідають стандартам ISO і мають міжнародну акредитацію. Інша річ, що рухатися потрібно в ногу з часом. Як-от з перевіркою на вміст нітратів. Або на вміст трансжирів, які можуть відслідкувати лише три лабораторії в Україні. Ще одна актуальна проблема сьогодення – антибіотикорезистентність та спроможність України ефективно протистояти цьому явищу. Нам допомагають міжнародні партнери і з обладнанням, і з навчанням, і з обміном досвідом. Але з'являються нові хвороби, нові шкідники, нові дослідження…  В ідеалі, щоб покрити всю територію України, нам потрібно 7–8 потужних лабораторних хабів. І ми ставимо собі амбітне завдання це зробити.

Про перевірки бізнесу

У нас перевірки завжди розглядають як тиск на бізнес. Але до мене вже кілька разів зверталися великі бізнес-асоціації з проханням повернути перевірки. Чому? В Україні сьогодні дуже багато фальсифікату, до того ж через мораторій не контролюється імпорт. Добросовісний бізнес не може конкурувати з недобросовісними колегами та зазнає збитків. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ми провели близько 10 тисяч перевірок, і дві третини з них ініціювали суб'єкти господарювання.

Мораторій загалом виконав покладене на нього завдання – зробити все для того, щоби бізнес на початку війни працював і була забезпечена продовольча безпека. Але за відсутності контролю поступово з'являється вседозволеність, яка, на мою думку, уже в деяких сферах вийшла за межі здорового глузду. Наприклад, у нас почали підроблювати ветеринарні препарати.

Або візьмімо гуманітарні вантажі, які ми взагалі не перевіряємо. Їх завозять за декларативним принципом. І вже за моєї каденції були зафіксовані випадки ботулізму через вживання неякісних консервів, привезених як гуманітарних вантажів. А скільки до нас привозять протермінованої допомоги або на межі строку придатності…

Тому вважаю, що можна залишити мораторій для виробників у певних сферах, а для решти – повернути. Ми всі працюємо над тим, щоб якомога швидше інтегруватися до ЄС. Але наш бізнес до цього не готовий, і мораторій на перевірки це ще раз підтверджує. Коли Польща вступила до ЄС, через невідповідність до норм та регламентів закрилося близько 90% польських підприємств харчової галузі. В Україні, припускаю, через неготовність до змін це число буде не меншим.