АНАТОЛІЙ КІНАХ. УСПП
Про нестандартні рішення для експорту продовольства

Аби оперативно вирішувати проблемні питання українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомагати в  релокації підприємств із зон бойових дій, УСПП створив Антикризовий штаб допомоги промисловості та бізнесу. Одне з нагальних питань, на думку президента УСПП Анатолія Кінаха – знайти нетривіальні рішення для експорту, зокрема, продовольства.

Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна,  олійних. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому  ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти.

Наразі в  українських портах через російське вторгнення заблоковано 4,5 млн тонн зерна. Експорт вітчизняного АПК здійснюється виключно автотранспортом та залізницею в західному напрямі, проте пропускна здатність таких шляхів надто мала. За рік перевалка в українських портах складала 160 млн тонн, тоді як залізницею в нинішніх умовах 1 млн тонн в місяць або 12 млн. тон в рік. 

УСПП пропонує звернутися до міжнародних організацій, таких країн як Туреччина тощо із пропозицією спільно організувати коридор для вивезення заблокованого в портах зерна. 

Маємо домовленості із Німеччиною та Литвою по створенню так званого “зернового мосту” на експорт із використанням європейських залізниць та мережі терміналів. Це дасть змогу в 5 разів збільшити пропускну здатність, але цифра в річному вимірі все одно складе 65-70 млн. тонн або вдвічі менше експорту морськими шляхами. Причому ця робота тільки починається.

Зрозуміло, що це складне завдання, але принаймні потрібно починати консультації з ООН, іншими міжнародними та країнами-партнерами. Це зона спільного інтересу.

УСПП активно працює з європейськими партнерами в даному напрямі. Зокрема,  разом з Польщею (організаціями роботодавців, господарчою палатою) наприкінці травня  готується форум. Одним з його питань буде транспортна логістика, доступ до морських портів Польщі, формування умов транспортування нашої продукції через територію ЄС. Йдеться не лише про аграрний комплекс, а й про гірничо-металургійний. 

Це робимо для того, щоб виконувати свої зобов’язання і знизити гостроту продовольчої кризи, яку росія штучно намагається створити у світі.

На думку Кінаха, повоєнне відновлення України треба почати з інфраструктури, транспортну логістику: зруйновані мости, дороги, залізницю, відкрити морські порти. На другому місці — медицина, продовольча безпека.

Ми не зацікавлені економічно у тому, щоб війна мала затяжний характер змагання ресурсами. У 2022 році через війну з росією в Україні очікується падіння ВВП на 45%. На сьогодні 42% працездатного населення не працює. Експортери мають великі проблеми через руйнування транспортної логістики, блокування портів. Український експорт у березні упав на 52%. Нема можливості доставляти українське зерно в необхідних обсягах  до кінцевих споживачів тощо.  Чим швидше вдасться відігнати російські війська з території нашої держави, тим  менші втрати матиме українська економіка з точки зору її подальшого відновлення. І високоточна техніка і зброя цьому сприятиме як ніщо інше. В перспективі після нашої перемоги українське ОПК матиме нові масштаби, нам є що розвивати – власні розробки.