Бізнес очікує від Уряду реального плану дій для зменшення викидів СО2 в рамках Паризької угоди

30 липня Кабмін схвалив оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2). Документом закріплюється зобов’язання України скоротити викиди парникових газів до 35% до 2030 року (зменшення становить 65% від рівня 1990 року).

Для досягнення цієї мети передбачено ряд заходів, зокрема екомодернізація промислового та енергетичного секторів, розвиток ВДЕ, забезпечення енергоефективності будівель, перехід на електротранспорт, реформу управління відходами, поширення практик органічного та ресурсоефективного сільського господарства та реформу управління лісами. Орієнтовна вартість реалізації таких заходів — 102 млрд євро, які планують отримати від бізнесу та міжнародних партнерів.

Європейська Бізнес Асоціація вітає передбачення альтернативної цілі скорочення викидів на 37–42% за умови відсутності необхідних інвестицій у заходи з протидії зміні клімату та недосягнення інших умов, передбачених у НВВ2.

Водночас, бізнес-спільнота продовжує наполягати на впровадженні реальних механізмів для декарбонізації економіки і тому звертає увагу на наступні кроки, які мають бути зроблені для забезпечення виконання НВВ2 Україною.

Ціль зі скорочення викидів до 35% порівняно з 1990 роком є середнім показником між запропонованою у Сценарії 1 (43%) та Сценарїі 2 (26%). Відтак, відсутні чіткі орієнтири щодо показників, на які має вийти економіка для досягнення цілей НВВ2. Наприклад, відповідно до Сценарію 1 частка ВДЕ має скласти 14% у 2030 році, а до Сценарію 2 — 30%. А в інформаційно-аналітичному огляді узагалі стоїть показник від 17 % до 30 %. При цьому, у 2020 році частка ВДЕ дорівнювала 7%. Таким чином, необхідно чітко планувати розвиток ВДЕ у відповідності з розвитком регуляторного середовища, стану розрахунків на ринку електроенергії і встановлення тарифів на неї. Зокрема, важливо не допустити введення акцизу на ВДЕ та забезпечити погашення заборгованості перед виробниками.
Серед можливих причин коригування цілей не вказаний ймовірний вплив від запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів. За оцінками експертів Асоціації, вже у 2022 році дані про викиди від підприємств відповідно до МЗВ можуть зрости, що потребуватиме коригування Національного кадастру викидів парникових газів. Відтак, критично важливою буде розробка секторальних планів скорочення викидів з урахуванням тенденцій економічного зростання пост-COVID періоду, а також необхідних заходів державної підтримки.
Передбачені НВВ2 102 млрд євро інвестицій не мають достатньої деталізації. Відповідно до інформаційно-аналітичного огляду, потрібні детальні перерахунки для таких галузей як промисловість, транспорт та сектор постачання енергетичних ресурсів. Водночас, саме енергетика та промисловість складають 63% від загальної потреби в фінансуванні. Окрім цього, відповідно до НВВ2, ці кошти планується залучити за рахунок приватного сектору та міжнародних фінансових інвестицій. Водночас, спосіб залучення цих інвестицій, як і механізм державної фінансової підтримки не прописані. Тож бізнес звертає увагу на важливість створення регуляторної бази для залучення державних коштів у проєкти екомодернізації підприємств, зокрема, через цільове використання коштів екоподатку. Ключовим також буде розроблення механізмів залучення коштів від міжнародних фінансових організацій на такі цілі.

10.08.2021

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119