Незначні приморозки на поверхні грунту не мали істотного негативного впливу на озимину та ярину
Кінець першої — початок другої декад травня характеризувалися мінливою з коливаннями нічних і денних температур погодою.
Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5–6,0 0С нижчою за норму і становила 6,5–15,0 0С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 16 до 27 0С тепла, поверхня ґрунту вдень прогрівалася до 35–49 0С, мінімальна — знижувалася від 0 до 11 0С тепла, на поверхні грунту — від 6 0С тепла до 4 0С морозу.
Опади різної інтенсивності відмічалися майже на всій території країни у вигляді дощу. Так, за повідомленнями науково-дослідних установ Академії, їх кількість становила: у Харківській області — 16–20 мм (100–143 % норми), у східних та південних районах області — 22–25 мм (157–192 % норми); у Кіровоградській області — 15–34 мм (133–259 % норми), у крайніх західних, південних та південно-східних районах — 6–9 мм (47–80 % норми), у Сумській — 30,1 мм (192 % норми); у Дніпропетровській — 6–17 мм (45–130 % норми), у Львівській — 16,3 мм (68 % норми); у Київській — 11,8 мм (69 %норми); у Житомирській — 2–3 мм (23 %норми), у Херсонській — 0–14,6 мм (0–127 % норми).
Станом на 8–10 травня запаси продуктивної вологи в орному (0–20 см) та метровому (0–100 см) шарах грунту були: у Кіровоградській області — достатніми та оптимальними і становили 27–39 мм та 136–183 мм відповідно, у Харківській області — на переважній частині добрі та становили 27–33 та 138–157 мм відповідно, у центральних районах області — 17 (недостатні) та 100 мм (задовільні) відповідно; у Дніпропетровській — 24–41 мм (достатні та оптимальні), на півночі та сході області — 17–19 (недостатні) та 105–155 мм відповідно; у Херсонській — у метровому шарі ґрунту під посівами пшениці озимої по пару — 69 мм, пшениці та ріпаку озимих на зрошені — 115 мм, ячменю озимого на зрошені — 107 мм, ячменю ярого після сорго — 82 мм, кукурудзи і сої на зрошені — 136–148 мм, на чорних парах — 92 мм.
Агрометеорологічні умови, які склалися протягом останнього місяця, для росту та розвитку озимих культур у цілому були сприятливими, а холодна погода дещо стримувала вегетацію ранніх ярих та зернобобових культур. Разом з тим, незначні приморозки на поверхні грунту, які спостерігалися протягом останнього часу, не мали істотного негативного впливу на рослини озимих та ранніх ярих культур.
За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» рослини пшениці озимої перебувають на початку VІ етапу органогенезу за Куперман (фаза «вихід у трубку»), або на 33–34 стадії розвитку за Всесвітньою шкалою фаз росту і розвитку рослин (ВВСН). Висота рослин 40–45 см, довжина конуса наростання — 6,0–7,2 мм. Стан посівів добрий.
Рослини тритикале озимого перебувають на VІ етапі органогенезу за Куперман (фаза «вихід у трубку»), або на 35–36 стадії розвитку за ВВСН. Висота рослин 50–55 см, довжина конуса наростання — 20–27 мм. Стан посівів добрий.
Рослини жита озимого перебували на VІІ етапі органогенезу за Куперман (фаза «вихід у трубку»), або 37–38 стадії розвитку за ВВСН. Висота рослин 70–76 см, довжина конуса наростання — 85–90 мм. Стан посівів добрий.
Рослини ячменю озимого перебували на VІ етапі органогенезу за Куперман (фаза «вихід у трубку»), або на 35–36 стадії розвитку за ВВСН. Висота рослин 40–42 см, довжина конуса наростання — 18–20 мм. У південних областях — у фазі «поява прапорцевого листка», на ранніх посівах скоростиглих сортів цієї культури (Гордість Пальміри, Достойний) спостерігається фаза «поява колоса». Стан посівів добрий.
У ріпаку озимого на більшості площ тривають фази «утворення суцвіть», у південних областях — «масове цвітіння».
Ярі зернові колосові культури (пшениця, ячмінь, овес), висіяні 5 квітня, перебувають у фазі «кущіння», або на 28–29 стадії розвитку за ВВСН. У північних областях триває фаза «сходи», або 09–12 стадії розвитку за ВВСН. Висота рослин не перевищує 9 см. Стан посівів добрий.
У люпину вузьколистого вже наявна друга пара справжніх листків при висоті рослин 7,1–8,5 см. Стан посівів в основному добрий.
На посівах гороху рослини знаходяться у фазі «3-й листок», соняшнику та кукурудзи — «сходи». Стан посівів добрий.
На думку вчених Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН на початку фази «трубкування» озимої пшениці доцільно проводити позакореневе підживлення азотними добривами, мікродобривами, використовувати стимулятори росту, що сприятиме синхронному розвитку колосків, підвищить урожайність. Дане підживлення мало впливає на якість зерна, але є передумовою для його формування та сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30 % загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50–60 %, або N60–90. До підживлення доцільно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами.
Науковцями Інституту захисту рослин НААН проведено моніторинг фітосанітарного стану посівів, який показав, що триває вихід жуків піщаного мідляка на поверхню грунту та заселення ним посівів пшениці озимої, ячменю ярого, гороху. У посівах озимих зернових колосових культур відмічене заселення: клопами смугастим та шкідливою черепашкою, хлібними блішками, злаковими цикадами, шведськими мухами, пшеничною (чорною злаковою) мухою, злаковими попелицями та хлібною жужелицею, а також ураження рослин кореневими гнилями, септоріозом і борошнистою росою у слабкому ступені.
19.05.2021
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
