Фітосанітарний стан у посівах озимих зернових не викликає особливого занепокоєння - НААН Украъни

Фітосанітарний стан у посівах озимих зернових культур не викликає особливого занепокоєння. Так, за даними Інституту захисту рослин НААН на площах пшениці озимої личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5–1,0 екз./м2, максимально до 2 екз./м2 (Запорізька, Дніпропетровська області) пошкодили
0,5–2,0 % рослин на 5–14 % площ (Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська, Луганська, Харківська, Полтавська, Кіровоградська, Тернопільська, Житомирська області).

За сталої теплої погоди на посівах озимини розпочнеться масовий переліт та живлення клопів шкідливої черепашки. Міграція цих шкідників може тривати майже місяць. Для стримування заселення посівів цим шкідник у фазу «вихід рослин у трубку» за чисельності дорослих особин 2,0–4,0 екз./м2 проводять обприскування крайових смуг шириною до 150 м, а за необхідності і все поле.

Триває літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної) за допорогової чисельності 1–6 екз./100 п.с. (Одеська, Дніпропетровська, Луганська, Черкаська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Житомирська області)

Хлібні блішки заселили та пошкодили 0,5–3,0 % рослин на 5–34 % площ. Відмічено активізацію та розселення злакових попелиць — 1–5 % рослин на
4–30 % площ. Почалось розселення та живлення злакових п’явиць на озимих культурах, загалом крайові смуги заселено 1 % рослин на 4–8 % площ.

Хворобами: борошнистою росою уражено 1–12 % рослин, на 3–29 % площ; септоріозом — 1–14 % рослин на 5–28 % площ, найбільшого поширення хвороба набула у Харківській і Львівській областях, де на 44 і 73 % площ уражено 2–5 % рослин; кореневими гнилями — 1–7 % рослин на 3–20 % площ, максимально на
61 % уражено 1–2 % рослин (Харківська обл.); гельмінтоспоріозом — до 15 % рослин на 15–42 % площ (Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська, Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська області); бурою листковою іржею — 0,5–2,0 % рослин на 5–39 % площ (Одеська, Хмельницька, Кіровоградська області).

На площах ріпаку озимого чисельність хрестоцвітних блішок допорогова, заселено 1–5 % рослин на 6–41 % площ. Ріпаковий квіткоїд з країв поля заселив 1–3 % рослин на 1–9 % площ. Прихованохоботники (стебловий капустяний, великий ріпаковий, насіннєвий) заселяють 5–45 % рослин на 7–30 % площ. Ріпакового листоїда виявлено у Кіровоградській області на 26 % площ заселено 5 % рослин. Піщаного мідляка виявляють на 8 і 50 % площ, озиму совку на 14–35 % площ (Кіровоградська і Дніпропетровська області) і на 100 % у Хмельницькій області за чисельності 0,2–1,0 екз./м2, пошкоджено 0,2–1,0 % рослин. Оленкою волохатою заселено 1 % площі, пошкоджено 1 % рослин за середньої чисельності 0,5–1,0 екз/рослину (Одеська область).

Мишовидні гризуни шкодять у південних і центральних областях країни за чисельності 1,0–2,0 колонії/га, у західних областях — 1–3 колоній/га, на 13–23% площ озимих зернових і ріпаку, максимально на 68–100 % (Харківська, Львівська, Тернопільська області). Для попередження подальшого розселення шкідників у господарствах проводять заходи захисту (ЕПШ 3–5 колоній/га). У багаторічних травах, неорних землях чисельність мишоподібних гризунів — 2–5 колоній/га на 20–100 % площ.

У другій декаді квітня утримувалася відносно тепла, але зі значними коливаннями нічних і денних температур та опадами різної інтенсивності, погода. Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 0,1–1,8 0С вищою за норму і становила 1,6–12,3 0С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 10 до 24 0С тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 25–40 0С, мінімальна — знижувалася від 10 0С тепла до 3 0С морозу, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см спостерігались заморозки від 0 до 5 0С морозу.

Опади різної інтенсивності у вигляді дощу, у деяких регіонах у вигляді мокрого снігу відмічалися на всій території країни. Так, за повідомленнями науково-дослідних установ Академії їх кількість становила: у Харківській області — у південній, східній, західній частинах області — 14–17 мм (117–145 % норми), у північних, південних та центральних районах — 26–38 мм (235–300 %), у північних, північно-західних — 21–23 мм (175 — 190 % норми); у Херсонській — 5–25 мм (36–178 % норми); у Кіровоградській — 6–13 мм (44–91 %), у південно-західних та крайніх західних районах області — 18–24 мм (117–161 %); у Дніпропетровській — 11–30 мм (85–230 %), в окремих районах на півночі та сході — 31–50 мм (240–385 %), на крайньому заході області — 6–10 мм (45–80 % декадної норми), у Київській — 20,0–22,2 мм (105–117 %), у Житомирській — 8–10 мм (35–40 % норми), у Львівській — 10,0–12,6 мм (35–48 % норми).

Протягом останнього тижня агрометеорологічні умови для весняного розвитку озимих культур та початкового росту ранніх ярих культур складались добре. Помірно низькі температури повітря, які спостерігалися упродовж другої декади квітня, стримують непродуктивні витрати вологи. Переважна її кількість використовується на потреби рослини. Відбувається активний ріст вторинної кореневої системи, що надзвичайно важливо за ймовірного пересихання у подальшому орного шару ґрунту. Опади поповнювали ґрунт продуктивною вологою, що сприяло утриманню вологозапасів переважно на доброму та оптимальному рівнях, а верхній шар ґрунту місцями навіть перезволожений, що призводить до затримки польових робот.

За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» на даний час рослини пшениці озимої оптимальних строків сівби перебувають наприкінці IV — на початку V етапу органогенезу (початок фази «трубкування»). Висота рослин 21–23 см, довжина конуса наростання — 2,0–2,2 мм. Стан посівів добрий.

Рослини тритикале озимого перебувають на V етапі органогенезу (фаза «вихід у трубку»). Висота рослин 19–23 см, довжина конуса наростання — 3,2–3,5 мм. Стан посівів добрий.

Рослини жита озимого перебувають наприкінці V — на початку VІ етапу органогенезу (фаза «вихід у трубку»). Висота рослин 25–30 см, довжина конуса наростання — 4,8–5,0 мм. Стан посівів добрий.

Рослини ячменю озимого перебувають на V етапі органогенезу (фаза «вихід у трубку»). Висота рослин 17–19 см, довжина конуса наростання — 3,0–3,3 мм. Стан посівів добрий.

У ріпаку озимого відмічаються фази «стеблування» та «поява суцвіть».

За рекомендаціями науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на початку фази «вихід у трубку» необхідно провести друге підживлення озимих культур, тому що це критичний період щодо забезпечення рослини азотом: відбувається закладання елементів продуктивності колосу. Норма внесення добрив: під сорти інтенсивного типу — N60–80, під сорти напівінтенсивного типу — N30–45. Уточнення дози потрібно провести за даними тканинної діагностики, що дозволить більш економно використати азотні добрива. Форми добрив: аміачна селітра, КАС і карбамід у сухому вигляді.

На сьогодні продовжується сівба ранніх зернових та зернобобових культур. На ранніх посівах ячменю ярого і гороху відмічається проростання зерна та сходи, але недостатнє теплозабезпечення дещо подовжує період появи сходів. Вологозабезпеченість орного шару ґрунту достатня. Разом з тим, умови для проведення сільськогосподарських робіт були малосприятливими через дощі та перезволожений верхній шар ґрунту.

27.04.2021

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119