Посіви озимих зернових культур знаходяться у доброму та задовільному стані

У цілому, на даний час посіви озимих зернових культур знаходяться у доброму та задовільному стані.

Необхідно звернути увагу, що за великої строкатості висоти снігового покриву більш рівномірно він буде залягати на полях, де збереглися рослинні рештки,у тому числі стерня попередньої культури (при використанні No-till технології). Нинішня зима в котре переконує в доцільності її застосування. Окрім більш-менш рівномірного залягання снігового покриву рослині рештки попередньої культури надійно захищають посіви від льодяної кірки, а також підвищує температуру ґрунту на глибині залягання вузла кущінням на 3–4°C, йде мова в огляді НААН.

Перша декада лютого характеризувалася дуже контрастною за температурним режимом погодою, від теплої з опадами на початку декади до холодної з сильним вітром, хуртовиною, з сніговими заметами, налипанням мокрого снігу, ожеледицею у подальшому.

Середньодобові температури повітря у деяких областях (Кіровоградська, Харківська, Херсонська області) були вищими за норму на 1,0–4,3°C і становили від 1,3°C морозу до 4,7°C тепла, а в деяких областях (Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Житомирській, Львівській області) вони були нижчі за норму на 0,9–5,5°C і становили 4,4–10,1°C морозу. Максимальна температура повітря на більшій частині території країни протягом декади підвищувалася до плюсових значень і знаходилася у межах від 3 до 13°C тепла, мінімальна — знижувалася від3 °C морозу (Херсонська область) до 14–16°C морозу (Кіровоградська, Харківська, Житомирська області), на поверхні грунту — 8–16°C морозу.

Опади різної інтенсивності, які були на початку першої половини першої декади лютогоу вигляді дощуз відлигами та мокрого снігу, змінилися у другій половині декади на сильні снігові хуртовини. Так, за даними наукових установ Академії кількість опадів у Харківській області становила — 30–50 мм, висота снігового покриву — 2–8 см, у Дніпропетровській — 25–30 мм,4–7 см; у Сумській-3–5 мм, 15–20 см; у Кіровоградській — 28–45 мм, 2–23 см; у Київській — 25–36 мм, 20–27 см; у Львівській — 35,0–41,3 мм, 23–27 см; у Житомирській — 20–26 мм, 25–30 см відповідно,у Херсонській — 10,0–12,2 мм,сніговий покрив відсутній.

У період інтенсивного похолодання у другій половині декади лютого мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі знижувалася до 1–8 °C морозу, що значно вище критичної температури вимерзання,особливо за умов наявності снігового покриву. За розрахунками агрометеорологів критична температура вимерзання становила:для пшениціозимої середньої морозостійкості у фазі «кущіння» — мінус 13–17 °C, дляпшениці озимої у фазі «сходи і 3-го листка» — мінус 12–13°C, для жита озимого — мінус 15–17 °C,для ячменю та ріпаку озимих — мінус 10–14 °C.

Протягом січня — першої половини лютого спостерігалися значні коливання температурного режиму. Періоди сильних морозів змінювались відлигами і навпаки. Це може негативно вплинути на процес перезимівлі озимих зернових культур.Дещо проблемним залишається стан рослин, особливо тих, які ввійшли у зиму недостатньо розвиненими, а саме у фазі «шилець» та «2–3 листка». Проте, наявність снігового покриву запобігає суттєвому промерзанню грунту.

На даний час уміст цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН становив 21–22 %, Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН — 32–37%, ННЦ «Інститут землеробства НААН» — 15–26% на суху речовину, загибелі рослин не встановлено. Показники вмісту легкорозчинних вуглеводів у вузлах кущіння та результати прискореного відрощування свідчать, що життєздатність рослин є високою.За результатами відрощування монолітівв Інституті рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН станом на 10–11 лютого життєздатність посівів озимих зернових культур становить для пшениці м’якої озимої 92–97% (для сортів з середнім рівнем стійкості 83–89%), для тритикале озимого — 93–96%, для жита озимого — 95–98% життєздатних рослин.Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах свідчить про те, що лише в окремих сортів пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з підвищенням температурного режиму після відновлення весняної вегетації.

За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Степу НААН у Кіровоградській області в наслідок випадання опадів у вигляді дощу за температури повітря нижче 0°C на поверхні снігу утворилася висяча мутна льодяна кірка товщиною 0,8–1,3 см. Зазвичай висяча кірка не шкодить рослинам, навіть відіграє певну захисну дію, проте, при тривалому її існуванні може викликати випрівання. У південно-східних районах області, де висота снігового покриву була незначна і становила 2–3 см, при відтаванні снігу в низинних частинах полів утворилися блюдця з притертою льодяною кіркою. Ця кірка механічно пошкоджує рослини та посилює негативну дію морозів, а тому у місцях її утворення може призвести до загибелі рослин.

Короткочасна підвішена льодова кірка утворилася і на полях Дніпропетровської області, але вона в останній день декади з підвищенням температури повітря повністю розтала.

16.02.2021

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119