Стан посівів озимих зернових, на завершення третьої декади січня, на більшості площ є добрим та задовільним

У третій декаді січня спостерігалася нестійка за температурним режимом погода, із значними опадами у вигляді спочатку дощу, а потім мокрого снігу.

Середньодобові температури повітря були вищими за норму на 3,9–9,1 0С і становила від 4 0С морозу до 6,2 0С тепла. Максимальна температура повітря на більшій частині території країни підвищувалася до плюсовиз значень і була в межах від 8,5 до 13 0С тепла, на решті території — до 1,3–7,4 0С тепла, мінімальна — знижувалася до мінусових значень і становила на півдні та заході 2–7 0С, на решті території країни — 12–16 0С морозу.

Опади різної інтенсивності протягом всієї декади спостерігалися на початку у вигляді дощу, в останні дні — у вигляді снігу. Так, за інформацією наукових установ НААН у Дніпропетровській області кількість їх становила приблизно 24 мм, що вдвічі більше декадної середньобагаторічної норми, у Херсонській області — 14,2–24,3 мм, що дещо покращило волозапаси у верхньому шарі грунту, але лише на полях, де він розмерзся, у Харківській області у північних, північно-західних та подекуди у південних районах — 18–22 мм, або 117–123% від норми, на решті території сума опадів склала 16–20 мм, або 128–134% норми, у Львівській області — 8,1 мм.

Глибина промерзання грунту, за даними Укргідрометеоцентру, станом на кінець другої декади січня на більшій частині території країни становила від 11 до 50 см. У Закарпатській, Волинській, Житомирській, у більшості районів Львівської, Рівненської, в окремих районах Київської, Одеської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Тернопільської та Хмельницької областей глибина промерзання ґрунту не перевищувала 10 см, місцями у Закарпатській, Хмельницькій та Одеській областях ґрунт під снігом був талий.

Різке потепління, яке почалося на початку третьої декади призвело до досить швидкого танення снігу на полях, а верхній шар грунт почав відтавати. Разом з тим, на більшості полів коренева система рослин озимих культур перебуває у мерзлому ґрунті, тому активізації росту надземної частини рослин не відмічається.

Рівень загартування озимих зернових культур за наявної теплової аномалії, якщо вона триватиме більше декади, може знизитись залежно від градієнта температури. За попередніми даними, станом на 28 січня рівень критичних температур для нормально розкущених рослин пшениці м’якої озимої, рекомендованих до вирощування у Харківській області становить 14-
16 0С морозу, тритикале — 16–17 0С, жита — 19 0С. Рослини на слаборозвинутих посівах мають морозостійкість на 2–3 0С нижчу. У Херсонській області рівень критичних температур у сортів середньої морозостійкості становить 17–19 0С, у сортів високої морозостійкості — 19–22 0С, у Київській області — у сортів пшениці та тритикале озимих середньої морозостійкості — 13–15 0С, жита озимого — 14–16 0С, ячменю озимого — 9–11 0С.

За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН вміст цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої станом на 14 січня становив у середньому 22,3 % з коливанням від 21до 22 % у рослин пізніх строків сівби, де рослини сформували 3–4 листки і до 24% — у рослин ранніх та оптимальних строків сівби.

За період з 16 по 21січня (під час низького температурного режиму) зниження вмісту цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої майже не відбулось, кількість їх за сівби в оптимальні строки становила від 22,2 до
23,5 %, при пізніх строках сівби — 21–22%.

Впродовж звітного періоду загрозливих метеорологічних явищ для перезимівлі озимих зернових культур на території країни не виникало. Низькі температури повітря, які спостерігалися протягом 15–19 січня були короткотривалими й не мали негативного впливу на стан озимих культур. Крім того, на більшій території країни утворився сніговий покрив висотою 5–20 см, який створював добрий теплоізоляційний ефект.

На даний час, посіви, як і раніше, знаходяться у стані зимового спокою, але з продовженням потепління у рослин озимих зернових культур можуть початися незначні ознаки життєдіяльності, що проявляться у зміні кольору та відростанні листкових пластинок. Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах та відрощування їх за допомогою експрес-методів свідчать про те, що лише в окремих сортів пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з наростанням температурного режиму.

За результатами відрощування монолітів науковцями Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН станом на 26–27 січня життєздатність посівів озимих зернових культур висока і становить: для пшениці м’якої озимої 94–97%; для тритикале — 94–98%; для жита — 96–99% життєздатних рослин.

У цілому, стан посівів озимих зернових, на завершення третьої декади січня, на більшості площ є добрим та задовільним.

Разом з тим, метеорологічні умови, які спостерігаються протягом останніх днів, створюють нові виклики у перезимівлі озимих культур: на глибині залягання вузла кущіння температура становить близько 0 0С, грунт під сніговим покривом талий. За таких умов рослини витрачають цукри на дихання, що веде до їх виснаження. В свою чергу ослаблені рослини піддаються негативній дії грибкових патогенів. Тому, постійний контроль за станом озимих культур повинен бути впродовж усієї перезимівлі.

01.02.2021

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119