Прогнозована врожайність сої очікується у межах від 1 до 2,6 тонн/га

Остання декада серпня - початок вересня характеризувалися неоднорідною за температурним режимом та вологозабезпеченням погодою.

Реакцією сої на високу температуру і недостатню кількість вологи є передчасне утворення в рослині етилену, або як ще його називають «гормону старіння». Наслідком його дії стала надмірна абортація бобів сої. Основне занепокоєння викликають поля під соєю пізніх строків сівби (ІІІ декада травня - початок червня), а також посіви з недостатнім вологозабезпеченням кореневмісного шару грунту, на яких у рослин відмичається відмирання верхніх бобів, висихання листя та формування недорозвиненого (плюского) зерна у бобах нижнього ярусу.

Прогнозована врожайність сої залежно від регіону, температури повітря, вологозабезпечення грунту та технології вирощування очікується у межах від 1,0 до 2,6 т/га, валовий збір - у межах 2,5–3,5 млн тонн.

Середньодобова температура повітря виявилася на 2–7 0С вищою за норму і становила від 15,6 на заході до 24,8 0С тепла на півдні, максимальна температура повітря досягала 30–36 0С, мінімальна у найхолодніші ночі знижувалась до 7–11 0С, в Івано-Франківській та Луганській областях - до 4–6 0С. Поверхня грунту вдень нагрівалася до 49–60 0С, вночі охолоджувалася до 4–17 0С тепла. Відносна вологість повітря у середньому становила від 45 до 80%. У південних, східних та центральних областях у денні години відмічалося її зниження до 30 % і нижче.

Протягом останньої декади серпня опади різної інтенсивності відмічалися майже на всій території країни. В окремих районах Івано-Франківської, Тернопільської, Вінницької, Полтавської, Чернігівської та Дніпропетровської областей спостерігалися локальні зливи з кількістю опадів 26–42 мм. Серпнева кількість опадів у Київській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях становила 54–71 % норми, у Волинській та Рівненській - була близькою до норми (33–65 мм), на решті областей вона склала 25–50 % (15–30 мм). Дощі, які пройшли, дещо покращили зволоження грунту - від сухого до слабозволоженого, але високі температури повітря швидко нівелювали цей ефект.

За даними Укргідрометеоцентру тривалість періоду без ефективних дощів за два місяці (липень-серпень) досягла 45–55 дні. У більшості областей південно-східної та центральної частини країни протягом цього періоду не випало жодного ефективного дощу. У кінці серпня, за експертною оцінкою та фактично визначеними запасами вологи у ґрунті, засухою було охоплено близько 50 % площ призначених для сівби озимих культур під урожай 2021 року. Запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту на цих площах були незадовільними (менше 10 мм) та недостатніми (11–20 мм). На багатьох площах вологи в орному шарі грунту взагалі не було. Лише у західних та на окремих площах Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Сумської та Чернігівської областей вологозабезпечення було достатнє (21–46 мм).

Опади, які спостерігаються протягом останніх днів, припинили тривалий бездощовий період, дещо пом’якшили умови завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур, сприяли поповненню верхніх шарів грунту вологою і створили задовільні умови для підготовки грунту до сівби озимих зернових культур та сприяли утворенню сходів ріпаку озимого, посіяного у другій декаді серпня.

Разом з тим, при підготовці грунту до сівби озимих зернових культур необхідно пам’ятати, що глибокий як полицевий, так і безполицевий обробіток є неефективним через можливість вигортання на поверхню брил та погіршення загальної структури посівного шару. Перевагу слід надавати поверхневому і мілкому обробітку ґрунту на глибину до 12 см переважно дисковими знаряддями з обов`язковим прикочуванням. Коток повинен бути кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, який подрібнюватиме крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

При підготовці насіннєвого матеріалу необхідно звернути особливу увагу на його якість. Сівбу треба проводити лише підібраним сортовим та попередньо протруєним насінням тієї чи іншої культури з використанням відповідної технології їхнього вирощування, що дасть змогу максимально реалізувати потенціал сортів та отримувати високі й стабільні врожаї у кожному господарстві. Добираючи сорти, потрібно також знати різницю між сортами щодо витривалості до посухи і суховійних явищ, оскільки вони по-різному реагують на цей чинник. Важливо також враховувати стійкість рослин окремих сортів до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі, весняних заморозків та похолодань.

Враховуючи, що на початок вересня у посівному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога, для отримання сходів озимих культур проводити сівбу у ранні строки не рекомендується, так як насіння, яке тривалий час знаходиться у ґрунті не проросте і втратить свою життєздатність. Навіть після випадання опадів сходи з’являються зрідженими. Виходячи з цього, посів озимих культур необхідно провести не раніше 15 вересня до 1–5 жовтня в сухий ґрунт (за відсутності опадів). При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10 %, а глибину заробки насіння зменшити до 3–4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву у значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи у ньому. При розрахунку норм висіву необхідно враховувати густоту сходів не менше 400 шт./м2 .

Складні погодні умови протягом вегетації кукурудзи вплинули на ріст та розвиток цієї культури. У посівах виявлено рослини кукурудзи, запилення яких відбулося під час стресу (тривала посуха з середини вегетативного розвитку до початку наливу зерна) і сформували початки, частка зерен яких невиповнена (синдром недозрілих качанів - маленькі деформовані качани з невеликою кількістю зерен, особливо на верхівці) або взагалі відсутня зав’язь (від 30 до
80 %). Температурні стреси сприяли формуванню кількох генеративних пагонів з одного вузла - декілька качанів розвиваються на одній спільній ніжці. Деякі з них містять плюскле недорозвинене зерно або взагалі без нього. Також у рослини кукурудзи з нормально вегетуючими генеративними органами відмічені аномалії - формування качана на волоті, які також з’явилися через стресові ситуації.

Тому на думку вчених прогнозована врожайність кукурудзи на зерно залежно від регіону очікується у межах від 2–3 т/га (на півдні та центральній частині країни) до 6–7 т/га (на решті території країни). Очікуваний валовий збір зерна кукурудзи у 2020 році може становити 32–33 млн тонн.

На більшості площ посівів соняшника спостерігається достигання насіння, особливо у південних та центральних областей, де вже розпочалося збирання цієї культури. Через дефіцит грунтової та повітряної вологи й надмірно високих температур повітря під час його цвітіння на деяких посівах спостерігається низька виповненість кошиків, на окремих гібридах - початок розвитку сухої гнилі кошиків.

Прогнозована врожайність соняшника залежно від регіону очікується від дуже низьких - 0,3 т/га (на півдні та центральній частині країни) до 1,6–3,6 т/га (на решті території країни). Очікуваний валовий збір зерна соняшника у 2020 році прогнозується у межах 13–15 млн тонн.

НААН

05.09.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119