Агрометеорологічні умови протягом серпня науковці називають малосприятливими для подальшого росту пізніх культур
Агрометеорологічні умови протягом останнього місяця, а саме: зниження нічних температур повітря до 7–9 0С, на початку першої декади серпня; підвищення максимальних температур повітря вдень до 35 0С тепла; високі температури грунту на глибині 10 см та відсутність ефективних опадів були мало сприятливими для подальшого росту та розвитку пізніх культур, але для завершення жнив, накопичення цукрів у плодових та ягідних культур вони були сприятливими.
Перша половина серпня характеризувалася переважно спекотною і майже сухою погодою. Середньодобова температура повітря на 0,5–6,1 0С перевищувала декадну норму і становила від 18,0 0С на півночі та заході країни, до 27,5 0С тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась у південних областях до 34–37 0С, у західних та північних — до 29–31 0С тепла, мінімальна у найхолодніші ночі знижувалась до 9–11 0С, на півдні — до 16–19 0С. Поверхня грунту вдень нагрівалася до 50–60 0С, вночі охолоджувалася до 8–12 0С тепла.
За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря вище +10 0С були близькими або на 25–45 0С вищими за середі багаторічні показники і становили: у Степу — 980–1160 0С, за середньої багаторічної норми — 955–1115 0С; Лісостепу — 735–1000 0С (740–955 0С); на Поліссі — 700–850 0С (705–820 0С). Суми ефективних температур повітря вище +15 0С були на 60–100 0С вищими за середні багаторічні показники і за агрокліматичними зонами становили: у Степу — 510–635 0С за середньої багаторічної норми 435–590 0С; Лісостепу — 325–520 0С (250–430 0С), на Поліссі — 290–420 0С (230–320 0С).
Дощі, які пройшли у деяких регіонах протягом звітного періоду, були не ефективними. Кількість їх становила лише 1–4 мм. У Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській, Сумській областях опадів не було зовсім. У Житомирській, Запорізькій, Полтавській, Черкаській та Львівській областях їх кількість знаходилася у межах від 2 до 13 мм. Дефіцит або повна відсутність вологи спричинили подальший розвиток грунтової засухи.
Моніторингове обстеження посівів кукурудзи, проведене науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН, показало, що станом на 12 серпня у рослин кукурудзи за оптимальної зональної густоти стояння і доброго фітосанітарного стану посівів, залежно від строків сівби та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості, продовжується період достигання зерна: за надраннього строку сівби рослини знаходяться у фазах «воскова стиглість» (ранньостиглий і середньоранні гібриди) — «початок воскової стиглості» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди); за оптимального строку — «початок воскової стиглості» (ранньостиглий і середньоранні гібриди) — «кінець молочної стиглості» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди), а пізнього строку сівби — «кінець молочної стиглості» (ранньостиглий і середньоранній гібриди) — «молочна стиглість» зерна (середньостиглий і середньопізній гібриди).
Станом на 10 серпня, за даними Укргідрометеоцентру, вологозабезпечення метрового шару ґрунту (0–100 см) під кукурудзою на багатьох площах західних, Сумської, окремих районах Житомирської та Вінницької областей було задовільним (81–120 мм) та достатнім (137–160 мм продуктивної вологи). На решті площ, де зерно кукурудзи ще не досягло воскової стиглості, запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були недостатніми та не перевищували 51–77 мм, на багатьох площах центральних, місцями у південних, Чернігівській, Київській та Харківській областях — 11–44 мм продуктивної вологи. В окремих районах Київської області метровий шар ґрунту був зовсім сухий.
У соняшника відбувається достигання, місцями на пізніх посівах триває фаза «цвітіння», а на ранніх посівах, особливо у ранньостиглих гібридів — «збиральна стиглість». Діаметр кошику становить 11–20 см. Стан посівів задовільний, місцями добрий.
На більшості площ орний шар ґрунту під соняшником був зовсім сухий або містив менше 10 мм продуктивної вологи. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту (0–100 см) у південних, східних, центральних та на більшості площ північних областей становили 12–40 мм, місцями 53–72 мм, на окремих площах східних та Херсонської областей метровий шар ґрунту був зовсім сухий. Достатнє (81–120 мм продуктивної вологи) для серпня зволоження під цією культурою відмічалося лише в окремих районах Житомирської, Хмельницької та Харківської областей.
У рослин сої закінчується фаза «цвітіння». На одній рослині сформувалося від 23 до 49 шт. бобів довжиною 1 см і більше. Висота рослин становить 90–94 см. Стан посівів переважно добрий і лише місцями на пізніх посівах він задовільний.
Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під цією культурою на більшості площ західних, місцями у Херсонській та Київській областях були на задовільному (12–19 мм) та достатньому (21–41 мм) рівнях. У центральних, окремих районах Волинської областей зволоження залишалося недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями орний шар ґрунту був сухий зовсім. Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ центральних, місцями у Харківській, Київській, Херсонській та Вінницькій областях було незадовільним (10–46 мм), місцями недостатнім (54–72 мм). У західних, на окремих площах Вінницької областей вологозабезпечення було на достатньому (89–120 мм) та оптимальному (121–182 мм ) рівнях.
Погодні умови для вегетації та формування буряків цукрових у цьому році склалися переважно задовільні. Вологозабезпечення посівів становило у середньому 65–70% від оптимального, теплозабезпечення було близьким до норми. Станом на 10 серпня вага одного кореня становила 260–360 г, що менше ніж у минулому році (180–600 г). Стан посівів задовільний, місцями у денні години відмічається в’янення рослин та пожовтіння листя нижнього ярусу від засухи.
Науковцями Інституту захисту рослин НААН проведено моніторинг фітосанітарного стану посівів пізніх культур.
На полях буряків цукрових переважно в крайових смугах продовжується заселення рослин буряковою листовою попелицею — заселено 3–16 % рослин. Гусениці совки-гамми осередково пошкодили 0,3–2 % рослин, щитоноски — 3% рослин; бурякова мінуюча муха — 34–50 % площі (Вінницька, Полтавська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.) У посівах буряків кормових продовжується пошкодження коренеплодів личинками травневих хрущів та медведкою (Івано-Франківська обл.).
Наростає розвиток хвороб на цій культурі: церкоспорозом уражено 1–15 % рослин, фомозом — 0,9–3 % рослин, хвостовою та бурою гнилями до 0,5–2 % коренеплодів (Вінницька, Полтавська, Черкаська, Тернопільська, Івано-Франківська обл.). Рамуляріоз уразив — 1,0–4,0 % рослин, вірусна жовтяниця — 0,6–2,0 % рослин (Тернопільська обл.).
У посівах сої продовжують живитися попелиці, трипси, листогризучі совки (бавовникова, совка-гамма), павутинний кліщ, клопи, акацієва вогнівка, пошкоджено 2–20 % рослин на 27–40 % площ, максимально павутинний кліщ поширився у Закарпатській і Київській областях — на 52–75 % площ заселено від 8 до 20 % рослин.
Хворобами — пероноспороз, септоріоз, аскохітоз, церкоспороз, бактеріальний опік уражено від 2 до 15 % рослин на 3–35% площ. Максимально аскохітоз поширився у Кіровоградській, Харківській, Вінницькій області — на 47–77 % площ уражено 3–12 % рослин, пероноспороз у Кіровоградській, Полтавській, Київській, Львівській, Закарпатській — на 46–100 % площ уражено від 5 до 24 % рослин. Жовту мозаїку виявили на 3–7 % рослин на 3–25% площ (Полтавська, Київська, Хмельницька обл.).
18.08.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
