Запаси вологи у метровому шарі грунту знизилися до задовільних, а подекуди до недостатніх
Більшість днів першої декади серпня в Україні характеризувалися жаркою бездощовою погодою, що сприяло інтенсивній втраті вологи з верхніх шарів грунту та зниженню вологозапасів у метровому шарі грунту до задовільних, а подекуди до недостатніх.
Середньодобова температура повітря на 1–5 0С перевищувала декадну норму і становила від 16,1 на заході до 27,0 0С тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні на півдні та сході підвищувалась до 36 0С, на заході — до 26,2 0С тепла, мінімальна — у найхолодніші ночі знижувалась до 8–14 0С. Поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 51–64 0С, вночі охолоджувалася до 9–12 0С тепла.
Майже на всій території країни протягом останніх днів відмічалися нерівномірні опади — від слабких та помірних до короткочасних сильних злив.
Агрометеорологічні умови протягом цього періоду для подальшого росту та розвитку пізніх теплолюбних, овочевих та баштанних культур складались цілком сприятливо, але не на всій території країни. Особливо на сході, півдні і центральних областях через недостатнє зволоження ґрунту та високі температури повітря відбувалось пригнічення ростових процесів у рослин. Там, де пройшли опади, ситуація дещо покращилась.
У рослин пшениці, ячменю ярих та вівса триває фаза «повна стиглість насінин». Зернобобові культури (горох, вика та люпин) теж на завершальній стадії достигання. Загальний стан посівів ярих культур переважно добрий.
У пізніх ярих культур (кукурудза, соняшник, соя, гречка) тривають фази «цвітіння» та «формування насіння». Льон на більшості площ знаходиться у фазах «жовта» та «повна стиглість». У проса ранніх строків сівби закінчується фаза «викидання волоті». Стан посівів переважно добрий та задовільний.
Жарка і волога погода сприяє масовому розвитку бур’янів, хвороб та шкідників у посівах.
Після збиранням зернових культур науковці радять максимально застосувати прийоми обробітку ґрунту для збереження вологи, дискування і приорювання соломи, сівбу сидеральних культур після випадання опадів. Складна метеорологічна ситуація через посушливий період з високими температурами ускладнює заробку післяжнивних решток і якісного обробітку ґрунту. Необхідно надавати перевагу тим ґрунтообробним операціям, які найбільш повно враховують особливості формування вологозапасів та біологічних потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Зокрема, доцільно впроваджувати у сівозмінах мілкий (8‒16 см) і поверхневий (6‒8 см) обробіток грунту під озимі культури на окультурених полях із задовільним фітосанітарним станом при неглибокому заляганні ґрунтових вод (1,5‒2,5 м).
Необхідно звернути увагу місцевого населення, що спалювання соломи на приватних ділянках, крім екологічної небезпеки призводить до вигорання гумусу, загибелі типових мікроорганізмів, інтенсивного висушування ґрунту до 10 см, зменшення його водопроникності, температура на його поверхні сягає 360 0С, а на глибині 5 см — 50 0С (навіть за температури 40 0С гине ґрунтова біота). Нормальне біологічне функціонування ґрунту за цих умов відновлюється через 2‒3 місяці. Встановлено, що за 2,5‒4,0 місяці розкладається до 46 % соломи, за 1,5‒2,0 роки — до 80 %, решта — пізніше. За розкладання одного кілограма соломи у ґрунті вже через 3 місяці утворюється приблизно 50 г гумусу, а через 2 роки новоутворення закінчується, досягається його максимальне значення — 90‒100 г. Новоутворені гумусові речовини належать до класу так званого поживного гумусу, через 4 роки відбувається зменшення його вмісту до 70 г/кг ґрунту. Під час удобрення на одну тонну соломи вносять 10‒12 кг мінерального азоту або 6‒10 т/га рідкого гною. Процес розкладання соломи перебігає повільно і залежить від грунтово-кліматичних умов, якості подрібнення, глибини та рівномірності загортання, аерації ґрунту та активності мікроорганізмів, ґрунтової вологи, гранулометричного складу та вмісту гумусу.
Необхідно вже зараз визначитися та придбати насіння сортів озимих культур для сівби під урожай 2021 року. При їх виборі треба враховувати ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування, а також те, що протруєння є одним із ефективних заходів обмеження і розповсюдження шкодочинності хвороб, необхідно подбати про придбання протруйників. В Україні зареєстровано широкий сортимент протруйників насіння. Всі вони системної або контактно-системної дії. Отже, вибір препарату потрібно робити з урахуванням фітосанітарного стану, ступеню інфікованості, травмованості насіння та ефективності дії препарату проти окремого виду хвороб. Найбільш ефективні протруйники для пшениці озимої: Вітавакс 200 ФФ в.с.к (2,5–3,0 л/т), Дивіденд Старт, 036 FS т.к.с (1 л/т), Раксіл т.к.к. (0,4–0,5 л/т) та інші.
10.08.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
