Клоп шкідлива черепашка дохарчовується у посівах зернових колосових

Клоп шкідлива черепашка дохарчовується у посівах зернових колосових культур Лісостепу, осередково Степу. На полях обліковують 0,1–2, макс. 5 (Донецька обл.) імаго на кв.м. Окрилилося 27–75% клопів. За попередніми даними молоді клопи знаходяться у доброму фізіологічному стані. Також у незібраних посівах озимих та дозріваючих ярих зернових колосових культурах хлібні жуки та жужелиця за чисельності 0,1–2, в осередках 3–5 екз. на кв.м пошкодили 2–10% колосків. У степових областях біля 15% жуків жужелиці перебувають у літній діапаузі.

У західних областях Полісся, подекуди Лісостепу та Степу на 5–37% обстежених площ озимих і ярих пшениць та ячменів, житі — септоріозом охоплено
0,2–7, осередково в господарствах Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської областей від 12 до 21% колосків із розвитком хвороби 0,1–2%.

Фузаріозом, альтернаріозом, подекуди оливковою плісенню уражено 0,3–5, макс. 15% колосків (оливкова пліснява, Волинська обл.) за розвитку хвороби 0,3–10%.

Борошнистою росою охоплено 1–7% колосків із розвитком хвороби 0,8%. У Тернопільській області на 2% колосків відмічено бактеріоз. У Харківській області на 0,1–0,2% колосся виявлено тверду сажку. У Волинської областей летючою сажкою охоплено 1–2% колосків.

Окрім хвороб колоса, на дозріваючих хлібах розвиваються збудники борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, червоно-бурої, сітчастої, інших плямистостей, бурої листкової іржі. Беручи до уваги такий стан захворюваності дозріваючих хлібів, необхідно провести передзбиральне обстеження полів та першочергове збирання уражених хворобами хлібів прямим комбайнуванням за подальшого просушування та сепарування зерна, що сприятиме збереженню здорового та частковому оздоровленню хворого зерна, яке складується і зберігається. Надалі обов’язково провести фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору найефективнішого протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал.

Посівам кукурудзи завдає шкоди стебловий (кукурудзяний) метелик, заселеність обстежених площ яким становить 6–28%. На 1–12% заселених рослин
кукурудзи нараховується 2–15 яєць, пошкоджено 1–9% рослин за чисельності 1–2 гусениці на кожну. У Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській,
Одеській, Полтавській, Херсонській областях гусеницями бавовникової совки на 8–50% обстежених площ кукурудзи пошкоджено 1–4, макс. 9% рослин за
чисельності до 4 гусениць на кожну. Повсюди розвиваються та шкодять попелиці, осередково трипси, блішки, павутинний кліщ. З хвороб на культурі
виявляють гельмінтоспоріоз, септоріоз, темно-буру плямистість, пухирчасту та летючу сажки, якими уражено 0,5–6% рослин. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.

Повсюди на 4–38% обстежених площ, 2–10, макс. 45% рослини сої пошкоджено павутинним кліщем, довгоносиками, попелицями, подекуди гусеницями акацієвої вогнівки (2–10% рослин), чортополохівки (1–12% рослин), листогризучими совками (2–7% рослин). Аскохітозом, церкоспорозом,
пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 2–10, осередково від 15 (септоріоз, Київська обл.) до 60%
рослин (альтернаріоз, Кіровоградська обл.). Жовтою та зморшкуватою мозаїками уражено 1–4% рослин (Полтавська, Тернопільська, Чернівецька обл.).
Повсюди в посівах соняшника триває розвиток геліхризової попелиці, трипсів, клопів, якими заселено 2–25, осередково 35–50% (Запорізька,
Миколаївська обл.) рослин. Переважно в степових областях шкодять соняшникові вогнівка (2–5, макс. 13% рослин), подекуди гусениці лучного
метелика, бавовникової совки, стеблового (кукурудзяного) метелика (2–4% рослин). З хвороб, переважно на листках нижнього та середнього ярусів, на 2–18% рослин відмічають гнилі, пероноспороз, фомоз, септоріоз, аскохітоз, іржу, вогнищами фомозом охоплено до 20% (нижній ярус, Закарпатська,
Миколаївська обл.). Філодії соняшника виявлені в Пирятинському районі Полтавської області, уражено суцвіття в слабкому ступені. Для профілактики
захворювання важливі здоровий посівний матеріал та наявність генетичної стійкості, контроль розвитку бур’янів в(в т.ч. обкошування країв полів), а також надзвичайно важливим є контроль розвитку комах-переносників.

У посівах цукрових буряків триває живлення бурякової листкової попелиці, якою заселено 2–18% рослин. У господарствах Івано-Франківської,
Чернігівської областей на 2–15% рослин відмічається шкідливість літньої генерації личинок мінуючих молі та мухи. Осередково шкодять гусениці
підгризаючих та листогризучих совок. Триває живлення личинок амарантового стеблоїда (Полтавська, Черкаська обл.), де ними за середньої
чисельності 1 екз. на кв.м пошкоджено 4% рослин та 0,2% черешків у слабкому ступені.

У Вінницькій, Івано-Франківській,Київській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській областях 2–18% рослин цукрових буряків уражено фомозом,
церкоспорозом, борошнистою росою, рамуляріозом, вірусною жовтяницею. Від комплексу хвороб рослини оздоровлюють дозволеними препаратами.
Скрізь на пасльонових культурах (картоплі, томатах, баклажанах) за чисельності 1–5 імаго, 3–28 личинки на рослину, продовжує шкодити колорадський жук, місцями на томатах живляться попелиці. Повсюди в насадженнях картоплі, томатів фітофторозом уражено 3–36 макс. до 75% рослин
(Рівненська обл.), альтернаріозом 3–80% рослин. Подекуди відмічено розвиток бактеріальних та вірусних хвороб. Комплексом шкідників на капусті всіх
термінів достигання заселено 2–35% качанів. У промислових і присадибних посадках капусти на 1–6% виявляли слизистий бактеріоз, осередково
пероноспороз і фомоз. На моркві відмічено розвиток фомозу. Повсюди 4–35% рослин огірків пошкоджено баштанною попелицею, тютюновим трипсом,
павутинни кліщем. Антракнозом, бактеріозом та пероноспорозом уражено до 25% рослин огірків, кабачків та кавунів.

У сім’ячкових та кісточкових садах шкодять попелиці, кліщі, гусениці яблуневої плодожерки (3–20%). Скрізь паршею уражено 5–25% листків та
2–12% плодів, борошнистою росою — 3–20% молодих пагонів. Моніліоз розвивається на 1–7% плодів. У незахищених кісточкових насадженнях масово
розвиваються попелиці, мають поширення клястероспоріоз. На винограді продовжують шкодити кліщі та гронова листокрутка. Повсюди в зоні
вирощування винограду мільдью та оїдіумом уражено 3–17% кущів, чорною гниллю — 7–20% кущів та 5–8% грон (Закарпатська обл.).
Триває літ та яйцекладка підгризаючих і листогризучих совок.

Окличною і озимою совками пошкоджено 2–6% коренеплодів цукрових буряків та бульб картоплі. Гусениці листогризучих (гамма, С-чорне,
капустяна, інші) совок пошкодили 1–11% рослин технічних культур, сої, овочів.

На неугіддях та узбіччіх полів Дніпропетровської, Донецької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Сумської, Черкаської та Херсонської
областей триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1–7 екз. на 10 кроків. Триває відкладання яєць та живлення гусениць другого покоління, які за чисельності 0,5–3 екз. на кв.м. пошкодили 1–5% рослин просапних культур.

У неугіддях, пасовищах, незораних землях Степу розвиваються нестадні види сарани за чисельності 0,2–15 екз. на кв.м (личинки другого-п’ятого віків). У
резерваціях Луганської, Запорізької, Одеської, Херсонської областей обліковують 0,5–3 макс. до 20 (Херсонська обл..) екз. на кв.м італійського
пруса.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

20.07.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119