Українці почали вживати сало у їжу в часи вторгнення турків. Після набігів кочових племен, котрі забирали запаси зерна та худоби - лишалися тільки свині, яких мусульманам заборонено споживати. З того часу сало стало невід’ємною частиною традиційної національної кухні на рівні з борщем, варениками та галушками. Використовують сало також у вигляді «шкварок» і топлять на «смалець».
Сало - не лише цінний харчовий продукт на столі, але й хороший запас на час походу, наприклад. Сало не псується навіть при високій температурі. Його солять, коптять, герметично закривають у банках, заморожують, вживають свіжим. Сало - популярний акомпанемент борщу, картоплі, вареників, дерунів. Сало товчуть із часником, додають до нього різні приправи та перець.
За рік середньостатистичний українець з’їдає 18 кг сала. А ви знал, що салом також охоче ласують в Литві, Польщі, Біларусі. Німець з’їдає 51 кг свинини на рік, в тому числі велику долю шпику.
До речі, людина одомашнила свиню приблизно 10 000 років до н. е в Центральній Азії. Звідти тварина потрапила в Китай, а вже потім у Європу та Африку. Розводити свиней виявилося нескладно, до того ж, можна було їсти не тільки м’ясо, а й жир тварин. Причому використовували й підшкірне сало, і внутрішній жир, і м’ясо з прожилками жиру. Підшкірне сало з підчеревини можна було варити, солити, коптити, додавати в ковбаси і сосиски. Внутрішній жир розтоплювали і використовували для смаження і випічки. Вважається, що найкраще сало виходить від півторарічної свині.
В Україні сало, як правило, солили в бочках або зберігали топленим в горщиках, використовуючи для приготування супів, каш, млинців. Використовували його і для консервації м’яса, при заготівлі шпинату тощо. Велику популярність сало отримало через те, що його можна довго зберігати, попередньо засоливши. І хоча для більшості народів світу традиційним є вживання сала у перетопленому вигляді - як смалець чи шкварки - українці полюбляють їсти його великими шматками разом з хлібом і солоними овочами.
Італійці називають сало - лардо. Сало або свинячий жир італійською називається словом «лярдо» (lardo). Заготовляють його в Тоскані і на півночі країни. Засолюють його з розмарином і травами. Традиція заготовлювати сало збереглася в Італії з часів Стародавнього Риму. Римляни називали сало петасо (petaso) і їли його з інжиром.
В часи Римської імперії салом годували рабів, котрі працювали у каменярнях в Апуанських Альпах на території Каррари, де видобували один з найцінніших сортів мармуру.
Спочатку лярдо харчувалися лише найбідніші прошарки населення тогочасної Італії, використовуючи для його приготування безліч запашних трав та усіляких спецій. Оскільки продукт був не лише дешевим, але й поживним, тож згодом імператор Юстиніан I наказав постачати його для харчування легіонерів.
Італійці настільки відточили свою майстерність у приготуванні лярдо, що через деякий час воно із страви бідняків перетворилося на делікатес, котрий подавали до столу вельможних патриціїв. Так на світ з’явився один з найвідоміших рецептів сала «Lardo di Colonnata» із м’яким, злегка пікантним смаком і запашним ароматом.
Сало широко використовували в середньовічній англійській кухні, наприклад, при приготуванні різдвяного пудингу за традиційним рецептом. Але в Англії, як і в США, велику любов завоював бекон - м’ясо, пронизане шарами сала. Без бекону важко уявити і традиційний англійський сніданок.
Солоне або копчене підшкірне сало називається «шпик», Топлене сало називають"смалець"І використовують як кулінарний жир, маленькі добре прожарені шматочки сала зі шкірою - це шкварки, сало з прожилками м’яса - бекон.
Цікаві факти
У давнину для того, щоб спустити на воду нове судно, його днище змащували салом для кращого ковзання.
Вважається, що найсмачніше сало виходить, якщо свиню годувати жолудями.
Якісне сало має бути товщиною 2,53,5 см, білого кольору з ледь помітним ніжно-рожевим відтінком. Жовтий або сіруватий відтінок - ознака старого сала.
використано відкриті джерела інтернету
22.06.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119