Соняшнику завдають шкоди cірий буряковий та південний довгоносики
Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковий та південний довгоносики (переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,1–1 екз. на кв.м пошкодили 1–5% рослин у слабкому ступені. Піщаним мідляком на 8–30% обстежених площ, за чисельності 0,1–1, макс. 3 екз. на кв.м пошкоджено 2–12% рослин у слабкому ступені. В Закарпатській області відмічено заселення рослин соняшнику попелицями. У Вінницькіцькій, Луганській, Миколаївській, Чернігівській областях відмічено прояв переноспорозу та фомозу. Часті дощі, нестійка погода у Запорізькій області сприяли розвитку несправжньої борошнистої роси, хворобою уражено 12–37% рослин на 50% площ. Продовжується заселення рослин соняшнику (Запорізька, Івано-Франківська, Миколаївська, Полтавська обл.) гіліхризовою попелицею. Заселення спостерігається в крайових смугах на 12 — 30 % рослин та по діагоналі 2–6 % рослин з 2–49 особами в колоніях.
Посівам озимого ріпаку (масове цвітіння, утворення стручків) продовжують завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, які заселили 16–75% обстежених площ та пошкодили 5–15% рослин. Подекуди в посівах шкодять оленка волохата, капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Триває літ капустяних білана, молі. Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвитку збудників пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, якими уражено 2–12% рослин. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.
У посівах озимих, осередково ярих зернових колосових культур триває відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Всіма стадіями фітофага за чисельності 0,3–2 імаго та 0,5–2, макс. до 3 личинок на кв.м ІІ-IV віку (Херсонська обл.) пошкоджено 2–15% рослин. Надпорогова чисельність клопа шкідливої черепашки в ареалі поширення регулюється захисними заходами. Також на посівах зустрічався австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Продовжується заселення (переважно крайове) посівів колосових культур хлібними жуками та жужелицею 0,3–2, осередково 3 (Херсонська обл..) екз. на кв. м, шкідливість яких проявляється через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності. Скрізь шкодять злакові попелиці, мухи, цикадки, хлібні п’явиці, в південних областях злакова листовійка, пильщики. Ними на озимих зернових пошкоджено 1–13, макс. 19–15% рослин. У Степу подекуди Лісостепу та Поліссі відмічається масовий розвиток пшеничного трипса, яким на 60–85% обстежених площ заселено 5–28% (Запорізька, Івано-Франківська, Луганська, Одеська, Миколаївська обл.) рослин озимих пшениці і ячменю, за чисельності 2–10 макс. 13–22 екз. на рослину.
У західних, подекуди південних та центральних областях за випадання опадів, утворення густих туманів та рясних рос у посівах озимих і ярих зернових культур відмічено наростання розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, якими охоплено 2–28, макс. 30–40% рослин (Запорізька, Київська обл.) на 10–75% обстежених площ. У Черкаській, Одеській областях осередково на озимині виявлено ураження до 3% колосків фузаріозом. У Закарпатській області піренофорозом охоплено 2–6% рослини озимих культур. Кореневими гнилями уражено 2–11% рослин озимих та 1–3% ярих культур. У Харківській, Тернопіьській областях на посівах ячменю летючою та тверою сажками уражено до 3% колосків. Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати як органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу.
У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, трипси. З хвороб спостерігається розвиток бурої плямистості, борошнистої роси, антракнозу.
Кукурудзу пошкоджують дротяники, личинки хрущів, хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідяка, якими в допороговій чисельності пошкоджено 2–5% рослин. Повсюди у Степу та Лісостепу відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1–6 екз. на світлопастку за ніч. Через помірне зволоження повітря, наявності достатньої квітучої рослинності складаються сприятливі умови для формування і реалізації потенційної плодючості фітофага. Для обмеження чисельності фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. В Чаплинському районі Херсонської області виявлено ураження рослин кукурудзи бурою плямистістю, або гельмінтоспоріозом.
У посівах цукрових буряків буряковими довгоносиками (звичайний та сірий буряковий) за чисельності 0,1–0,5 екз. на кв.м пошкоджено 0,5–8%, рослин у слабкому та середньому ступенях (Вінницька, Полтавська, Хмельницька обл.). На 2–6% рослин харчуються бурякові блішки, щитоноски, осередково крихітка, піщаний мідляк. Триває літ бурякової мінуючої мухи та відкладання нею яєць. Цукрові буряки у фазі ІІІІІ пар справжніх листків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2–0,3, сірого 0,2–0,5, чорного 0,3, блішок 3–7, щитоносок 0,7–1,2 екз. на кв.м; крихітки — 1,5–2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухи — 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
