У посівах озимих зернових колосових культур надпорогова чисельність шкідників
Повсюди у посівах озимих зернових колосових культур надпорогова чисельність шкідників, а саме личинок клопа шкідливої черепашки, трипсів, попелиць, п’явиці, інших фітофагів регулювалась захисними міроприємствами, наявністю у посівах ентомофагів, подекуди дощами зливового характеру. Однак, в осередках Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Херсонської та Харківської областей чисельність личинок клопа шкідливої черепашки коливалась в межах 0,3–3, макс. 6 (Миколаївська обл.) екз. на кв.м. Повсюди хлібні жуки в чисельності 0,2–2, макс. 3 екз. на кв.м у Херсонській області заселили 10% площ зернових культур. Захисні міроприємства проти личинок клопа шкідливої черепашки варто продовжувати дозволеними до використання інсектицидами. Агрокліматичні умови (різке коливання нічних та денних температур повітря, зливні дощі, рясні роси) сприяли масовому розвитку та поширенню хвороб, насамперед у загущених посівах озимих та ярих зернових колосових культур. Так, борошниста роса, септоріоз охопили 6–25% (Вінницької, Київської, Луганської, Львівської, Сумської, Миколаївської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької обл.) рослин. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2–25% рослин в господарствах Вінницької, Львівської, Київської, Миколаївської, Хмельницької та Чернівецької областей. В окремих осередках Тернопільської області виявлено ураження рослин озимого ячменю карликовою іржею. Бура листкова іржа виявлена на 2–15, осередково 22% рослин, подекуди в господарствах Івано-Франківської та Кіровоградської областей на рослинах озимої пшениці та жита розвивається жовта іржа. Кореневі гнилі уразили 3–16% рослин. Осередково в господарствах Івано-Франківської, Львівської областей на рослинах виявлено летучу сажку. Рослини гороху, сої, багаторічних трав, скрізь за допорогової чисельності заселяють та пошкоджують горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, бульбочкові довгоносики рослини хворіють на іржу, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля. У посівах цукрових буряків триває живлення довгоносиків (звичайного та сірого бурякового), бурякових блішок, крихітки, щитоносок, буряковою мінуючою мухою, осередково амарантового стеблоїда (Полтавська обл.). Крайові смуги посівів буряків заселяє та пошкоджує бурякова листкова попелиця. 3% рослин хворіє на коренеїд. На столовому буряку проявився церкоспороз. На 15–38% площ та 3–5% рослин буряків шкодять дротяники за чисельністю 1 личинка на кв.м. Захищають посіви цукрових буряків за перевищення ЕПШ обробками плантацій рекомендованими препаратами. Посівам соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий, чорний довгоносики. Повсюдно рослинами харчуються гусениці лучного метелика, подекуди листогризучих совок, личинки дротяників, трипси, клопи. В крайових смугах полів до 10% рослин заселено геліхризовою попелицею. 1–15% рослин уражені пероноспорозом, фомозом, осередково відмічається вертицильозне в’янення. Захищають посіви соняшнику від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяна попелиця. У Миколаївській області спостерігається активний розвиток капустяної молі. Вогнища гусениць виявлені здебільшого у крайових смугах посівів. Середня чисельність фітофага в таких місцях складає близько 60–70 екз.на кв.м, максимальна щільність становить до 125 екз. на кв. м. Шкідник живиться наявним зеленим листям з середніх та вищих ярусів рослини. Рослинам ярого ріпаку шкодять квіткоїд, попелиці, клопи. Погодні умови сприяли розвитку та поширенню альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу. В ареалі саранових триває живлення личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовики, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю 0,3 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Запорізької, Луганської, Херсонської областей. Дощі, подекуди зливового характеру, стримують активний розвиток комах, тому на даний час істотного ризику масового розмноження саранових не існує. Однак, надалі за сприятливих гідротермічних умов, не виключена можливість утворення локальних осередків з підвищеною кількістю фітофагів і пошкодження ними сільськогосподарських культур. За чисельності на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса буде доцільний захист посівів рекомендованими препаратами. Повсюди триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, в переважній більшості областей відмічається відродження та живлення гусениць. Температурний і гідротермічний режим сприяють розвитку лускокрилих комах, що уможливлює істотну шкоду посівам технічних, бобових, овочевих та інших культур. В Київській, Луганській, Херсонській областях відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Через випадання частих і рясних опадів інтенсивність льоту незначна (1–2 екз. на феромонну пастку). За сприятливих погодних умов (відносна вологість 70%, температурні показники від +18–30С) відкладання яєць та початок відродження гусениць варто очікувати наприкінці першої декади червня. Яйця метеликів розвиваються 3–14 днів при температурі повітря +18-+30С і при вологості повітря не нижче 70–100 %. Низька вологість повітря (нижче 30 %) та високі температури повітря (вище +30С) викликають загибель яєць. Для обмеження шкідливості фітофага слід проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. Лучний метелик. У південно-східних (Донецька, Херсонська) та центральних (Київська, Харківська) областей триває літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць у неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, гороху, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур. Сила льоту коливається в межах 3–5екз. на 10 кроків. З різким потеплінням у Київській області збільшився літ американського білого метелика (АБМ). На світло пастку за ніч улову попадало до 5–10 екземплярів. У приватному секторі Івано-Франківської області відмічається наростання чисельності та шкідливості слимаків. На 1 м.кв. нараховується 3–6 екз., пошкоджено 10% рослин овочевих культур. У садах плоди пошкоджують гусениці плодожерок (яблунева, сливова), личинки яблуневого пильщика. Масово заселяють дерева сисні шкідники (попелиці, кліщі, щитівки). Набувають поширення парша, борошниста роса зерняткових, кучерявість листків персика, моніліоз, клястероспоріоз, кокомікоз кісточкових. У виноградниках шкодять кліщі (павутинний, зудень), відмічено літ метеликів ІІ-го покоління гронової листокрутки. Із хвороб мілдью, оїдіум, чорна гниль. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
16.06.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
