Закон № 466-IX. Деякі податкові зміни для великих платників
Начальник Одеського управління Офісу ВПП Вікторія Талпа розповіла про зміни, які тягне за собою набуття чинності Законом України № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон).
У першу чергу, новації, закріплені Законом, спрямовані на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків та покликані, усунути технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України та привести норми Кодексу у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про заставу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», Кодексу України з процедур банкрутства тощо. Крім того, Законом упорядковуються функції та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України впроваджуються норми щодо єдиної юридичної особи в структурі ДПС України.
Зміни щодо визначення ВПП
Звертаємо увагу на зміни, які відбуваються в обліку платників податків, зокрема, критеріїв належності платника податків до великих платників. Отже, до Реєстру ВПП включено платників, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові (звітні) квартали перевищив 50 мільйонів євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Держбюджету України за такий самий період перевищила 1,5 мільйон євро виключно податкових платежів (раніше — 1 мільйон податкових та митних платежів), визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період. Після включення платника податків до Реєстру ВПП та отримання повідомлення про таке включення, платник зобов’язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби з початку календарного року, на який сформовано Реєстр (ст. 64 ПКУ).
Деякі питання функціонування електронного кабінету
Змінами до Податкового кодексу передбачено введення електронного документообігу між платником та податковою службою через «Електронний кабінет». Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в «Електронному кабінеті», зможуть листуватися з податковою службою через засоби електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для цього суб’єкту господарювання необхідно буде подати заяву про бажання отримувати документи від податкової через «Електронний кабінет». Після отримання від платника заяви, його переписка з контролюючим органом переходить у електронну площину — до «Електронного кабінету» йому надходитимуть документи, а на його електронну адресу (адреси) — інформація про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з «Електронного кабінету» автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. У випадку неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з «Електронного кабінету» надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику). Якщо платник податків виявить бажання відмовитися від спілкування через «Електронний кабінет», йому необхідно буде лише направити до податкової служби заяву в електронній формі. Зробити це можна раз на рік. Датою завершення листування платника податків через «Електронний кабінет» є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через «Електронний кабінет».
Відповідальність платників податків та контролюючих органів
Законом запроваджено новий підхід для визначення поняття відповідальності платників, який передбачає: - обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення; - притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо); - визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення); - визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; - зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність; - відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини; - визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (одна мінімальна заробітна плата) заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо); - визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, у Законі йдеться про ряд змін щодо міжнародного оподаткування, місцевих податків, податку на прибуток підприємств, ПДВ та податку на доходи фізичних осіб тощо. Закон України № 466-IX, більшість норм якого набрало чинності 23 травня поточного року, вже по праву називають «революційним» для деяких категорій платників.
З усіма змінами можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466–20
12.06.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
