Державна програма стимулювання розвитку бджільництва
Державна програма підтримки галузі бджолярства презентована 29 травня під час онлайн-конференції «Розвиток галузі бджільництва. Взаємодія: пасічник - аграрій - влада».
«На засіданні Уряду прийнято зміни до постанови №107, якими визначаються напрями та механізми надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Підтримка бджільництва цього року запроваджується вперше. Стимулювання розвитку бджільництва сприятиме збільшенню кількості промислових пасік, запровадженню простежуваності продукції бджільництва, а також підвищенню її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Крім того, галузь бджільництва важлива для розвитку малого підприємництва на селі», - говорить заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
Також працює робоча група з питань розвитку бджільництва, створена Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за ініціативи громадськості пасічників. Затверджено положення про робочу групу та склад. Метою створення робочої групи є розгляд та вирішення питань, пов’язаних із розведенням, використанням та охороною бджіл, виробництвом, заготівлею та переробкою продуктів бджільництва, розробкою заходів та створенням умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур.
«…третя конференція, яка налічує 100 учасників. Це доводить те, що потреба в спілкуванні є, і дає позитивні результати. Ми маємо намір і надалі безпосередньо спілкуватися з пасічниками та громадськістю, щоб приймати ефективні рішення», - прокоментував заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Глущенко.
Під час конференції обговорювалися питання взаємодії пасічників і агровиробників задля уникнення випадків отруєння бджіл. За словами учасників семінарів, основною причиною отруєння бджіл є відсутність конструктивного діалогу та співпраці між пасічниками, аграріями та органами місцевої влади, а також несуттєве покарання агровиробників за неналежне використання агрохімікатів.
Мінекономіки ініціювало проведення регіональних онлайн-семінарів щодо алгоритму взаємодії пасічників з аграріями та органами місцевої влади, у яких взяло участь 2116 осіб. На місцях були визначені контактні особи територіальних органів Держпродспоживслужби та структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують оперативну комунікацію.
Позитивна співпраця не допустила випадків масової загибелі бджіл у Херсонській, Волинській, Чернівецькій та Луганській областях, поодинокі випадки загибелі бджіл відзначається в Житомирській, Київській, Тернопільській, Закарпатській, Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Миколаївській областях. Випадки масової загибелі відзначається в Полтавській, Сумській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Рівненській, Запорізькій, Хмельницькій та Львівській областях.
Не нашкодь, державо Чи потрібна державна підтримка в галузі бджільництва, існують різні думки. З одного боку, таки потрібна. Закордонний досвід це засвідчує. Так, у Бразилії, Австралії працюють державні програми, завдяки яким бджолярам надають дотації, пільгові кредити, оплачують курси підвищення кваліфікації. У Франції, наприклад, держава повертає виробникам медового вина гроші, витрачені на обладнання. Наші бджолярі про таке лише мріють. Україна мала програму розвитку бджільництва до 2011 року, але, як завжди, тільки на папері. Однак бджолярі повинні конкретизувати, в чому має проявлятися державна допомога.
Мертві бджоли не гудуть Якось в Америці раптово, без очевидних причин, загинуло близько 70% усіх бджіл, змусивши науковців замислитися над масовим використанням хімії у сільському господарстві. Як пояснюють фахівці, бджола - чи не єдине створіння на Землі, що не зазнає жодних мутацій. І, мовляв, у неї існує лише два варіанти: залишитися в первісному вигляді чи померти. А ми набагато сильніше залежні від бджіл, ніж здається на перший погляд. І мова йде про те ж запилення. Тільки в США щорічні втрати від недоотриманого через хворобу і смерть бджіл врожаю оцінюються в розмірі 15 млрд USD. Цей факт спричинив підвищення цін на всі продовольчі культури.
Пасіки в оренду Щоб і аграріям, і бджолярам добре жилося, вигідно здавати пасіки в оренду. Таким чином бджоли запилюють поля, засіяні соняшником, гречкою, ріпаком, плодово-ягідними, баштанними та іншими рослинами. Результати всіх тішать: у агропідприємств - вища врожайність, у пасічників - більше меду. Законодавства деяких країн Європи (Словаччина, Німеччина), а також США передбачають обов’язкову орендну плату за використання бджіл для запилення. Наприклад, у Сполучених Штатах оренда одного вулика приносить його власнику 140 USD за сезон. В Україні бджолярі не тільки не отримують орендну плату, а й інколи самі змушені платити аграріям, щоб поставити вулики на їх полях. Тому, зважаючи на досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, в Інституті бджільництва ім. П.Прокоповича радять розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування, на думку бджолярів, стимулюватимуть розвиток галузі, що, своєю чергою, буде запорукою подальшого підвищення врожайності та рентабельності рослинництва.
Поки одні роблять бізнес на бджолярстві, інші - лишень збираються, бджоли, незважаючи ні на що і ні на кого, запиляють поля та годують світ. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30--60% і навіть вище, залежно від виду рослин та умов запилення. Крім того, підвищується якість плодів та насіння, збільшується їхня натуральна вага. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: ріпаку - 25–30%, соняшнику - 40, гречки - 41, червоної конюшини - 75, люцерни - 50, баштанових - 60, плодових - 65, гірчиці - 35–61%. Слід зазначити, що насіння люцерни практично неможливо одержати без повноцінного запилення. Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має підвищені господарські корисні якості. Так, у насіння гречки плівчастість зменшується на 2,4%, збільшується кількість сирого протеїну на 0,4%, а енергія проростання - на 17%. В озимого ріпаку при запиленні енергія проростання збільшується на 11–12%, схожість - на 16–20%, наявність жирів - на 4–5%. При перехресному запиленні збільшується вага яблук на 26%, зав’язуваність плодів - у 5,5 разів, а збереженість зав’язі - на 3,3% порівняно з їхнім самозапиленням. …Бджолозапилення повинно бути узаконеним агрономічним прийомом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур. У низці країн Східної Європи (Словаччина, Німеччина та інші), а також в США законодавством передбачений такий агроприйом і обов’язкова орендна плата за використання бджіл на запиленні.
31.05.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
