Клоп шкідлива черепашка залишається найнебезпечнішим в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі

Найнебезпечнішим в Степу, Лісостепу подекуди Поліссі залишається клоп шкідлива черепашка. Ним за чисельності 0,2–1, осередково 2- 4 (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Львівська, Херсонська обл) імаго, 0,5–2 яйцекладки та 0,5–1 макс. 3 (Луганська обл.) личинок на кв. м заселено та пошкоджено 1–5% рослин озимих та 0,5–2% рослин ярих колосових на 10–18% обстежених площ. Переважна більшість личинок клопа, перебуває у І-ІІ віках.

Прохолодна, дощова погода не сприяли збільшенню чисельності шкідника, яйцекладка і відродження личинок відбувається мляво.
Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки проводять протягом 10–12 днів за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 1–2-х і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів.

Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці (4–20) екз. на рослину та пшеничний трипс за чисельності 3–7 макс. 12 екз. імаго та 14–28 личинок на колос (Запорізька, Одеська, Херсонська, Чернігівська обл.), які поширились на 6–41, макс. 100% посівів, В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2–15% рослин.. Повсюди шкідливість п’явиць та їх міграцію на посіви ярини з озимих зернових обмежують захисні обробки від цих й інших супутніх фітофагів та існуючі погодні умови. При досягненні чисельності 7–8 жуків п’явиць на кв.м посіву без відповідного захисту вони здатні знищити до 15% листкової поверхні. Тому у вогнищах підвищеної чисельності і шкідливості п’явиць посіви обприскують дозволеними «Переліком» інсектицидами, при цьому не забуваючи про суворе дотримання регламентів їх використання, загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах вирощування зернових колосових культур борошнистою росою на 55–61% обстежених площ уражено 2–20% (Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Чернігівській, Херсонська, Хмельницька обл.) рослин ярих та озимих культур. Септоріозом, гельмінтоспоріозом охоплено 1–16, осередково 18–50% рослин у Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській, Черкаській областях. Розвиток кореневих гнилей відмічено на 1–5, макс 10, осередково 15% рослин у господарствах Черкаської області. В посівах культури західних, подекуди центральних областей на 3–6, макс. 15% рослин проявився піренофороз.

2–15% рослин хворіють на гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, буру листкову іржу.
Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2–10% рослин. У господарствах Черкаської області на 8% обстежених площ кореневими гнилями уражено до 3%
рослин.

Скрізь на 2–15% рослин гороху розвиваються бульбочкові довгоносики. Чисельність фітофагів становить 0,8–3 макс. 6 (Луганська обл..) екз на кв.м. Горохова попелиця, зерноїд, трипси, відмічено літ горохової
плодожерки. 1–8, макс. 12% рослин уражено кореневими гнилями, аскохітозом. Осередково у Черкаській та Тернопільській областях від 3 до 8% рослин уражено пероноспорозом.

3–23% рослин сої пошкоджені бульбочковими довгоносиками, попелицями. 1–4% рослин хворіють на бактеріоз, фузаріозну кореневу гниль, септоріоз.

В посівах цукрового буряка продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний та сірий), личинки бурякової мінуючої мухи, подекуди бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, гусениці совок.
Буряковою листковою попелицею на 25–31% обстежених площ заселено 2–6% рослин. В Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях 1–5% рослин охоплено коренеїдом. Посіви буряків
захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватись та шкодити геліхризова попелиця, яка на 16–28% обстежених площ за чисельності 5–10, макс. 20–50 екз. на рослину заселила 2–15, макс 20% рослин. Осередково шкодять піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, підгризаючих та листогризучих совок. Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1–0,4 екз. на кв.м слабко пошкодив 2–14% рослин (Кіровоградська, Одеська обл.). Погодні умови сприяють розвитку переноспорозу, яким у Полтавській, Кіровоградській, Луганській областях на 2–8% обстежених площ уражено 1–6% рослин.

Повсюди продовжують проводити захисні обробки озимого ріпаку від другої хвилі ріпакового квіткоїда та шкідливості насіннєвого прихованохоботника. Загалом квіткоїд за чисельності 2,9–4 екз. на суцвіття
обліковується на 10–58% обстежених площ, пошкоджено 3–17% рослин у слабкому та середньому ступенях; ріпаковий насіннєїд за чисельністю 0,1–1 екз. на суцвіття заселив 8–33% площ і пошкодив 2–13% рослин у слабкому ступені. На 100% обстежених площ і 5% рослин ярого ріпаку завершується
живлення жуків хрестоцвітих блішок, які за чисельності 1–5 екз. на кв.м пошкодили 3,0–5% листків у слабкому ступені.

Помірно тепла та волога погода сприяла прогресуванню захворювань озимого ріпаку, зокрема, пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом уражено 2–23% площ, 4,5–18% рослин та 2–8% листків. Надалі уражене листя відмиратиме, а фітопатогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку,
викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого
насіння і розтріскування стручків.

В посадках картоплі та інших пасльонових триває живлення імаго та відродження личинок колорадського жука. На овочевих культурах шкодять хрестоцвіті блішки, попелиці, білани, гусениці молей, личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі шкодять личинки цибулевої мухи. У приватному секторі розпочалось заселення овочевих культур слимаками.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових та лісостепових областей живляться личинки саранових, переважно нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала). Личинки молодших віків чисельністю 0,2–4 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах південних, осередково східних областей. Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса рекомендованими
препаратами. Особливу увагу у обстеженнях на саранових приділяється Станично-Луганському району Луганської області, де у минулому році відмічалося утворення куліг перелітної сарани.

У Степу, подекуди Лісостепу на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг, осередково на посівах кукурудзи, соняшника триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту становить 1–5 екз. на 10 кроків (Луганська, Херсонська області).

Повсюди в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. Погодні
умови не сприяють масовому відродженню гусениць (відродження носить розтягнутий характер). У південних областях відмічено літ стеблового (кукурудзяного) метелика.

У плодових насадженнях Степу, Закарпатської та Чернівецької областях відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Скрізь розвиваються та шкодять листогризучі та сисні шкідники. Ними заселено та пошкоджено 2–20, макс. 32% листя. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), гусениці гронової листокрутки, розвиваються мілдью.

Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами. В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

30.05.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119