Ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в Україні є низькою - НААН

Президія Національної академії аграрних наук України розглянула питання про стан та перспективи наукового забезпечення раціонального використання і охорони земель. 27 травня відбулось чергове засідання Президії Національної академії аграрних наук України під головуванням першого віцепрезидента, академіка НААН Михайла Гладія.
З доповіддю «Наукове забезпечення раціонального використання і охорони земель: стан та перспективи» перед членами Президії виступив директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», академік НААН Віктор Камінський.
За підсумками доповіді та виступів у рамках її обговорення Президія Національної академії аграрних наук України наголошує, що у сучасних умовах реформування державного управління та завершення земельної реформи дедалі більшої актуальності набувають дослідження, пов’язані з регулюванням земельних відносин, оптимізацією системи землекористування, а також питання економічного стимулювання раціонального використання та охорони сільськогосподарських угідь.
Розроблення та впровадження інноваційних заходів з охорони і раціонального використання земель в контексті змін клімату, ризиків посилення водної і вітрової ерозії та процесів опустелювання має стати одним із найважливіших напрямів державної політики в сфері охорони земель та управління землекористуванням, — переконані учасники засідання.
Розв’язання завдань організації раціонального використання та охорони земель у нових економічних умовах неможливе без відповідного теоретичного забезпечення, яке не має обмежуватись аналізом та узагальненням досвіду ринкових перетворень в інших країнах, а потребує розв’язання актуальних проблем з удосконалення системи управління землекористуванням.
Україна має потужний потенціал земельних ресурсів. Із 60,3 млн га земель майже 72% (41,8 млн га) становлять сільськогосподарські угіддя, які включають 33,19 млн га ріллі (55%), 7,63 млн га природних кормових угідь сіножатей і пасовищ (12,6%). Однак, ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в Україні є низькою. І це при тому, що розораність земель в Україні є найбільшою в світі, досягла 56% території держави і наближається до 80% сільськогосподарських угідь.
Вченими установ мережі Національної академії аграрних наук України проводяться комплексні дослідження з вивчення особливостей розвитку інноваційних систем землекористування у сучасних умовах: в рамках програм наукових досліджень НААН «Новітні системи землеробства і землекористування», «Землевпорядкування», «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління», «Органічне виробництво сільськогосподарської продукції», «Агроекологія», «Сталий розвиток Карпатського регіону», «Зрошуване землеробство». Дослідження щодо ґрунтозахисних систем землеробства і землекористування виконуються в Національному науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН», Інституті землекористування НААН, Інституті агроекології і природокористування НААН, Інституті зрошуваного землеробства НААН, Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН, Інституті сільського господарства Полісся НААН, Державній установі Інститут зернових культур НААН.
За результатами комплексних досліджень обґрунтовано необхідність розроблення сучасної стратегії і тактики використання й охорони сільськогосподарських земель, яка повинна базуватись на засадах сталого розвитку системи землекористування держави. Запропоновано комплексну систему заходів щодо еколого-економічної регламентації використання земельно-ресурсного потенціалу з науковим обґрунтуванням проектних рішень щодо змін у структурі сільськогосподарських угідь на засадах екологобезпечного використання земель, що забезпечить підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки використання земельних ресурсів. Визначено, що забезпечення організації землекористування сільськогосподарських підприємств з урахуванням їхніх оптимальних розмірів та вимог еколого-ландшафтної організації території, здійснення природоохоронних заходів (в тому числі агролісомеліоративних і протиерозійних), сприятиме переходу на збалансовану в соціально-економічному й екологічному відношенні модель землекористування.
В рамках цих програм значну увагу приділено розробленню методів та технологій підвищення родючості ґрунтів, відтворення і збереження гумусного горизонту, формування асоціацій корисних мікроорганізмів у ньому, а також зниженню забрудненості сільськогосподарської продукції радіонуклідами.
Науковцями розроблено різноротаційні сівозміни, які можуть забезпечити до 30% приросту зернових одиниць із 1 га сівозмінної площі. Так, в Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН» розроблені сівозміни, що забезпечують формування позитивного балансу гумусу від 0,13 до 0,49 т/га на рік, надходження біологічного азоту за рахунок симбіотичної азотфіксації від 51 до 124 кг/га та відшкодування 29–84 % витрат азоту з добрив і ґрунту на формування врожаю культур.
Обґрунтовано сучасні системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту в сівозмінах, які вирізняються повноцінним відтворенням елементів його родючості, зокрема підвищеною спроможністю щодо накопичення, збереження та економного використання вологи сільськогосподарськими культурами. Встановлено, що рекомендовані технології обробітку на основі новітніх ґрунтообробних і посівних комплексів забезпечують підвищення продуктивності праці на 21–27 %, скорочують витрати робочого часу на 16–24 %, зменшують загальну енергоємність операцій з обробітку ґрунту до 10–15 % за стабільно високої продуктивності та рівня рентабельності вирощуваних культур.
Крім того, запропоновано до впровадження низку сучасних органо-мінеральних добрив, які виробляються із місцевих ресурсів і сировини, зокрема. Розроблені науковцями НААН технології дозволяють переробити відходи тваринництва і птахівництва у високоефективні органо-мінеральні біоактивні добрива з оптимальними дозами внесення 2–4 т/га. Для ґрунтозахисного землеробства рекомендовані технології із максимального застосування побічної продукції рослинництва — соломи, стебел, гички та інших відходів у подрібненому стані та з внесенням компенсаційних доз азотних добрив, а також сидерації, які збільшують пористість ґрунту і його водопоглинальну здатність.
Науковці також беруть активну участь у розробленні нормативно-правових та законодавчих актів, що стосуються ефективного забезпечення використання земельних ресурсів. З метою раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого економічного середовища, підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, забезпечення екологічної та продовольчої безпеки держави, виникла необхідність подальшого розвитку ефективних форм управління земельними ресурсами, розв’язання існуючих проблем у землекористуванні на основі планування правового режиму землекористування шляхом розроблення Закону України «Про сівозміни», як складової системи планування, використання і охорони сільськогосподарських земель та їх землеустрою (науковці ННЦ «ІЗ НААН» є розробниками зазначеного проекту законодавчого акту).
Однак запровадження екологобезпечних систем землекористування, які є базовими індикаторами соціально-економічного розвитку країни, залишається гострою проблемою в Україні, де повсюдно у сільськогосподарському виробництві відмічається високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, надмірна насиченість сівозмін просапними культурами, недотримання науково обґрунтованого чергування культур при виробництві продукції рослинництва, невиконання комплексу заходів щодо підвищення і збереження родючості ґрунтів, нехтування основними вимогами ґрунтозахисного землеробства в аграрному землекористуванні держави, що спричиняють деградаційні процеси, які останнім часом досягли небувалого розміру.
Особливо небезпечного характеру набула ерозія і глобальна дегуміфікація ґрунту. В Україні майже 16,0 млн га земель еродовані, ерозія ґрунтів продовжує поширюватися на кожний п’ятий гектар і тих земель, які поки що не зазнали її впливу. Це означає, що охорона ґрунтів від ерозії є однією з найважливіших проблем, без вирішення якої досягнення сталого розвитку аграрної галузі неможливе.
Виходячи із зазначених позицій, стратегічний вектор у сфері земельних відносин в оглядовій перспективі повинен визначатися у поєднанні ринкових вимог і стійкості елементів природного середовища, підтримці їх динамічної рівноваги.
Ці проблемні питання повинні розглядатися з позицій існуючих тенденцій зміни клімату, а саме, насамперед, погіршення вологозабезпечення, що останніми роками виступає головним чинником формування продуктивності сільськогосподарських культур. Принципового значення набуває реконструкція та запровадження ресурсоощадливих та економічно збалансованих конструкцій осушувано-зволожуючих систем та технології управління водним режимом, адаптованих до умов зміни клімату, які базуються на засадах гарантованого регулювання водного режиму дренованих ґрунтів (підґрунтове зволоження та дощування).
Потребують подальшого обґрунтування стратегічні напрями формування сталих, високопродуктивних територіальних систем сільськогосподарського призначення з урахуванням природно-економічних особливостей регіонів.
Для досягнення визначеної мети необхідне подальше опрацювання теоретико-методологічних засад новітніх ґрунтозахисних систем землеробства як важливого механізму управління земельними ресурсами, що забезпечать підвищення ефективності функціонування вітчизняного АПК.
Важливого значення набуває розроблення структурної моделі системи землевпорядного забезпечення організації екологічно збалансованого землекористування на регіональному рівні з врахуванням процесу управління територіальним розвитком.
Враховуючи господарсько-економічну, екологічну та соціальну значимість розв’язання проблеми раціонального використання і охорони земель в Україні Президія Національної академії аграрних наук України постановила:
1. Діяльність наукових установ НААН з питання наукового забезпечення раціонального використання та охорони земель вважати задовільною.
2. Відділенню землеробства, меліорації та механізації НААН (Камінський В.Ф.) разом з профільними науковими установами НААН забезпечити науковий супровід формування державної політики в галузі раціонального використання та охорони земель з урахуванням сучасних пріоритетних напрямів розвитку агропромислового комплексу України в контексті визначення стратегічних пріоритетів підвищення ефективності розвитку систем землекористування, ґрунтозахисних систем землеробства (сучасні домінанти, стратегічні засади та перспективні напрями) на основі аналізу й оцінки новітніх наукових концепцій господарювання, включаючи умови гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки (постійно).
3. Відділенню землеробства, меліорації та механізації НААН, Відділенню рослинництва НААН (Кондратенко П. В.), Національному науковому центру «Інститут землеробства НААН» (Камінський В.Ф.), Інституту зрошуваного землеробства НААН (Вожегова Р. А.), Державній установі Інституту зернових культур НААН (Черчель В. Ю.), Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАА.Н (Стасів О..Ф.), Інституту сільського господарства Полісся НААН (Рижук С. М.) забезпечити надання консультацій щодо особливостей застосування протиерозійних заходів в господарствах різної спеціалізації в сучасних умовах за впровадження новітніх агротехнологій (постійно).
4. Національному науковому центру «Інститут землеробства НААН» з метою науково-методичного забезпечення удосконалення механізму формування і розвитку сталого землекористування у сільському господарстві з метою збереження земельно-ресурсного потенціалу:
- передбачити програмою досліджень на 2021–2015 роки наступні пріоритетні напрямки наукових досліджень (до 1 червня 2020 р.):
• забезпечення екосистемних послуг щодо встановлення індикаторів якісної оцінки ґрунтів для подальшого менеджменту і розроблення системи оцінювання ґрунтових ресурсів для досягнення нейтрального рівня деградаційних процесів та сталого розвитку сільських територій;
• забезпечення наукового супроводу заходів щодо раціонального використання та охорони земель з метою підвищення ефективності розвитку систем землекористування.
- спільно з Інститутом землекористування НААН (Дорош Й. М.), Управлінням наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази (Ничкалюк В. Г.) опрацювати науково-методичні засади розроблення та впровадження проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь як інноваційного інструментарію впровадження заходів з раціонального використання та охорони земель на території землекористувань дослідних господарствах НААН (до 1 липня 2020 р.).
5. Контроль за виконанням постанови покласти на віце-президента НААН Заришняка А.С.

28.05.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119