Площі зернових колосових культур заселені клопом-черепашкою
Скрізь площі зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,3–1, макс. в крайових смугах 2 екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1–5% рослин. У Степу відбувається відродження личинок клопа черепашки. В посівах озимих зернових культур продовжують свій розвиток хлібні п’явиці, злакові попелиці, трипси переважно у допороговій чисельності. На 1–15% ярих культур продовжується шкідливість злакових мух (переважає шведська), хлібних блішок, п’явиць. Продовжується розвиток хвороб у посівах озимих та ярих зернових культур, чому сприяють дощі. У посівах озимої пшениці найбільше поширений септоріоз, борошниста роса. На окремих площах виявлено ураження рослин озимої пшениці бурою листковою іржею. У посівах ярих зернових найбільш поширеним є гельмінтоспоріоз, менше ринхоспоріоз та бура листкова іржа, кореневі гнилі. Скрізь посіви кукурудзи заселяють злакові блішки, шведські мухи та злакові попелиці, які пошкодили 2–10% рослин. У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий, чорний). Найбільш шкодочинним залишається звичайний буряковий довгоносик, яким на всіх площах посіву пошкоджено 5–20, макс. до 42% рослин (Київська обл.). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (2,5–15%). Також шкодять бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, щитоноски. Коренеїдом уражено 2–4% рослин. Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять рекомендованими препаратами. У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяна попелиця. Личинками ріпакового квіткоїда пошкоджено 1–20% рослин. На ярому ріпаку шкодять блішки, попелиці, клопи. 2–11, макс. 25% озимого ріпаку уражені хворобами пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом. На 1–15% рослин соняшнику шкодять сірий буряковий довгоносик, південний сірий, чорний довгоносики та попелиці. Відмічені ознаки ураження переноспорозом та борошнистою росою. На сої шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили 3–6% рослин. Триває розвиток фузаріозу, кореневих гнилей, сім’ядольного бактеріозу, якими охоплено 1–14%. У посівах гороху проходить розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, ними пошкоджено від 5 до 20, макс. 28% рослин культури. У Степу виявлено шкідливість південного сірого довгоносика, горохового трипса та зерноїда. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1–7% рослин, кореневими гнилями 1–3%. На люцерні продовжується живлення бульбочкових довгоносиків, ними пошкоджено 17–20% рослин. На культурі також триває живлення клопів-сліпняків (люцерновий, трав’яний та польовий), різних видів попелиць, апіона. Також проходить живлення стеблоїдів, відроджуються гусениці п’ядунів та листогризучих совок. Скрізь на 10–55% рослин картоплі, осередково томатів шкодить колорадський жук, (1–9 імаго, 2–5 яйцекладок). Триває відкладання яєць. За масової появи личинок першого - другого віків чисельністю 10–20 екз. на кущ картоплі за 8–10% заселення рослин їх обприскують дозволеними до використання інсектицидами. На 2–12% капусти розвиваються хрестоцвітні блішки, попелиці, капустяна муха, гусениці капустяного білана, травоїдні клопи. У посадках цибулі, часнику, переважно у присадибному секторі шкодить цибулева муха. Місцями у присадибному секторі відмічалося пошкодження 3% висадженої розсади овочевих культур личинками хрущів, капустянкою, кравчиком головачем. У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває відродження личинок нестадних саранових (0,3–2 екз. на кв.м) та італійського пруса у Одеській, Херсонській областях (0,5–1 екз. на кв.м). У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях 2 доріг триває літ, яйцекладка та подекуди відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1–2, макс. 5 екз. (Херсонська обл.) на 10 кроків. Погодні умови несприяють високій потенційної продуктивності метеликів, але можливий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість лучного метелика. Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок (капустяної, С-чорне,совки-гамма та городньої). Триває літ стеблового кукурудзяного метелика. Грунтоживучими шкідниками та піщаним мідляком пошкоджено 1–8% гороху, кукурудзи, просапних культур. Знижується заселення дерев травневими і червневими хрущами, шкідники розлітаються на яйцекладку. У поліських районах та подекуди Лісостепу в лісосмугах враховується 8–12 екз. на дерево. Оленкою волохатою заселено квітуючі культури, зокрема на ріпаку озимому пошкоджено 1–8, макс. 15–20% рослин. Повсюди в садах триває літ яблуневої плодожерки та її яйцекладка, у Степу — відродження гусениць. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі на 3–11, макс. 40% листя. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика. На зерняткових борошниста роса та парша (7–30% дерев та 2–16% пагонів). На абрикосах відмічають прояв бактеріального опіку. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування. На винограді продовжується розвиток комплексу кліщів — виноградний зудень, павутинний. В південних областях відмічено початок відродження гусениць гронової листокрутки,. З хвороб насадження уражено мілдью та чорною плямистістю. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
Держспоживслужба
25.05.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
