Стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 24 квітня 2020

У другій — на початку третьої декад квітня на всій території країни спостерігалася прохолодна із заморозками погода, з дуже низькою як для квітня відносною вологістю повітря. На території Київської, Чернігівської та Сумської областей упродовж 1–2 днів спостерігалися пилові бурі.

Середня температура повітря майже на всій території країни виявилася близькою до норми, у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Одеській — на 1,1–2,0 0С вищою, у Луганській — на 1,1 0С нижчою від норми і становила від плюс 7 0С на сході та півночі до плюс 13,0 0С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 17–22 0С, мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 1–5 0С. Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до мінус 3 — 7 0С, на поверхні ґрунту та висоті 2 см до 7–10 0С морозу. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 34–42 0С.

У другій декаді квітня упродовж 1–3 днів майже на всій території країни спостерігалися опади, але кількість їх була незначною. В Одеській, Хмельницькій, Житомирській, Рівненській та Волинській областях середньообласна їх кількість становила лише 1–4 мм. На решті території — від 6 до 11 мм. Добовий максимум опадів в окремих районах Донецької та Запорізької областей досягав 17–19 мм. Протягом останнього тижня опади були відсутні.

Відносна вологість повітря в середньому за другу декаду квітня становила від 37 до 67 %. Упродовж 1–2 на Приазов’ї, на півночі Чернігівської та Сумської областей та 3–9 днів на решті території країни відмічалося зниження її до 30% і нижче.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 20 квітня сума ефективних температур вище +5 0С, в залежності від дати переходу, на 10–105 0С перевищила середні багаторічні показники (період 1986–2005 рр.) і становила: у Степу — 130–215 0С при нормі 65–110 0С, Лісостепу — 70–150 0С при нормі 45–75 0С, Поліссі — 50–105 0С при нормі 40–50 0С.

Запаси продуктивної вологи на вищезазначену дату під озимими культурами в орному шарі ґрунту (0–20 см) на більшості площ були недостатніми для цього періоду і становили від 11 до 20 мм продуктивної вологи. На більшості площ Одеської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, окремих районах Донецької, Харківської, Черкаської, Київської та Житомирської областей вологозапаси були незадовільними і становили лише 1–10 мм, місцями в Одеській області ґрунт був зовсім сухий. Достатнє зволоження орного шару ґрунту відмічалося на більшості площ західних, Сумської, Вінницької, Черкаської, Луганської, окремих районах Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Харківської та Донецької областей.

Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині площ ще залишалися на задовільному — 81–120 мм та недостатньому — 51–75 мм продуктивної вологи рівнях, в Одеській, окремих районах Миколаївської та Херсонської областей вміст вологи становив лише від 20 до 50 мм. Достатнім залишалося зволоження метрового шару ґрунту лише у більшості західних, Луганської, на окремих площах Житомирської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було недостатнім (15–19 мм) та незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи), на окремих площах південних областей орний (0–20 см) шар ґрунту був зовсім сухий. Лише на окремих площах західних областей зволоження ґрунту залишалося достатнім.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ країни містилося від 91 до 146 мм, на окремих площах південних та центральних областей — від 20 до 69 мм продуктивної вологи. Під ранніми ярими культурами зволоження орного шару ґрунту було достатнім (21–30 мм і більше) на окремих площах західних, центральних, Сумської, Чернігівської, Харківської та Луганської областей, на решті території країни воно було недостатнім (11–20 мм) та незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи). Разом з тим, внаслідок суховійних явищ, які спостерігаються протягом останнього тижня втрати вологи з грунту з кожним днем збільшуються.

Агрометеорологічні умови другої та початку третьої декад квітня, враховуючи значний недобір опадів, низьку відносну вологість повітря, недостатні запаси продуктивної вологи в ґрунті та заморозки різної інтенсивності, виявилися не дуже сприятливими для нормального росту і розвитку рослин озимих і ярих зернових культур.

Заморозки та суховійні явища негативно впливають на темпи розвитку озимих та ранніх ярих зернових культур Так, у Харківській області. місцями у західних та центральних районах відмічається часткове пошкодження рослин ранніх ярих зернових заморозками, а у північних районах цієї області дефіцит вологи та повернення низьких температур повітря затримують темпи їх розвитку. У Сумській області на деяких площах посівів озимини має місце підмерзання верхньої частини листків. Майже на всій території області значні ушкодження на посівах, засіяних сортами іноземної селекції. На окремих полях Херсонської області з надмірно розвиненими рослинами пшениці озимої (сорти інтенсивного типу розвитку) стан посівів незадовільний, через ушкодження них заморозками. На таких посівах відмічається 15–20 %, а місцями і до 70–80 % загибель генеративних органів (конуса росту, колоскових бугорків). Вже зараз на частині території цієї області спостерігається повітряна та ґрунтова посуха. Місцями у пшениці озимої та ячменю озимого відмічається пожовтіння листків різних ярусів.

Проведений науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН аналіз стану посівів на початку третьої декади квітня показав, що у рослин пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5 вересня — 5 жовтня) після кращих і удобрених попередників відмічається фаза виходу у трубку, рослини мають висоту від 39 до 48 см та налічують у середньому 4–6 пагонів. Рослини пізніх строків сівби (10–15 жовтня) знаходяться на початку фази виходу рослин у трубку, мають висоту 32–36 см і налічують в середньому 2–4 пагони.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників у ранні та оптимальні строки, знаходиться у фазі виходу рослин у трубку, за більш пізніх — на початку трубкування та у фазі кущіння, має висоту 20–35 см та налічує в середньому 2–4 пагони/рослину. Стан озимих зернових культур на сьогоднішній день є задовільним, але у зерновиробників викликають значне занепокоєння низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті, що безумовно позначиться на ефективності азотних підживлень та кількісних показниках майбутнього врожаю.

Для ярих зернових колосових і зернобобових культур нинішня весна виявилась ранньою, але затяжною. Стан посівів у цілому задовільний, але для оптимального розвитку отриманих сходів рослин зволоження посівного шару та суми активних температур нині явно недостатньо, у результаті чого у рослин відмічається сповільнене наростання вегетативної маси та відсутнє формування вторинної кореневої системи. Так, у посівах ярих зернових колосових культур (ячмінь, пшениця й тритикале ярі, а також овес) спостерігається поява другого листка, висота рослин становить 7,7–12,1 см, а зернобобових (горох, сочевиця, чина й нут) — 3,6–5,0 см. Тільки у рослин вівса відмічається утворення вузлових коренів (1,2–1,4 шт./рослину), решта ж колосових культур функціонують за рахунок первинної кореневої системи.

У господарствах продовжуються обробки посівів озимих зернових культур гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами, хоча доцільність останніх у бакових сумішах за таких погодних умов є доволі суперечливою, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів та наявність низьких температур у нічний час значно гальмують розвиток хвороб та розповсюдження шкідників.

24.04.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119