Коливання температури повітря негативно вплинуло на озимі

Звітний період характеризувався перемінною погодою, відмічалося чергування теплої погоди з холодною з заморозками в нічні години. Максимальна температура повітря підвищувалася до +17+18,9 0С тепла, мінімальна знижувалась до -4–6 0С (нічні години).

Коливання температури повітря негативно вплинули на рослини, спостерігалось примерзання рослин озимих культур і сходів ярого ячменю та ярої пшениці. Сильні поривчасті вітри 15–28 м/с зумовили інтенсивне випаровування вологи з верхніх шарів грунту. Погодні умови були малосприятливими для виходу шкідників з місць зимівлі, розвитку та початку розмноження в посівах с/г культур.

Перезимувалі клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, через прохолодну погоду звітного періоду знаходиться в місцях зимівлі, подекуди в Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях зафіксовано початок заселення посівів озимих зернових перезимувалим клопом шкідливою черепашкою. Шкідник у кількості 2 екз. на кв.м виявлений у прикрайових смугах, що безпосередньо межують з місцями зимівлі. Шкідник перебуває у задовільному фізіологічному стані.

В подальшому, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами 12–14С, максимально 18–20С, варто очікувати початок перельоту фітофага на площі озимих культур. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5–7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку — загибель центрального стебла. Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5–2, макс. в осередках Запорізької до 6 екз. на кв.м пошкодили 1–3% рослин на 3–12% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. Осередки підвищеної чисельності до 5 екз/м.кв. локалізовано. В Одеській області триває заляльковування личинок туруна. В залежності від погодних умов масове залялькування шкідника буде проходити в кінці квітня — в першій декаді травня. Хлібні блішки, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 13–62, макс. 100% площ пошкодили 3–10% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. В Закарпатській області виявлено незначні осередки підвищеного скупчення п’явиць — до 5екз. на кв.м, відбувається яйцекладка. Господарства сповіщені про можливу загрозу від личинок після їх відродження. Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух.

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 3–35, макс. 55% площ, уражено 3–10% рослин на ранніх добре розвинених посівах. В посівах озимого ячменю в окремих осередках Борщівського району Тернопільської області відмічено ураження 5,2–6,0% рослин карликовою іржею. . 2 В ярих колосових гельмінтоспоріозом, борошнистою росою та кореневими гнилями уражено 1–12% рослин. Оздоровлюють посіви під час виходу рослин у трубку за інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5% через обприскування відповідними фунгіцидами. Надалі хвороби зернових колосових культур повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та температури повітря в межах +16 +25°С, рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляків (0,5–1 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,6–2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 2–6% рослин. За 10–15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами. Багаторічні бобові трави повсюди заселяють та пошкоджують бульбочкові, листкові (фітономус), інші довгоносики та клопи, які за чисельності 1–1,6 макс.4 (Луганська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1,5–3% рослин конюшини, люцерни, еспарцета. У всіх бурякосійних областях продовжується вихід жуків бурякових довгоносиків (звичайний та сірий). На старих бурячищах обліковується 0,4–2 екз. на кв.м звичайного бурякового довгоносика. Продовжується вихід та концентрація бурякових блішок, щитоносок біля узбіч доріг, старих бурячищ на лободових бур’янах. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) продовжується відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці.

Рослини озимого ріпаку знаходяться в доброму та задовільному стані. На культурі свій розвиток продовжують стебловий капустяний і великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, виявлено літ білокрилки, капустяного білана та оленки волохатої (Київська, Миколаївська,Полтавська, Тернопільська, Черкаська обл..). Чисельність великого ріпакового стеблового прихованохоботника становить від 1 до 4 екз. на рослину (Миколаївська, Київська, Луганська, та інші). Хрестоцвітними блішками у крайових смугах полів пошкоджено до 10 % обстежених площ, за чисельності 0,5 — 3 екз. на кв.м. Жуки хрестоцвітих блішок найнебезпечнішими для сходів озимого ріпаку рано навесні (після відновлення вегетації озимого). Активність і шкідливість блішок збільшується у жарку посушливу погоду. Враховуючи те, що за температури понад +15С у суху сонячну погоду цей шкідник за чисельності понад 5 екз/кв.м здатен повністю знищити сходи культури, захист сходів від них — важлива ланка у системі захисту ріпаку. Захист посівів проводять за наявності 3–5 блішок на кв.м.

Розпочалося крайове заселення площ озимого ріпаку ріпаковим квіткоїдом. За чисельності 1–3 екз на рослину заселено 2% рослин на 7% площі. В більшості ріпакосійних областей рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз осередково на 3–6% рослин виявлено циліндроспоріоз (Одеська обл..). За перевищення показників ЕПШ проти шкідників доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами. Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (18–82%) продовжують живитися на площах озимих культур. Живлення проходить мляво через досить прохолодну 3 погоду. Середня чисельність фітофага 0,5–1 екз на кв.м. Початок лялькування гусениць не відмічалось. Шкідником заселено 44 % обстеженої площі. У степових та лісостепових областях піщаний мідляк, за чисельності 0,5–1, макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранні сходи гороху. Виходячи з оптимальних погодних умов для розвитку зазначеного шкідника очікується значне збільшення імаго піщаного мідяка на зернових та просапних культурах. Заселення просапних культур буде проходити, у першу чергу, на полях соняшника та кукурудзи ранніх строків сівби. Триває живлення ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів), які щільністю 1–6 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. В Луганській області відмічено початок льоту імаго травневих хрущів, чисельність яких становить 1–2 екз. на дерево плодових культур.

На озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається зростання чисельності мишоподібних гризунів. Так на більшості площ вищезазначених культур щільність гризунів в межах 1–3, подекуди на окремих площах багаторічних трав до 8 жилих колоній на гектар. Для попередження значних пошкоджень сільськогосподарських культур варто удаватися до застосування рекомендованих родентицидів. У садах триває живлення садових довгоносиків. У всіх плодових насадженнях брунькові довгоносики, квіткоїди заселили 50–75% дерев. На одному дереві живиться близько 2–6 брунькоїдів, 2–7 квіткоїдів, якими пошкоджено 2–6% бруньок. Жуками оленки волохатої заселено 50–65% плодових дерев. На одне дерево ураховується 8–15 імаго. Також продовжується відродження зеленої яблуневої попелиці, нею заселено 1% листків з чисельністю 2 екз./листок. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.

За оперативною інформацією Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях про хід робіт із захисту рослин 17 квітня 2020 року забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту посівів сільськогосподарських культур становить близько 28,5 тис. т препаратів, або 88 % до потреби в препаратах у І півріччі 2020 року.

21.04.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119