Різке коливання нічних та денних температур, вранішні приморозки стримували розвиток шкідників в озимині
Протягом третьої декади березня погоду формував виступ антициклону та переміщення холодних фронтів. Денна температура повітря знаходилася в межах від +7+12С о тепла. Нічна фіксувалась на позначці -3+8С. Різке коливання нічних та денних температур, випадання дощу та мокрого снігу, вранішні приморозки стримували розвиток та поширення шкідливих організмів у посівах озимих зернових та ріпаку. Зокрема, в Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях Степу, подекуди Лісостепу в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжується живлення личинок хлібної жужелиці за чисельності 0,2–1, макс. в осередках (Запорізької та Херсонської обл.) 3 — 3,2 екз. на кв.м.. Особливістю поточного року є наявність личинок всіх віків, так середній віковий склад виявлених личинок становить: І вік — 10% (пізній посів), ІІ вік — 46%, ІІІ — 44%. Шкідником пошкоджено 2–10% рослин (локальні осередки). За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, цикадки мляво заселяли та пошкоджували посіви озимих зернових культур у південних областях. У Степу на 12–45% обстежених площ озимих культур, переважно з країв полів, за чисельності 0,5–1екз. на кв.м піщаним мідляком пошкоджено до 1% рослин. У Київській області відмічено відродження личинок мухи-опомізи, які за чисельності 4–6 екз. на кв.м пошкодили до 1% рослин озимини.
Захист озимих зернових за надпорогової чисельності хлібної жужелиці (ЕПШ 3–4 екз. на кв.м) та вищевказаних фітофагів здійснюється через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами. У Степу та подекуди Лісостепу клоп шкідлива черепашка знаходиться в місцях зимівлі чисельністю 0,4–1 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Київська, Миколаївська, Одеська обл.). Надалі за прогрівання листяної підстилки до 10- 12ºС повсюди клопи переміщуватимуться на її поверхню. Наразі прогнозується ранній початок заселення посівів фітофагом. Скрізь на 4–58% площ озимих пшениці, ячменю, жита відмічається ураження 2–10, подекуди на окремих площах в господарствах Запорізької, Київської та Полтавської областей 15–25% рослин борошнистою росою та септоріозом, переважно на листках нижнього ярусу, 2–5% рослин гельмінтоспоріозом та бурою листковою іржею, 2–15% рослин кореневими гнилями. У Львівській області снігова пліснява розвивається на 5–15% фізіологічно ослаблених рослинах, особливо у місцях пониженого рельєфу.
Оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування впоперек рядків та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.
Посіви озимого ріпаку, насамперед у південних та західних областях, заселяють хрестоцвіті блішки, ріпаковий листкоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця подекуди виявлено літ капустяного білана, на 2–19% рослин проходить розвиток альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, бактеріозу. Стан посівів ріпаку покращують агротехнічними заходами (розпушування міжрядь, боронування, підживлення азотними добривами). За появи вищевказаних хвороб проводять оздоровлення дозволеними до використання фунгіцидами. Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідяків (0,5–1 екз. на кв.м). бульбочкові довгоносики (1–2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені до 1% рослин. За 10–15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами. У південних, подекуди центральних областях в теплі сонячні дні відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують жуки бульбочкових довгоносиків та піщаного мідляка. За чисельності 5–8 жуків на кв.м посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Повсюди, насамперед в посівах озимих зернових та ріпаку центральних та південних областей відмічається слабке наростання чисельності мишоподібних гризунів, що свідчить про початок розмноження. Заселеність гризунами площ озимих та відростаючих багаторічних трав становить 11- 47% з чисельністю 1–3, подекуди на окремих багаторічних угіддях до 6 жилих колоній. Надалі збільшення чисельності гризунів відбуватиметься за рахунок міграції, розмноження та розселення молодих особин. За надпорогової кількості (3–5 колоній на га) варто удаватися до обробки дозволеними до використання родентицидами. У плодових насадження відмічається заселення дерев довгоносиками (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) та відродження сисних (попелиці, кліщі, медяниці) шкідників, які за стабільного потепління пошкоджуватимуть бруньки, захист яких доцільний під час розпускання. В південних областях відмічено літ ріпакового та капустяного біланів. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.
30.03.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
