В Одеському управлінні надали роз’яснення щодо оподаткування транспортно-експедиторської діяльності ПДВ
Транспортна діяльність включає в себе цілу низку послуг, пов’язаних з розподілом товарів між виробником і споживачем, а також являє собою взаємодію між різними рівнями виробництва у розподілі продукції. Примітно, що цей вид діяльності не прив’язаний територіально чи географічно, та знаходиться у тісному взаємозв’язку із торгівельною діяльність, історично притаманною Півдню України. Серед представників великого бізнесу, які знаходяться на податковому обслуговуванні в Одеському управлінні, чи не найбільш широко представлені саме компанії-транспортники, які, поряд з іншими, провадять і транспортно-експедиторські послуги. Представники цієї галузі можуть похизуватись одним з найбільш вагомих внесків до скарбниць усіх рівнів. Чимало серед них і платників податку на додану вартість. На деякі питання оподаткування цим податком для представників сфери транспорту та зв’язку надала роз’яснення начальник Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС Вікторія Талпа.
Отже, розглянемо специфіку оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на додану вартість. Так, Законом України від 01 липня 2004 року № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності також визначено Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, яка на сьогодні є чинною та може використовуватись платником податку у його господарській діяльності. Для великих компаній-перевізників та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, що надають послуги, які є допоміжними у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг) базою оподаткування ПДВ є договірна вартість послуг перевезення а, для інших учасників перевезення — договірна вартість допоміжних у транспортній діяльності послуг. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику. При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкову накладну на замовника перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення. До того ж, за отриманою податковою накладною від перевізника експедитор має право на формування податкового кредиту. Звертаємо увагу, відповідно до п.п. "а" п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Також, відповідно до ст. 9 Закону № 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, то нульова ставка, визначена п.п. "а" п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності. Заразом, відповідно до вимог п. 189.4 ст. 189 ПКУ при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків. Проте, якщо перевізник є резидентом — платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання). У випадку, коли перевізник-резидент не є платником ПДВ, податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають та податкова накладна на вартість таких послуг не складається.
Наприкінці, нагадуємо, що з 01 січня 2020 року набули чинності зміни до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 (https://officevp.tax.gov.ua/data/files/250345.pdf), та закликаємо бути уважними під час заповнення декларації з ПДВ та й надалі просимо слідкувати за нашими роз’ясненнями, які, зокрема, можна знайти на субсайті Офісу великих платників податків вебпорталу ДПС.
11.02.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
